ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, представлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, задачі дослідження, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито новизну і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження у практику результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі „Формування ціннісного ставлення до праці як соціальна і педагогічна проблема” проаналізовано соціологічну, психолого-педагогічну і методичну літературу у контексті етимологічного дослідження праці як соціально-економічної категорії розвитку суспільства й особистості, її впливу на розвиток ціннісних орієнтацій, а також підготовки майбутніх учителів до формування у школярів ціннісного ставлення до праці.

Аналіз літературних джерел дозволив з’ясувати, що цінності передовсім виступають джерелом мотивації діяльності, визначаючи трудові дії та поведінку, а звідси – впливають на результати людської діяльності. Тому вивчення цінностей суспільства та створення умов для їх реалізації є найважливішою потребою й ознакою діяльності людини. З іншого боку, ставлення до праці відображає зв’язок між нею і працівником у контексті виробництва та розподілу матеріальних благ і духовних цінностей. Це об’єктивна категорія, що виражає типові відносини між людьми щодо їхньої спільної участі у виробництві. Ставлення до праці як соціальне явище характеризується такими основними чинниками: оплатою праці, умовами праці, її організацією, змістом, соціально-психологічним кліматом у трудовому колективі, стилем управління тощо.

Значення праці як діяльності залишається незмінним, натомість зміст праці якісно змінюється. Фізично важка праця неухильно поступається місцем кваліфікованій, для якої характерні елементи технологізації (включаючи автоматизацію й інтелектуалізацію). Тому на передній план виходять такі особистісні компоненти праці, як цілеспрямованість, наполегливість, працьови­тість, усвідомлення її необхідності для успіху в житті та ін., що формуються різними соціальними інститутами, а передовсім – сім’єю та школою.

Формування особистості у процесі праці відбувається не автоматично, а лише при її правильній організації, зокрема в умовах школи. Зазначимо, що під організацією учнівської праці розуміється впорядкування, надання їй планомірності та системності, а у процесі такої суспільно корисної, продуктивної праці відбувається трудове, естетичне і фізичне виховання школярів. Саме ефективну організацію учнівської праці покликані забезпечити педагоги, зокрема вчителі технологій.

Результати проведеного пошуку показали, що нині виникла нагальна потреба у виробленні якісно нового підходу до професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя технологій, функції та зміст діяльності якого спрямовуватимуться на формування в учнів ціннісного ставлення до праці.

Наголосимо, що у сучасному педагогічному процесі вже недостатньо ставити лише мету, яка стосується передачі учневі конкретного обсягу знань та формування певних практичних умінь. Сучасна школа повинна допомогти учням розібратися у складних соціальних й економічних проблемах сьогодення, а у майбутньому знайти своє місце в системі суспільних і виробничих відносин. Тому такі процеси, як демократизація, глобалізація, урбанізація, лібералізація, плюралізм суспільних відносин, комерціалізація, підприємницька діяльність та ін. позначаються на змісті й організації роботи сучасної школи.

У всіх педагогічних системах минулого значна увага приділялася цінностям людського життя, формуванню у підростаючого покоління ціннісних орієнтацій високого ґатунку. Одним з перших, А. Макаренко наголошував на становленні особистості вихованців в умовах дитячого колективу та завдяки суспільно корисній, продуктивній праці. У 20 – 30-х рр. ХХ ст. саме ним реалістично та зрозуміло було означено педагогічний підхід щодо формування у підлітків ціннісного ставлення до праці, який й донині успішно використовується багатьма цивілізованими країнами.

Безсумнівний інтерес для дослідження представляють наукові розвідки американського соціолога і психолога М. Рокіча щодо проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості. Він розглядає цінності як різновид переконань та характеризує їх таким чином: 1) загальне число цінностей, що є надбанням людини, порівняно невелике; 2) людство володіє одними і тими ж цінностями, хоча й різного рівня; 3) цінності організовані в систему, а витоки цінностей – в культурі, суспільстві, його інститутах і особах; 4) вплив цінностей простежується практично в усіх соціальних феноменах, які заслуговують на всебічне вивчення.

Залучення молоді до цінностей трудової діяльності педагоги вбачають у тісному взаємозв’язку інтересів підлітків з інтересами трудового та суспільного життя дорослих. Тому педагоги мають послуговуватися цінностями, що використовуються для управління вибором діяльності, корисної суспільству, а також цінностями, пов’язаними з самовираженням на кшталт творчості, оригінальності, розвинутості здібностей, здатності до самовдосконалення тощо.

Як свідчать результати науково-теоретичного пошуку та кращий педагогічний досвід, сучасний учитель технологій повинен сформувати в учнів ціннісне ставлення до праці через розкриття: змісту праці (можливість оволодівати новітньою технікою та сучасними технологіями, займатися організаторською, суспільно корисною та продуктивною діяльністю); умов праці (працювати в чистій і здоровій обстановці, займатися цікавою, спокійною та ритмічною роботою); престижності праці (користуватися суспільним визнанням); необхідності матеріального забезпечення (добре заробляти, забезпечувати стабільне майбутнє для себе й своєї родини); можливості самореалізації у трудовій діяльності (якнайповніше використовувати свої здібності, творити й створювати нове, працювати нестандартно, постійно самоудосконалюватися, розширювати світогляд тощо); суспільного значення трудової діяльності (бути корисним суспільству загалом та окремій особистості, через результати вланої праці піклуватися про людей).

У другому розділі „Зміст і методика підготовки вчителів технологій до трудового виховання учнів основної школи” на основі інтегрованого підходу здійснено проектування змісту й обґрунтовано методику підготовки студентів до формування в учнів основної школи ціннісного ставлення до праці.

Дослідженням встановлено, що на підготовку вчителя технологій до трудового виховання учнів основної школи безпосередньо впливає зміст навчального матеріалу з окремих програмних розділів і тем навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу, зокрема: історії української культури, соціології, правознавства, основ економічної теорії. Не менш важлива роль, з погляду розкриття сутності та методики формування ціннісного ставлення до праці, належить курсам філософії, етики й естетики, психології і педагогіки, а також дисциплінам професійно-практичної підготовки.

Аналітичний підхід до відбору змісту навчального матеріалу дозволив встановити, що він повинен спиратися на такі принципи: наукового пізнання; педагогічної інтеграції навчальних дисциплін; посилення професійно-пізнавальної і наочно-перетворювальної діяльності студентів; єдності змістовної і процесуальної сторін підготовки вчителя; гуманізації (розкриття аксіологічного аспекту педагогічної та технологічної діяльності), гуманітаризації (акмеологічного й гностико-евристичного потенціалу); побудо­ви різних типів інтеграційних зв’язків; професійно-орієнтованої комплексності й оптимальності змісту; активного професійного і творчого розвитку.

У процесі структурування відібраного змісту навчального матеріалу, між інваріантними та варіативними дисциплінами виявлені і класифіковані інтеграційні зв’язки, проаналізовані основні взаємодіючі компоненти (блоки, модулі, теми) за специфічними ознаками та спрямованістю на підготовку вчителя технологій до формування у школярів ціннісного ставлення до праці.

З’ясувавши вплив змісту програм навчальних дисципліни та різних видів практик на підготовку вчителя технологій до формування в учнів ціннісного ставлення до праці, запропоновано на основі міждисциплінарної інтеграції створити комплекс, який містить різні напрями професійно-педагогічної підготовки студентів до трудового виховання учнів основної школи. Крім цього, зауважено, що зміст відібраних навчальних дисципліни і напрями їх міждисциплінарної інтеграції не забезпечують побудови оптимального процесу підготовки вчителя технологій до формування в учнів основної школи ціннісного ставлення до праці, а виявлені додаткові чинники можуть стати визначальними для обґрунтування необхідності та розробки спеціального курсу, спрямованого на розкриття сутності та методики трудового виховання учнів в сучасній школі.

Проведений аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до формування в учнів ціннісного ставлення до праці зумовив необхідність використання інтегративного підходу при розгляді змісту навчальних дисциплін та різних видів практик, розробки авторського спецкурсу, визначення характеру і рівнів зв’язків з метою виявлення типів інтеграції, системоутворювальних аспектів інтегративної підготовки та логіки відібраних дисциплін як засадничих чинників розробки оптимальної моделі міждисциплі­нарного навчально-виховного процесу. Результати аналізу дали підстави стверджувати, що відібраний зміст інваріантних і варіативних навчальних дисциплін, спецкурсу, технологічних та педагогічних практик складають підґрунтя процесу інтегративної підготовки вчителя технології до трудового виховання школярів, а його розгортання за курсами і семестрами без порушення логіки навчального плану, представлення в різних організаційних формах діяльності уможливлює єдність змістової та процесуальної сторін цілісного процесу професійного становлення майбутнього педагога.

За результатами дослідження розроблені методичні рекомендації для підготовки вчителів технологій, основу якого складає авторський спецкурс „Методика трудового виховання учнів основної школи в сучасних умовах”. Його зміст розрахований на здійснення системоутворювальної ролі відповідно з виділеними й розкритими у процесі наукового пошуку аспектами професійної готовності майбутніх учителів технологій до досліджуваної професійно-педагогічної діяльності.

Спецкурс містить чотири взаємопов’язані частини: 1) предмет і завдання курсу; 2) освітній та виховний потенціали творчої праці й особливості її реалізації в сучасних умовах; 3) процес, етапи, форми та методи трудового виховання учнів основної школи в сучасних умовах; 4) методичні особливості та базові компоненти організації, способи взаємодії і координації виховних функцій вчителя і батьків з роботодавцями, критерії ефективності трудового виховання школярів. Зміст спецкурсу також спрямований на розкриття: сутності феномену формування ціннісного ставлення до праці як суспільно-історичного і педагогічного явища; умов забезпечення наступності між поколіннями шляхом передачі досвіду трудової діяльності; шляхів формування у трудовому процесі творчих, соціальних й адаптаційних функцій та якостей.

У спецкурсі трудове виховання розглядається як педагогічний процес формування і розвитку особистості (К. Ушинський, П. Блонський, С. Шацький та ін.), у тому числі в трудовому колективі (А. Макаренко , В. Сухомлинський, А. Бодальов та ін.) та як один з базових компонентів змісту виховання (Д. Аксьонова, І. Бех, Є. Бондаревська, Н. Іванов та ін.). У ньому також розкриваються принципи та чинники трудового виховання: поєднання праці з навчанням; включення в суспільно-значущі трудові відносини; вплив праці на розвиток особистості та колективу; врахування вікових й індивідуальних особливостей школярів; самовдосконалення особистості та самореалізація у творчості; гуманістична спрямованість праці; врахування особистісно-трудових здібностей, нахилів й умінь; результативність трудового виховання тощо.

Наголосимо, що з метою формування у школярів ціннісного ставлення до праці слід використовувати інтеграційні процеси в освіті та вихованні, які зумовлені сучасним рівнем науково-технічного розвитку, представленим якісно новими техніко-технологічними знаннями. З’ясовано, що на основі такої інтеграції вдосконалюється виконання учнями завдань творчого характеру, участь в обслуговуючих видах праці, комплексному оцінюванні перебігу та результатів суспільно корисної, продуктивної праці.

Викладене вище дозволяє зробити висновок, що інтегративний підхід у професійно-педагогічній підготовці вчителя технологій зумовлює необхідність не лише пізнання ними наукових засад змісту навчальних дисциплін і спецкурсу, а й свідомого виконання студентами практичних завдань творчого характеру, спрямованих на формування в учнів ціннісного ставлення до праці.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка змісту та методики підготовки студентів до формування в учнів ціннісного ставлення до праці” представлена програма експериментального дослідження, яка містить завдання, етапи, методику та засоби діагностування, визначено й обґрунтовано критерії та показників оцінювання рівнів готовності майбутніх учителів технологій до формування в учнів ціннісного ставлення до праці, здійснено експериментальну перевірку розробленого змісту та методики.

Експериментальне дослідження процесу підготовки студентів до формування в учнів ціннісного ставлення до праці передбачало всебічне вивчення за допомогою наукових методів цього педагогічного явища з метою отримання максимально ефективних результатів, переконливо доведених і корисних для педагогічної науки та практики узагальнень і висновків.