Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Авторские отчисления 70% |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Акция - новый год вместе! |
Каталог авторефератов / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, охарактеризовано наукову новизну, практичне значення, висвітлено особистий внесок здобувача, подано відомості про апробацію та запровадження результатів дослідження, наведено відомості щодо публікацій, структури й обсягу дисертації. У першому розділі “Теоретичні основи професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю” визначено роль курсу фізики в системі підготовки інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, досліджено проблему професійної спрямованості навчання фізики в педагогічній теорії та практиці, визначено психолого-педагогічні передумови навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю. Фізика є фундаментом для вивчення більшості загальнотехнічних і професійно орієнтованих навчальних дисциплін з плану підготовки бакалаврів інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, освоєння нової техніки і технологій. Однак, як показали результати констатувального експерименту, у студентів виникають сумніви в доцільності якісного вивчення загальної фізики та застосування набутих знань у подальшій підготовці та професійній діяльності. У зв’язку з чим, нами запропоновано удосконалити методику навчання “Загальної фізики” посиленням її професійної спрямованості, тобто врахувати фах майбутньої професії інженера-педагога комп’ютерного профілю. Визначено, що метою професійно орієнтованого навчання фізики майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю є формування знань і вмінь з фізики та здатності їх застосування до виконання фахової діяльності. Мета навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю у виші передбачає виконання наступних завдань: - формування професійної спрямованості особистості інженера-педагога; - опанування способами і методами розв’язування задач із різних розділів фізики; - ознайомлення з експериментальним фізичним обладнанням, формування навичок виконання навчального фізичного експерименту; - формування вмінь і навичок з виділення конкретного фізичного змісту в прикладних задачах майбутньої професійної діяльності. Нами визначено, що професійна спрямованість особистості майбутнього інженера-педагога комп’ютерного профілю становить інтегральне утворення й характеризується предметом, яким виступає професія; видами мотивів фахової діяльності; інженерно-педагогічним мисленням, яке відображає використання відповідних в цій галузі прийомів розв’язання задач, аналізу ситуацій та прийняття рішень; рівнем спрямованості прагнення до оволодіння професією й роботі за нею. Аналіз наявної методичної літератури стосовно професійної спрямованості навчання взагалі, та загальної фізики зокрема, засвідчив, що навчання фізики у виші потрібно розглядати як процес, який відображає взаємодію викладача та студентів із залученням останніх до діяльності з фізики, що відповідає професійній. Він скерований на розвиток професійної спрямованості особистості, гармонійне поєднання теоретичної і практичної підготовки методом міжпредметних взаємозв’язків фізики та професійно орієнтованих дисциплін за видами та функціями діяльності інженера-педагога. Процес засвоєння студентами певного обсягу знань, умінь і навичок передбачає активну діяльність, що відповідає майбутньому професійному фаху. Аналіз різних видів професійної діяльності інженера-педагога показав наявність у них однакових компонентів (операційних функцій): проектувальних, технологічних, дослідницьких, аналітичних. Вони становлять функціональну структуру будь-якої діяльності, зокрема й педагогічної та інженерної. Навчання фізики інженерів-педагогів комп’ютерного профілю необхідно проводити в тісному взаємозв’язку майбутньої інженерної та педагогічної діяльності. Такий підхід, по-перше, сприятиме підвищенню професійної, а як наслідок, навчальної мотивації, і по-друге, паралельно з розвитком професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього інженера-педагога буде відбуватися і розвиток інженерно-педагогічного мислення студентів. Нами на основі порівняльного аналізу навчальної діяльності студентів під час розв’язування задач і виконання лабораторних робіт з фізики виділено наступні її види, які відповідають професійній діяльності інженера-педагога комп’ютерного профілю: – проектна (проектування етапів проведення експерименту, добір необхідного обладнання, оформлення звітів з лабораторних робіт, складання плану розв’язання задачі), яка може бути покладена в основу діяльності інженера-педагога щодо проведення розрахунків, складання специфікації спроектованого обладнання, оформлення проектної документації, розробки схем, креслень, приладів, проектування алгоритму діяльності оператора, планування навчального процесу, змісту навчального матеріалу, комп’ютерних засобів навчання; – технологічна (експлуатація лабораторного обладнання), що відповідає професійній діяльності з експлуатації, ремонту та модернізації комп’ютерної техніки, периферійних пристроїв та мереж; – науково-дослідна (проведення експерименту, здійснення вимірювань, проведення розрахунків, розв’язання задач), що є основою діяльності інженера-педагога з випробування обладнання та нових програмно-апаратних засобів, дослідження та вдосконалення великих систем обробки і зберігання даних, дослідження педагогічних умов підготовки кваліфікованих працівників; – аналітична (математична обробка, аналіз результатів експерименту та розв’язку задачі, перевірка їх достовірності), що може бути покладена в основу такої діяльності інженера-педагога, як: аналіз можливостей мережевих ресурсів і режимів роботи, формування вимог до технологій та методик виконання робіт, розробка методики навчання персоналу на підприємстві та закладах освіти, аналіз етапу навчального процесу, прогнозування і корекція результатів навчання тощо. Нами виділено наступні психолого-педагогічні умови реалізації професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю: - створення позитивної навчальної мотивації до вивчення фізики; - використання міжпредметних зв’язків за функціями та видами діяльності інженера-педагога комп’ютерного профілю; - залучення студентів до діяльності, яка відповідає професійній діяльності інженера-педагога, використанням частково-пошукового, проблемного та методу проектів під час лекційних, практичних, лабораторних занять та організації самостійної роботи студентів; - використання інформаційних технологій у навчальному процесі. При організації професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю, спираючись на перелічені психолого-педагогічні умови, доцільно посилити увагу на системному, інтегративному, діяльнісному та акмеологічному методологічних підходах. У другому розділі “Методика реалізації професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю” теоретично обґрунтовано та розроблено модель професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю, висвітлено методику реалізації професійної спрямованості теоретичної та практичної підготовки студентів з фізики. Нами розроблено модель професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю (рис. 1), компонентами якої є: мотиваційно-цільовий (мотиви та завдання підготовки з фізики); змістовий (принципи добору інтегрованого змісту курсу фізики на основі міжпредметних зв’язків із професійно орієнтованими навчальними дисциплінами); процесуально-діяльнісний (основні шляхи реалізації інтеграції змісту фізики і професійно орієнтованих навчальних дисциплін через форми, методи, дидактичні засоби навчання та діяльність студентів і викладача); оцінювальний (критерії досягнення мети та завдань навчання). Дієвість моделі забезпечується психолого-педагогічними умовами та методологічними підходами до організації професійно спрямованого навчання. Відмінність розробленої моделі професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю на основі міжпредметних зв’язків від традиційної полягає в наявності інтеграційного аспекту за рахунок міжпредметних взаємозв’язків за видами та функціями діяльності інженерів-педагогів (ураховується специфіка професійної підготовки інженерів-педагогів), що якісно змінює зміст навчального матеріалу. Мотиваційно-цільовий компонент моделі обумовлений метою, мотивами та завданнями професійно орієнтованого навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю. Цей компонент визначає зміст і характер взаємозв’язків інших компонентів моделі. Змістовий компонент містить у собі принципи добору змісту та інтегровані фахові знання, навички й уміння майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, які визначаються метою, завданнями та методологічними підходами (системним, інтегративним, діяльнісним, акмеологічним) із урахуванням педагогічних умов. В ході аналізу навчальних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, визначено перелік професійно важливих тем з фізики, дібрано приклади прояву досліджуваних фізичних явищ у комп’ютерній техніці та мережах. Оскільки цілі навчання передбачають формування не тільки знань, але й певних видів діяльності, у тому числі й професійної, то модель навчання повинна містити і діяльнісний (процесуальний) компонент. Нами розроблено метод добору засобів та методів навчання на основі міжпредметних взаємозв’язків фізики та спеціальних дисциплін за видами та функціями діяльності інженера-педагога. Сутність методу полягає в виділенні засобів і методів навчання для формування вмінь виконувати професійну діяльність щодо здійснення певної функції інженера-педагога зі спеціальних дисциплін та застосуванні їх при організації навчального процесу з фізики.
|