РОЗВИТОК МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX століття) :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, висвітлено її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, схарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість; подано відомості про апробацію та впровадження в практику результатів дослідження, публікації автора та структуру  дисертаційної роботи.

Першій розділ – „Тенденції розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу” – розкриває теоретичні засади розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, в яких розглядаються народні та професійні традиції кримських татар. Проаналізовано особливості розвитку музичної культури кримськотатарського народу. Кримськотатарська музика, як невід’ємна частина багатовікової національної культурної традиції кримськотатарського народу, є предметом дослідження науковців ще з початку XIX століття. Зокрема, вивчення  фольклорних музичних традицій кримських татар представлено в працях І. Добровольського, В. Шуфа. Видатні музично-громадські діячі А. Кончевський, Р. Лах, Є. Реклю, П. Семенів-Тяншанський, вивчаючи народну музику кримських татар, наголошували в своїх працях на необхідності поєднання професійністі з народністю.  

Значну увагу кримськотатарській народній музиці приділяли музичні діячі та композитори І. Бахшиш, Є. Налбандов, А. Рефатов, Я. Шерфєдінов. Уперше особливості кримськотатарської народної музики розкрито Ф. Алієвим, який розглядає її як невід’ємну частину духовного життя кримських татар, що формувала морально-естетичні цінності кримськотатарського народу.   

Понятійно-категоріальний аналіз філософської, культурологічної, етномузикологічної, психолого-педагогічної літератури дозволяє констатувати, що кримськотатарська музика є важливим засобом виховання й освіти. Національні традиції визначали специфіку кримськотатарської музики, її педагогічну спрямованість у формуванні морально-естетичних поглядів кримських татар.

На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що поняття „музично-педагогічна система” визначається дослідниками як важливий чинник системи ідеологічних і морально-естетичних цінностей кримських татар на основі застосування в навчальних закладах (мектеби, медресе) кримськотатарської народної музики; як сполучна ланка між ісламськими музично-культурними традиціями з принципами музичної етнопедагогіки; як основа формування сучасної кримськотатарської музичної культури та педагогіки. Ґрунтуючись на існуючих у музичній педагогіці підходах до трактування музично-педагогічної системи доведено, що вона є важливим чинником музичного виховання й освіти, являє собою, з одного боку, основу ісламських музично-культурних традицій, спрямованих на засвоєння учнями навчальних закладів співочого читання Корану, а з іншого – чинник розвитку та функціонування різних форм і видів музичної творчості.

Доведено, що музична культура сприяє естетичному розвитку особистості, в зв’язку з чим зроблено висновок, що особливості кримськотатарської музичної культури в сучасних умовах передбачають формування системи передачі музичного досвіду майбутньому поколінню. Вона виконує важливі виховні й освітні функції.

У процесі дослідження виявлено, що формування музично-педагогічної культури кримськотатарського народу відбувається на основі взаємодії художньо-творчих і педагогічних функцій, а музично-педагогічна культура – це єдність музично-педагогічних традицій, системи музичного виховання й освіти кримськотатарського народу; розвиток  загальноісламських традицій (комплекс літератури та поезії в системі духовної і світської освіти), засвоєння форм і жанрів музично-поетичної творчості (книжковий спів, бєїт, мунаджат), вивчення музичної творчості в якості наукових знань, а також бажання зберегти культурні національні досягнення.

Узагальнення наукових положень про особливості музично-педагогічної  культури кримськотатарського народу дозволило уточнити сутність поняття „музика в системі морально-естетичних поглядів і педагогіки кримських татар” як цілісну музично-педагогічну систему, що поєднує матеріальні та духовні цінності народу; різноманітні форми музичного виховання; види музично-поетичної творчості, що виконують виховні, навчальні й освітні функції. Визначено провідні тенденції музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, зокрема: синтез чинників, які сприяли   формуванню сучасних музично-педагогічних традицій на основі кримськотатарської, європейської та російської музики; необхідність засвоєння форм і видів композиторського й виконавського мистецтва, а головне – формування морально-естетичного та педагогічного потенціалу, який є підґрунтям подальшого розвитку музично-педагогічної культури кримських татар.

Визначення рівня попиту музично-педагогічної культури на основі принципів наступності та взаємозв’зку всіх ланок музично-педагогічної системи: розвитку етнопедагогічних традицій, формування самобутньої музичної культури, функціонування локальних музичних пластів субетнічних груп кримськотатарського народу (південнобережні, гірські, степові), збереження культурної спадщини на всіх етапах історичного розвитку, вивчення світських і релігійних форм музики в навчальних закладах, музичного мислення й естетичного смаку.

Встановлено, що розв’язання нагальних питань з розвитку музично-педагогічної культури досліджуваного періоду в умовах просвітницько-демократичного руху – це розв’язання трьох ключових проблем, які передбачають: 1) реформування кримськотатарського суспільства в цілому;    2) культурну, духовну, економічну та політичну єдність тюркомусульманських народів Росії; 3) синтез європейської і мусульманської культури.

Із урахуванням означених підходів, становлення сучасної музичної культури й освіти кримськотатарського народу визначається в дослідженні як цілісне музично-педагогічне явище, яке поєднує національний музично-просвітницький рух, національні й європейські класичні традиції, а також формування системи музичної освіти як складової загальноросійського музично-педагогічного процесу.

У дисертації, виходячи з суспільно-політичних чинників реформування традиційної музичної культури, змін у музично-суспільному житті кримських татар, особливостей формування сучасних музично-педагогічних традицій, обґрунтовано етапи розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу як цілісного явища в досліджуваний період.

На першому етапі в 90-і рр. XIX століття прихильники відродження духовної культури кримських татар відстоювали взаємодію європейської та кримськотатарської музичної культури. Залучення кримських татар до засвоєння ісламських і світських форм музики відбивало прагнення реалізувати конкретні вимоги щодо вивчення теджвіду (правильне читання Корану) в кримськотатарських навчальних закладах: 1) „співоче читання Корану” (другий і третій класи); 2) „вправи зі співочого читання Корану” (четвертий клас); 3) вивчення книжкового співу передбачало „мелодійне вивчення віршів”; включення елементів європейської музики. Вивчення на цьому етапі європейської музики передбачало гру на музичних інструментах (скрипка, фортепіано, гітара) позанавчальних програм. Відзначено засвоєння учнями  навчальних закладів національної світської та східної поезії.

На другому етапі протягом 1905–1920 років XX ст. увагу дослідників і музичних діячів привернуло національне музичне просвітництво, розвиток національної музичної культури; надання музиці загального звучання; збагачення музичного мистецтва новими засобами виразності, елементами музики інших народів. Прихильники  національного музичного просвітництва вбачали активізацію творчості народних музикантів, їхньої концертно-виконавчої діяльності, створення власного репертуару, введення різноманітних форм пропагування кримськотатарської музики, зокрема музично-літературних вечорів. У навчальному плані Симферопольської татарської вчительської школи вперше деталізовано зміст музичного матеріалу для кожного з класів, що стало позитивним чинником у формуванні сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу. Водночас прогресивні тенденції музично-педагогічної культури кримськотатарського народу мали окремі недоліки: негативний вплив мусульманського духовенства на засвоєння кримськими татарами світських форм музики; необов’язковий характер вивчення та читання Корану в кримськотатарських навчальних закладах; відсутність навчально-методичних  посібників, а також збірників національної музики кримських татар. Характерними ознаками спеціфики музичної культури й освіти в цей час були: посилення національного характеру кримськотатарської музичної творчості, послаблення ролі давніх музичних  традицій і підвищення статусу  світських форм музики, зумовлені потребою формування сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу. 

У другому розділі – „Теоретичні та практичні основи втілення музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу в сучасному  освітньо-виховному процесі” – визначено теоретичні та практичні основи формування сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу,  проаналізовано стан національного музичного просвітництва; схарактеризовано принципи наступності музично-педагогічної культури кримськотатарського народу; висвітлено можливості застосування національної музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в системі музичної освіти Автономної Республіки Крим.

Відповідно до логіки та завдань дослідження схарактеризовано особливості історичних подій на початку XX ст., що спричинило якісні зміни в культурній та освітній сферах. Ураховуючи нові завдання з розвитку кримськотатарської музики, які базуються на основі взаємодії європейської, російської, кримськотатарської музичної культури, а також формуванні  основ сучасних музично-педагогічних традицій, констатуємо, що поняття „національне музичне просвітництво” – цілісне явище, що базувалося на єдності завдань розвитку кримськотатарської музики. Це дало підстави виділити три музичних явища (професійне музичне мистецтво, національне музичне просвітництво, музична освіта).

Загальним, спільним показником формування основ музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу є реалізація компонентів професійного музичного мистецтва й освіти. Показниками професійного чинника музичного мистецтва визначено знання кримськими татарами характерних ознак європейської музики, зокрема, знання й уявлення про романси, вальси, польки, марші, революційний музичний фольклор і масову музику початку XX століття, про оригінальні кримськотатарські революційні пісні, а також тексти революційних пісень у перекладі на кримськотатарську мову. Чинники музично-просвітницького компоненту передбачають проведення музично-просвітницьких заходів (літературно-музичні вечори), концертів, лекцій про кримськотатарську культуру, народну творчість, музику. Музично-освітній чинник характеризується готовністю кримськотатарських музикантів реалізувати власні навички виконавської майстерності, основи музичних знань  у практичній діяльності.

Показниками професійної музичної освіти визначено формування основ сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу на основі російської педагогіки та музики. Педагогічна діяльність російських музикантів сприяла високому рівню засвоєння елементарних знань про музичну культуру. Визначено, що більшість кримськотатарських музикантів володіла достатніми музичними знаннями та навичками, зробила значний внесок в історію розвитку національної музики. В результаті проведеного аналізу, що ґрунтується на теоретичних і практичних основах музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, порівнюючи практичну діяльність кримськотатарських музикантів-виконавців із визначеними чинниками та показниками, виявлено діяльність національних музичних просвітників.

Національне музичне просвітництво як основа формування сучасних музично-педагогічних традицій передбачало знання кримськими татарами рідної музики, розвитку в них національних почуттів та самосвідомості. Вони мали розуміти просвітницьку, пізнавальну та розважальну мету літературно-музичних заходів, що сприяла формуванню сприйняття ними європейської, російської та кримськотатарської  музики, а перші музиканти виховували естетичні потреби національної аудиторії слухачів, здатних розуміти нові форми музичної творчості.

Кримськотатарська національна періодична преса свідчила про музичні події,  які висвітлювалися в багатьох кримськотатарських газетах і журналах, а також інших виданнях. Значне місце в них посідали відомості про російсько-татарські концерти, на яких звучала класична європейська музика. В організації літературно-музичних заходів значну роль відігравала Сімферопольська татарська вчительська школа, в якій звучала європейська, російська і кримськотатарська музика, а також позитивне значення мало пропагування національної музики, яку включено до програм традиційних концертів для сімферопольської публіки.

Кримськотатарська національна періодична преса писала про концерти, в яких, поряд із російськими, кримськотатарські музиканти виконували твори західноєвропейських та російських авторів, зокрема уривки з опер, водевілів та оперет. Це дало підстави зробити висновок, що в розвитку кримськотатарського музично-суспільного життя брали участь музиканти, які здобували академічну музичну освіту. В програму концертів включалися пісні й танці тюркських народів. Важливими подіями національного культурного життя стали літературно-музичні ранки для кримськотатарських дітей, які виконували народні пісні.

З урахуванням цих подій схарактеризовано приципи наступності музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, що базувалися на взаємодії форм прояву музичної творчості (базисна основа формування музично-педагогічних традицій кримських татар), самобутньої культури (система морально-естетичних цінностей кримськотатарського народу), традиційної музично-педагогічної спадщини (наступність у подальшому розвитку кримськотатарської культури), національної культури та педагогіки (орієнтація на ісламські духовні цінності), кримськотатарської музичної культури (відображення накопиченного музичного досвіду); музично-педагогічної культури (цілісна система виховання й освіти та духовної культури кримськотатарського народу). Основне завдання наступності – це формування основ музично-педагогічної культури. Принципи наступності сприяли засвоєнню кримськими татарами історико-культурного досвіду, становленню музично-педагогічної системи, яка дозволяє передавати народні обряди, звичаї, різноманітні форми та жанри музичного фольклору, збережені ними протягом багатьох століть.

Принципи наступності – це система наслідування музично-педагогічної культури, компоненти якої сприяли формуванню знань, умінь і навичок для всіх галузей професійної й аматорської музичної діяльності. Відповідно кримські татари виявляли власні музичні здібності, повагу до традицій, етичних і морально-естетичних норм, національну та колективну свідомість, навички виконання різноманітних форм музичної творчості, тим самим відбувалося формування основ музично-педагогічної культури кримськотатарського народу. Отже, принципи наступності сприяли створенню системи музичного виховання й освіти.

Як засвідчує аналіз результатів дослідження, сучасний рівень застосування музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в освітньо-виховний процес передбачає спеціальні умови, зокрема – створення програм і підручників із метою виховання любові до Батьківщини, свого народу, формування моральних ідеалів, виховання естетичних почуттів, поширення світогляду, розвиток музичного смаку та здібностей. Програми передбачають розвиток музичної свідомості дітей на основі більш поглибленого вивчення народної музики. Першечерговим завданням музичної освіти є відродження наступності традицій: засвоєння основ музично-педагогічної культури кримськотатарського народу під час застосування в системі музичної освіти; засвоєння базових знань  кримськотатарської музичної культури для майбутньої педагогічної діяльності; створення системи національної музичної освіти; забезпечення національно-регіонального аспекту під час підготовки в навчальних закладах безперервної педагогічної освіти педагогів-музикантів. Зауважимо, що підґрунтям відродження та формування основ музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу є програма з музики для загальноосвітніх шкіл Автономної Республіки Крим. Провідним компонентом програми є включення до неї зразків кримськотатарської народної музичної творчості та творів кримськотатарських композиторів.

На сучасному етапі розвиток музично-педагогічної культури кримськотатарського народу здійснюється на основі упровадження методик, що базуються на тематиці інтегративних занять: у першому класі – „Музика про школу, будинок”, „Кримськотатарські народні ігри”; в другому класі – „Кримськотатарські народні свята”; в третьому класі – „Музика в творчості кримськотатарських художників”; у п’ятому класі – „Кримськотатарські народні інструменти”; в шостому класі – „Музика і творчість кримськотатарських письменників і поетів”. У сьомому та восьмому класах можливе застосовування тем, присвячених творчості кримськотатарських композиторів і поетів.

У ході дослідження доведено, що застосування кримськотатарської музичної культури можливе на основі видання навчальних і навчально-методичних посібників, нотних збірок кримськотатарської народної музики та творів кримськотатарських композиторів для різних музичних інструментів, навчальних хорів, оркестрів та ансамблів у системі музичної освіти Автономної Республіки Крим.