СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ГИМНАЗИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В КРЫМУ (XIX – НАЧАЛО XX ВЕКА) :



Название:
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ГИМНАЗИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В КРЫМУ (XIX – НАЧАЛО XX ВЕКА)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми й аргументовано її хронологічні межі; визначено мету, завдання дослідження, його об’єкт, предмет, методи, наукову новизну, практичну значущість; подано дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження, їх упровадження в практичну діяльність, публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

Перший розділ – „Історико-теоретичні основи дослідження становлення та розвитку гімназійної освіти” – присвячено історіографічному аналізу досліджуваної проблеми; визначено й обґрунтовано зміст уявлень про сутність гімназій і гімназійної освіти в різні історичні періоди; конкретизовано соціально-педагогічні засади діяльності гімназій Криму в XIX – на початку XX століття; підкреслено роль гімназійної освіти в розвитку особистості та формуванні інтелектуально-культурного потенціалу кримчан; виявлено соціально-політичні передумови й етапи становлення, розвитку гімназійної освіти в Криму в XIX – на початку XX століття.

На основі ретроспективного аналізу наукової, краєзнавчої, етнографічної, історичної літератури, періодичних видань, дисертаційних робіт та
архівних джерел доведено, що в працях науковців ХІХ століття Х. Зенкевича,
Ф. Лашкова, В. Лопатіна, Д. Мишкіна, Н. Щербіни розглянуто окремі питання організації гімназійних навчальних закладів, підкреслено їх значення в розвитку середньої освіти Криму. В ХХ – на початку ХХI століття в працях О. Гриви,
О. Глузмана, Н. Дундук, О. Новикової, П. Павленка, Л. Редькіної, Т. Шушари розкрито окремі питання становлення та розвитку гімназій окремих
регіонів Криму.

Аналіз сучасної соціально-філософської літератури та наукових досліджень дозволив конкретизувати зміст понять: „гімназійна освіта” визначивши його як підвищений загальноосвітній рівень, заснований на варіативності навчання та спрямований на виховання гармонійно розвиненої культурної людини;
„гімназія” – як базовий тип середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів за профілем, обраним учнями, і такий, що забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну та загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей. Доведено, що гімназійна освіта передбачає: отримання знань, умінь і навичок понад державний освітній стандарт; фундаментальність і науковість знань; переважання гуманітарного циклу дисциплін; індивідуалізацію навчання учнів; спецкурсову профілізацію навчання; формування високоосвіченої особистості; націленість учнів на вибір вищого навчального закладу.

Виявлено, що головним завданням гімназійних навчальних закладів Криму в XIX – на початку ХХ століття було поширення освіти та підвищення інтелектуально-культурного рівня населення. Процесс становлення, розвитку гімназій Криму в XIX – на початку ХХ століття зумовлений специфікою його географічного розташування та кліматичними умовами, своєрідністю національно-економічного розвитку, регіональною ментальністю й особливостями губернської освітньої політики.

На основі системно-історичного підходу виокремлено соціально-
політичні передумови становлення та розвитку гімназійної освіти Криму в
XIX – на початку XХ століття: 1) включення Криму до Росії, заснування Таврійської губернії (1802 рік) сприяло змінам у системі освіти, що призвело до створення навчальних закладів різних типів, серед яких були і гімназії; 2) затвердження обов’язкових типів закладів освіти в навчальних округах Росії поклало початок функціонуванню вітчизняної державної системи народної освіти Криму в першій половині ХІХ століття, що була представлена парафіяльними, повітовими училищами та губернською гімназією; 3) Кримська війна
(1854
–1856 рр.) вимагала створення навчальних закладів (воєнних гімназій) для отримання чоловічим населенням півострова гімназійної освіти; 4) cкасування кріпацтва висунуло нагальну потребу в освіті, яка б надавала можливість продовжити навчання в середніх навчальних закладах (зокрема в гімназіях); 5) багатонаціональний склад Криму та заселення його переселенцями викликало необхідність відкриття національних шкіл, де відчувалась зростаюча потреба в педагогічних кадрах, підготовка яких здійснювалась у гімназіях; 6) зростання міст, розвиток промислового виробництва, торгівлі, капіталізація сільського господарства вимагало грамотних і професійних фахівців, і це призвело до відкриття гімназій, комерційних, ремісничих і професійних училищ. Доведено, що в XIX – на початку XX століття в органічній єдності з політичним, соціальним, культурним розвитком Криму відбувалося становлення та розвиток гімназійної освіти в межах загальної середньої освіти.

Визначено й обґрунтовано етапи щодо розбудови гімназійної освіти, окреслено їх хронологічні межі: перший етап – із 1802 року до 1863 року (створення Таврійської губернії (1802); поява „Устава учебных заведений, подведомственных университетам” (1804), отримання гімназіями статусу самостійних навчальних закладів; відкриття першої в Криму Таврійської чоловічої казенної гімназії (1812) з вивченням латинської та грецької мов, античної літератури й історії); другий етап – із 1863 року до 1890 року (прийняття „Устава гимназий и прогимназий” (1864), „Положения о женских гимназиях и прогимназиях” (1870) та „Устава гимназий и прогимназий” (1871); реформування системи шкільної освіти; відкриття чоловічих (Керченської (1863), Євпаторійської (1876), Феодосійської (1883) та жіночих гімназій (Сімферопольської (1871), Феодосійської (1872), Євпаторійської (1873), Керченської (1873) та Севастопольської (1875); уведення загальнодержавних програм і навчальних планів; посилення впливу церкви на розвиток гімназійної освіти; третій етап – із 1890 року по 1918 рік (уведення „Таблиць кількості уроків на тиждень у чоловічих гімназіях” (1890), які передбачали скорочення часу на вивчення класичних мов (грецької та латинської), збільшення кількості навчальних годин на вивчення російської мови, географії, історії, фізики, чистописання та малювання; активний розвиток приватної гімназійної освіти; демократизація навчального процесу в гімназіях; розробка та застосування прогресивних методів навчання і виховання; послаблення впливу церкви; зміна влади та революційні події; проведення освітніх реформ, спрямованих на ліквідацію, реорганізацію гімназій в єдині трудові школи).

Виявлено, що 1 вересня 1812 року в Криму (м. Сімферополь) відкрито  казенну чоловічу гімназію з чотирирічним курсом навчання під назвою – „Таврійська чоловіча казенна гімназія”, яка була однією з перших у губернії. Встановлено, що в 1871 році відкрито першу Сімферопольську жіночу семирічну гімназію шляхом реорганізації Сімферопольського казенного жіночого училища першого розряду на основі „Положення про жіночі гімназії” від 24 травня
1870 року.

Доведено, що в дореволюційний період гімназія виступала провідним типом середнього загальноосвітнього навчального закладу, який надавав повноцінну, фундаментальну середню освіту та пріоритетне право вступу до вищого навчального закладу, а гімназійна освіта – процесом, що мав класичну спрямованість і характеризувався багатопредметністю, енциклопедичністю й академічністю. Дослідженням встановлено особливості гімназійної освіти, а саме: надання загальної освіти, підготовка до вступу в університет, виховання культурної людини; можливість займатися вчительською діяльністю в повітових і нижчих училищах, збереження традицій виховання й освіти.

У результаті проведеного дослідження виявлено закономірності гімназійної освіти Криму в XIX – на початку XX століття, а саме: створення системи гімназійної освіти з урахуванням соціально-економічних і культурних потреб регіону; розширення чоловічих і жіночих гімназій; удосконалення системи гімназійної освіти на основі досягнень вітчизняної та зарубіжної педагогіки; підготовка вчителів для повітових і парафіяльних училищ; удосконалення навчально-виховного процесу; розширення освітніх програм і їх світський характер.

Зроблено висновки, що на території Російської імперії (а відповідно на території Таврійської губернії) гімназійна освіта розвивалась швидкими темпами лише з другої половини XIX століття. Суспільством та урядом здійснено освітні реформи, відкрито нові гімназійні навчальні заклади, що вплинуло на процес розвитку середньої освіти та сприяло збереженню духовно-культурного потенціалу кримчан.

Другий розділ – „Становлення і розвиток гімназійної освіти в Криму (XIX – початок XX століття)” – присвячено аналізу змісту і форм навчально-виховної роботи гімназій півострова XIX – початку ХХ століття, які розглянуто за принципом гендерної рівності (чоловічі та жіночі) за статутом заснування навчальних закладів (державні та приватні) і хронологічною послідовністю; обґрунтовано доцільність використання досвіду гімназій Криму в XIX – на початку ХХ століття щодо реформування сучасної гімназійної освіти на півострові.

У дослідженні схарактеризовано систему гімназійної освіти Криму в
XIX – на початку ХХ століття, що задовольняла потребу кримчан в отриманні середньої освіти. Встановлено, що в цей період на півострові існувало
23 гімназії, з них чоловічих – 9 (Євпаторійська, Карасубазарська, Керченська, Сімферопольська, Феодосійська, Ялтинська санітарна (з інтернатом), Сімферопольські приватні гімназії М. Волошенко та Е. Свіщева), жіночих – 14 (Євпаторійська, Карасубазарська, Керченська, Сімферопольська, Севастопольська, Ялтинська, Феодосійська, Євпаторійська приватна гімназія
Г. Рущінської й Г. Миронович, Керченська приватна гімназія Е. фон-Таубе, Сімферопольські приватні гімназії Є. Олівер і В. Станішевської), в тому числі державних – 14 і приватних – 9, які стали найважливішими науковими, культурними, освітніми й організаційно-методичними центрами не лише Криму, а й Таврійської губернії. Доведено, що гімназії на території Криму розподілялися нерівномірно та розташовувалися переважно в Сімферопольському, Ялтинському і Феодосійському повітах.

З’ясовано своєрідність функціонування гімназійної освіти Криму в XIX – на початку XX століття: відкриття нових гімназій, перетворення  міських училищ у гімназії, виникнення гімназій на базі приватних навчальних закладів першого розряду та реорганізація прогімназій у гімназії; розвиток жіночих гімназій; поширення освітніх можливостей серед національних меншин; зацікавленість багатьох верств населення в отриманні середньої освіти.

Ретроспективний аналіз діяльності гімназійних навчальних закладів на основі архівних документів та епістолярної літератури дав можливість виявити основну мету гімназійної освіти – засвоєння загальноосвітніх знань, умінь і навичок, формування всебічно розвинутої, гармонійної особистості та підготовка її до вступу в класичний університет. Доведено, що мета, завдання, зміст гімназійної освіти Криму в XIX – на початку ХХ століття формувалися відповідно з політичною ситуацією й особистими поглядами на цю проблему уряду, а також залежали від типу гімназійного навчального закладу.

Аналіз архівних матеріалів свідчить, що міська влада Криму та земства витрачали значні суми на розвиток гімназійної освіти: підвищували оплату вчителям за їхню працю, асигнували гроші на викладання додаткових навчальних предметів (у тому числі й іноземних мов), придбання нових книг для бібліотек і навчальних посібників. За даними історичних записок, матеріалів архівів з’ясовано, що в своїй структурі гімназії мали фундаментальну й учнівську бібліотеки, навчальні кабінети (фізичний, природознавчо-історичний, географічний), музеї (археологічні, історичні), метеорологічні станції, що свідчило про світський характер гімназійної освіти Криму в XIX – на початку
ХХ століття. На основі звітів про діяльність гімназій виявлено, що на утримання гімназій 72,5% коштів надходило з місцевих джерел і 28% – із державної скарбниці.

У дослідженні встановлено, що прийом учнів у гімназії Криму відбувався на підставі конкурсних іспитів та з урахуванням становості дітей; навчання в кримських гімназіях було платним, що свідчить про їх належність до привілейованих навчальних закладів для дітей із забезпечених сімей. Доведено, що плата за навчання в чоловічих гімназіях (50–180 рублів) була значно вищою, ніж у жіночих (55–120 рублів).

На основі аналізу архівних документів, матеріалів кримських музеїв, періодичних видань ХІХ століття доведено, що гімназійну освіту могли отримати жінки різної національно-релігійної приналежності та соціального статусу, з різними матеріальними можливостями та здібностями. Після закінчення восьмого додаткового класу жіночих гімназій дівчата отримували педагогічну освіту (звання домашніх наставниць і домашніх учительок), що надавало їм право викладати в початковій школі.

Встановлено, що об’єктивним явищем у Криму в XIX – на початку
ХХ століття став процес демократизації гімназійної освіти, що свідчило про збільшення різночинного елементу соціального складу учнів – міщан, дворян, купців і селян. У чоловічих гімназіях більша кількість була дітьми міщан – 34,6%, а діти дворян і чиновників складали – 26,2%, у жіночих переважала кількість дітей міщан – 46,9%, діти дворян, чиновників і селян складали – 20%. Серед учнів були представники різних національних груп і конфесій.

Аналіз навчальних планів і програм гімназій свідчить, що на півострові в XIX – на початку XX століття зміст гімназійної освіти неодноразово змінювався та визначався пошуком оптимального рівня співвідношення суспільно-гуманітарного та природничо-математичного компонентів освіти в навчальному процесі. В гімназійній освіті Криму досліджуваного періоду провідне місце займали гуманітарні дисципліни та мови. В чоловічих гімназіях вивчали Закон Божий, філософію, російську мову з церковно-слов’янською, логіку, латинську та грецьку мови, математику, а також фізику та фізичну географію, історію загальну та російську, географію, німецьку та французьку мови, чистописання та малювання, гімнастику; в жіночих, окрім названих предметів вивчали педагогіку, психологію, рукоділля, спів і танці.

Вивчено й проаналізовано зміст і форми навчально-виховної роботи гімназій Криму XIX – початку ХХ століття, що надає можливість стверджувати, що впровадження знань у навчально-виховний процес гімназій поєднувалося з демократичною, культурологічною, національною спрямованістю суспільної діяльності та потребами регіону. В гімназіях, поряд із традиційною урочною системою, застосовувалися різні форми навчання та виховання учнів:
1) додаткові заняття з дисциплін у позаурочний час (лекції та бесіди вчителів, історичні читання, проведення експериментів; 2) екскурсії (природничо-географічні, історичні та виробничі), 3) відвідування музеїв, кінематографа; 4) організація літературних вечорів і літературно-музичних свят, які сприяли збагаченню знаннями, а також культурному й естетичному розвитку учнів гімназії. Під час Першої світової війни найбільшого поширення набули благодійні заходи, лотереї, вистави, збір пожертвувань, що сприяло формуванню морально-етичних цінностей гімназиста: патріотизм, співчуття та співпереживання до долі Батьківщини і свого народу, чесність,
порядність, обов’язковість.

У ході дослідження встановлено, що в гімназіях існувала особлива система заохочень („золота” та „чорна” дошки, нагорода подякою, книгою, репетиторство кращих учнів у молодших класах) і покарань (одиночне ув’язнення в карцер на певний час; одиночне сидіння в класі, догана інспектора, директора, класного наставника, відрахування з гімназії) учнів. Нагляд за гімназистами покладено на директора й інспектора гімназії, вчителів, класних наставників і батьків.

На основі аналізу архівних документів, навчальних планів, протоколів засідань педагогічних нарад вивчено діяльність педагогів, просвітителів, які зробили значний внесок у розвиток гімназійної освіти Криму, таких, як
М. Волошенко, Є. Оливер, Г. Рущінська, І. Сабін-Гус, В. Станішевська 
В. Харкеєвич, Е. фон-Таубе.

На основі методу інтерпретації й узагальнення опрацьованих матеріалів обґрунтовано можливості творчого використання досвіду гімназійної освіти Криму в XIX – на початку ХХ століття в реформуванні сучасної гімназійної освіти на півострові. Доведено, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в Криму відновлено діяльність гімназій, а саме: № 1 імені К. Ушинського (м. Сімферополь, гімназія імені А. Чехова (м. Ялта), гімназія імені І. Сельвинського (м. Євпаторія) та інші, які успішно функціонують на основі досвіду попередніх століть. 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины