ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, конкретизовано зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, науковими темами, визначено мету, сформульовано завдання, об’єкт, предмет дисертаційної роботи, висунуто гіпотезу, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих теоретичних і практичних результатів, висвітлено їх достовірність, приділено чільну увагу  апробації отриманих результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності» досліджено ґенезу проблеми формування соціальної компетентності індивіда: висвітлено особливості тлумачення терміну «компетентність» від часу його виникнення в науковому педагогічному середовищі до сучасних засадничих теоретико-методологічних розробок компетентнісно орієнтованої освіти (В. Байденко, Н. Бібік, С. Гончаренко, І. Зимня, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Савченко, А. Хуторськой та інші). На цьому тлі шляхом порівняльного аналізу та узагальнення висхідних дефініцій конкретизується сутність соціальної компетентності індивіда (С. Бахтеєва, Н. Бібік, Н. Вайндорф-Сисоєва, А. Гусева, О. Колобова, Н. Ляхова, О. Пометун, С. Рачева, А. Щукін та інші); надається авторське визначення соціальної компетентності студента філологічних спеціальностей як інтегрального комплексного явища, що поєднує в собі адекватне розуміння соціальної дійсності на макро- та мікрорівнях, знання, спрямованість на партнерські стосунки та кооперацію з іншими, особисту рефлексію, здатність до соціальної творчості.

Елемент науково-теоретичної новизни міститься в розробці структури соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей, яка складається з п’яти компонентів: когнітивно-перцептивного, мотиваційного, комунікативно-діяльнісного, комунікативно-рефлексивного, особистісного. До складу когнітивно-перцептивного компонента входять знання (предметні, загальногуманітарні), емоційно-чуттєве сприйняття навчальної інформації; мотиваційного – потреба в соціальній взаємодії, соціальні настанови, мета та планування навчальної діяльності, соціально-пізнавальна цілеспрямованість; комунікативно-діяльнісного – уміння навчальні та вміння соціальної взаємодії, соціальна активність, соціальна самореалізованість, соціально-прогностичні вміння; комунікативно-рефлексивного – рефлексія, самоаналіз, самооцінка навчальної діяльності; особистісного – толерантність, емпатичні здібності, креативність, інтелігентність, відповідальність, упевненість. Властивості досліджуваного об’єкта, – соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей, – залежать не стільки від суми окремих компонентів та їх складників, скільки від якості  взаємозв’язків та особливостей взаємозалежностей структурних елементів.   

Приділено увагу з’ясуванню загальнодидактичної специфіки організації та здійснення самостійної навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів: висвітлено здобутки видатних педагогів, дидактів минулого щодо можливостей та особливостей здійснення самостійної навчальної діяльності у вищих навчальних закладах; конкретно-історичний аналіз зіставляється з сучасними теоретичними узагальненнями в галузі теоретичного обґрунтування специфіки самостійної навчальної діяльності студентів, форм, методів і прийомів самостійної роботи студентів філологічних спеціальностей. Схарактеризовано основні підходи до визначення самостійної навчальної діяльності та самостійної роботи студентів (М. Буланова-Топоркова, В. Буряк, О. Воронова, З. Коннонова, О. Малихін, С. Смірнов, М. Солдатенко,  М. Фіцула), розглянуто класифікації та  основні види самостійної роботи студентів філологічних спеціальностей, уточнено її специфіку.

У другому розділі «Розробка сукупності дидактичних умов формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності» визначено та схарактеризовано дидактичні умови формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей з урахуванням здобутків компетентнісного підходу.  Визначено, що дидактичні умови формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності є системоутворювальними чинниками, які впливають на формування компонентів соціальної компетентності студентів. До дидактичних умов формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності належать:

1.                     дидактична контамінація та інтенсифікація самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей;

2.                     комплементарність форм, методів і прийомів самостійної роботи студентів;

3.                     соціально-інформативна насиченість самостійної навчальної діяльності;

4.                     активація попередньо набутого досвіду соціально компетентної поведінки у процесі СНД.

Дидактична контамінація самостійної навчальної діяльності тлумачиться як доцільне поєднання двох або більше форм самостійної навчальної діяльності, утворення й застосування нового різновиду самостійної роботи внаслідок вкраплення або комбінування різних прийомів. Прикладом дидактичної контамінації можуть слугувати: бінарні консультації (викладач здійснює консультування з двома студентами одночасно, у ході полілогу конкретизуються прогалини в знаннях, під час такої консультації студент отримує спрямовану допомогу як від викладача, так і від іншого студента, активуються механізми «пасивного засвоєння» навчальної інформації); поєднання репродуктивних і творчих складових навчальної діяльності під час написання студентами рецензій, анотацій, відгуків, доповідей, дослідницьких і творчих робіт; органічне сполучення планових і випереджувальних завдань самостійної роботи студентів;  дозоване керівництво й допомога викладача при дистанційній самостійній роботі студента; поєднання творчих, дослідницьких елементів і самоконтролю під час самостійної навчальної діяльності тощо.

Умова дидактичної інтенсифікації самостійної навчальної діяльності студентів покликана забезпечити ефективність формування компонентів соціальної компетентності за рахунок добору й оптимального використання певних різновидів самостійної навчальної діяльності. Шляхами реалізації дидактичної інтенсифікації самостійної навчальної діяльності є: побудова самостійної навчальної діяльності як організованої й контрольованої (переважно опосередковано) послідовності самостійних навчальних дій студентів, що забезпечує оптимальне засвоєння навчальної інформації, формування вмінь і навичок, передбачених чинними програмами; пошук оптимального співвідношення різновидів самостійної навчальної діяльності та досягнення в такий спосіб максимальних показників швидкості й якості засвоєння знань, умінь, навичок; досягнення найбільш повного ступеня відповідності результатів навчання програмовим вимогам, відповідність часових витрат діючим нормативам.

Дидактична умова комплементарності (взаємодоповнювальності) форм, методів і прийомів самостійної роботи  ґрунтується на принципах розвитку сфер індивідуальності в ході професійної підготовки студентів філологічних спеціальностей та розвитку професійно значущих новоутворень студентського віку: ізоморфізму, інтеграції, саморозвитку індивідуальності, альтернативи (О. Заболоцька). Комплементарність як дидактична умова формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей реалізується шляхом:

5.   спеціальних навчальних ситуацій, які розв’язуються самостійно студентами під час лекції (лекційна форма доповнюється різновидом самостійної роботи);

6.   уведення до структури семінарських занять індивідуальних завдань і задач, попередньо пропонованих для самостійного розв’язання;

7.   розробки практичного заняття на основі завдань самостійної роботи, що виконувалася за часткової допомоги викладача;

8.   уведення до структури контрольних практичних занять елементів теоретичного матеріалу, що буде засвоюватися студентами під час лекції тощо.

Новітні можливості відкривають широкі перспективи для організації самостійної навчальної діяльності іншого, вищого ґатунку: реальністю сьогодення стають консультації викладача та студентів on-line, унаочнення навчальної інформації завдяки заздалегідь підготовленим презентаціям, використання в навчальних цілях відео- та друкованої інформації мережі. Тому цілком органічною є дидактична умова соціально-інформативної насиченості самостійної навчальної діяльності, яка сприяє також  активації під час такої діяльності попередньо набутого студентами досвіду соціально компетентної поведінки.

Задля надання максимальної доцільності та ефективності визначеної сукупності дидактичних умов створено дотичну до них дидактичну модель формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності. Попередньо схарактеризовано основні ознаки моделювання, визначено особливості здійснення парадигмального моделювання в освітньому середовищі вищого закладу освіти.  Зазначено, що парадигмальне дидактичне моделювання як інструментарій створення послідовності зміни чинної педагогічної реальності на ґрунті визначення чітких взаємозв’язків і взаємозалежностей між сутнісними (понятійними, концептуальними, процесуальними) характеристиками досліджуваного явища, окремими аспектами навчально-виховного процесу є дієвим чинником впливу на педагогічну дійсність. Розроблена дидактична модель формування соціальної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі самостійної навчальної діяльності містить п’ять етапів: мотиваційно-діагностичний; етап цілепокладання; етап активації дидактичних умов у середовищі самостійної навчальної діяльності студентів; етап контролю, самоконтролю та підсумкової діагностики; а також етап соціального саморозвитку, самоактуалізації й самореалізації. Конкретизовано змістове наповнення кожного етапу, уточнено види й форми самостійної навчальної діяльності студентів, дібрано й описано змістові та процесуальні характеристики. Особливостями розробленої сукупності дидактичних умов та дотичної до них дидактичної моделі є представлення соціальної компетентності майбутніх філологів як відносно цілісної, відкритої соціально-педагогічної системи; суб’єктна орієнтованість; можливість оперативного внесення коректив у ланцюговий (поетапний) механізм формування соціальної компетентності.