ЕВРИСТИЧНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета і завдання, представлено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення дисертаційної роботи, наведено дані про її організацію та апробацію результатів.

1)     У першому розділі «Творчий саморозвиток майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання як предмет науково-педагогічних досліджень» викладено та проаналізовано стан розробленості досліджуваної проблеми в педагогічній теорії, визначено сутність і зміст евристичного навчання та творчого саморозвитку.

Теоретичний аналіз наукових джерел переконливо засвідчив, що зазначена проблематика дослідження здавна була в центрі уваги філософів, педагогів, психологів, громадських діячів. Ідея творчого саморозвитку не нова для нашого суспільства, проте вона не може вважатися вирішеною, оскільки й дотепер дискусійними є питання щодо конкретних цілей, змісту, методів, форм навчального процесу, спрямованого на його активізацію. Тому сучасні вимоги щодо підготовки фахівців вимагають інноваційних технологічних підходів до організації навчального процесу.

Аналіз наукової літератури з питань творчості (Г. Альтшулер, Д. Богоявленська, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм та ін.), творчої активності та діяльності (Ш. Амонашвілі, Ю. Бабанський, Л. Виготський, В. Давидов, І. Лернер, В. Паламарчук, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський та ін.), евристичного навчання (В. Андреєв, В. Воронін, П. Каптерев, М. Лазарев, А. Хуторський та ін.) дав змогу виокремити евристичне навчання як засіб творчого саморозвитку майбутніх педагогів. Евристичне навчання було визначено як основну дидактичну складову евристичної діяльності – тип навчання, націлений на розвиток особистісних якостей студентів, що забезпечує пошук і створення ними нових навчальних продуктів та уможливлюється завдяки спрямуванню наставника, керівна позиція якого є завуальованою.

Було з’ясовано, що першоджерелом евристичного навчання є евристика – засноване на досвіді правило, стратегія, прийом чи інший засіб, що суттєво обмежує пошук розв’язування складного завдання.

Зміст евристичного навчання передбачає цілепокладання, побудову власної освітньої траєкторії, зіставлення особистих продуктів діяльності з культурно-історичними аналогами. У результаті евристичне навчання стає механізмом пізнавального саморуху, саморозвитку особистості.

Розгляд педагогічних концепцій дав змогу виокремити та охарактеризувати декілька напрямів щодо визначення і співвідношення понять «розвиток», «саморозвиток», «творчість», «творчий саморозвиток».

Саморозвиток розуміється як усвідомлений і керований особистістю процес, у результаті якого відбувається удосконалення фізичних, розумових і моральних потенцій людини, розгортання її індивідуальності. Він сприяє самовдосконаленню та самореалізації особистості. Зовнішніми факторами саморозвитку є впливи середовища та цілеспрямований навчальний процес. Внутрішніми – потреби, мотиви, інтереси та установки особистості.

У дослідженні за базове обрано положення про те, що творчий саморозвиток – це вмотивована, рефлексивна діяльність, спрямована на вдосконалення творчих особистісних якостей, що забезпечує успішну професійну та життєву самореалізацію. Його основними сферами виступають майбутня професійна діяльність та особисте життя. Даний комплексний феномен розглянуто з позицій двох підходів – процесуального та особистісного.

У другому розділі «Технологія творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання» обґрунтовано інтегративні особливості поєднання евристичного навчання і творчого саморозвитку майбутніх педагогів та модель технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів.

У результаті дослідження наукових праць із вивчення принципів творчого саморозвитку (Т. Хлєбнікова) і евристичного навчання (А. Хуторський) та на основі порівняльного аналізу цих принципів і діяльнісних складових нами продемонстровано взаємозв’язок і взаємовідповідність даних феноменів. Це підтвердило потенційні можливості евристичного навчання щодо творчого саморозвитку студентів та дало змогу виокремити принципи творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання (пріоритетність та перманентність творчого саморозвитку в професійній підготовці майбутніх педагогів, вибір власної освітньої траєкторії, різнобічність та гармонійність творчого саморозвитку, евристичність навчання, моніторинг процесу та результату творчого саморозвитку, рефлексії).

Виявлено й охарактеризовано функції творчого саморозвитку майбутніх педагогів (розвитку мотивів творчої діяльності, загального розумового розвитку, розвитку індивідуально-творчих якостей, проектування діяльності, саморегуляції особистості), його рівні (високий, достатній, середній, критичний та низький). Визначено та теоретично обґрунтовано дидактичні умови технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів (підготовка викладачів до реалізації технології творчого саморозвитку, створення творчого навчального середовища, побудова індивідуальної програми творчого саморозвитку студента).

На підставі вивчення психолого-педагогічних досліджень із проблематики творчого саморозвитку (М. Костенко, О. Слободян, Р. Цокурта ін.) та на основі структурно-функціонального аналізу зазначеного феномену нами виокремлено такі його компоненти та їх критерії, як мотиваційний (критерій – мотиваційно-розвивальний), когнітивний (пізнавально-творчий), творчий (креативно-процесуальний), організаційний (організаційно-діяльнісний), рефлексивний (аналітико-результативний).

На основі зазначених теоретико-методичних аспектів творчого саморозвитку можна представити його технологію через побудову моделі (рис. 1).

У третьому розділі «Організація дослідно-експериментальної роботи» вивчено , реалізовано його технологію та здійснено аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Для перевірки ефективності розробленої технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів було проведено педагогічний експеримент, що включав констатувальний (для виявлення наявного рівня творчого саморозвитку майбутніх педагогів, оцінки методичної забезпеченості евристичного навчання та визначення готовності викладачів до його впровадження), формувальний (для реалізації технології творчого саморозвитку) і контрольний (для порівняння та статистичної перевірки результатів попередніх етапів експериментальної роботи) етапи. Згідно з програмою експерименту було утворено експериментальну групу – ЕГ (97 осіб) і контрольну групу (95 осіб).