ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ УЧНІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ ЕЛЕКТИВНИХ КУРСІВ :

Краткое содержание

1)                          ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність порушеної проблеми, проаналізовано ступінь її опрацювання, окреслено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, схарактеризовано наукову новизну та практичне значення дисертації, подано відомості про апробацію й упровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі «Теоретичні засади предмета та проблеми дослідження» з’ясовано теоретичне підґрунтя роботи й аргументовано методичну систему індивідуалізації навчання математики засобами елективних курсів, що спрямована на підвищення якості математичної підготовки учнів гуманітарного профілю.

На підставі аналізу наукової літератури (Ю. Бабанський, О. Бударний, В. Володько, П. Гальперін, С. Гончаренко, Л. Занков, А. Кірсанов, Я. Коменський, В. Крутецький, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Рабунський, Н. Тализіна, І. Унт, К. Ушинський та інші) доведено, що принцип індивідуального підходу в навчанні потрактований як базове, початкове положення стосовно відбору змісту, форм організації та методів навчання.

З’ясовано, що в сучасній педагогічній науці існують різні підходи
до тлумачення поняття «індивідуалізація навчання», його характеризують
як реалізацію принципу індивідуального підходу (за В. Крутецьким);
як специфічну форму організації навчально-виховного процесу, що розкриває педагогічний принцип реалізації змісту, цілей навчання з огляду
на індивідуальні відмінності дітей (за Т. Степановою); акцентування в процесі навчання на індивідуальних особливостях учнів у всіх його формах і методах, незалежно від того, які особливості та якою мірою враховано (за І. Унт).

Підсумовано, що індивідуалізація навчання – система навчально-виховної педагогічної діяльності, побудована на врахуванні індивідуальних особливостей кожного учня. Індивідуалізацію навчання реалізують через: форму й тип організації навчання; планування результатів діяльності; форму, методи, прийоми навчальної діяльності; визначення рівня складності навчання, часу
на опанування навчального матеріалу, ступеня педагогічної підтримки; вибір системи оцінювання. Індивідуалізація навчання передбачає врахування індивідуального стилю діяльності, розподіл учнів на групи та мікрогрупи, індивідуальну навчальну роботу, виконання навчальних завдань на різних рівнях і за допомогою різних прийомів, застосування варіативності
темпу вивчення, підвищення самостійності в навчанні, вибір різних видів діяльності тощо.

Зафіксовано обмеженість програм із математики, факультативних курсів
і курсів за вибором для профілю «Іноземна філологія»; наголошено
на необхідності практичного розширення математичного змісту, поглибленого вивчення окремих тем курсу математики рівня стандарту та введення мовного компонента на елективних курсах математики для учнів профілю «Іноземна філологія».

У методичній системі індивідуалізації навчання математики окреслено мету індивідуалізації навчання як формування особистісних якостей учня, описано параметри результативності навчання математики; уточнено засоби навчання: 1) елективні курси математики; комбіноване оцінювання навчальних та особистісних досягнень учнів на рівні предмета; 2) електронні навчальні посібники елективних курсів; методичне забезпечення елективних курсів; технічні засоби навчання, комп’ютерні програми-інструменти, програмне забезпечення на рівні уроку. Очікуваним результатом є самовизначення учня, сформованість потреби в подальшій самоосвіті та її реалізація.

Представлено спроектовану модель елективних курсів, подано методичні вимоги до змісту та процесу навчання математики на елективних курсах: особистісно-актуальна та соціально значуща тематика; підтримка
й поглиблення базового курсу математики, можливість профілізації та вибір індивідуальної траєкторії навчання; акцентування на методах і формах організації навчання, які узгоджені з вимогами індивідуалізації навчання, освітніми запитами учнів і їхньою майбутньою професійною діяльністю; залучення учнів до теоретично обґрунтованої практичної діяльності; формування й розвиток загальнонавчальних, інтелектуальних та організаційних здібностей, навичок; належна система діагностики й оцінювання,
що стимулюватиме прагнення до особистісного розвитку та професійного самовизначення.

Виокремлено три групи параметрів результативності навчання математики як складника загальної мети шкільної освіти з урахуванням специфіки вивчення математики в класах гуманітарного профілю: продуктивна діяльність, загальний розвиток особистості, обсяг наукових знань.
До продуктивної діяльності належать: прикладна спрямованість мислення (самоорганізація обчислень, моделювання, дослідження результатів, самоконтроль і рефлексія), розвиток творчих здібностей (самостійність, кмітливість, здатність до узагальнення, спроможність орієнтуватися в нових ситуаціях). Загальному розвиткові особистості відповідають такі параметри: алгоритмічна діяльність, логіко-дедуктивне мислення, візуально-образне мислення, математична мова та символіка. Обсяг наукового знання характеризують за низкою параметрів: основні змістові лінії предмета та критерії знань (динаміка індивідуального засвоєння знань, широта і якість знань в обраному розділі, глибина знань у певному розділі