ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ 40-Х РОКІВ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ) :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну й теоретичну значущість, практичне значення отриманих результатів; вказано на зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача; сформульовано результати дослідження та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи діяльності шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови в Україні» – проаналізовано теоретичні та законодавчо-нормативні основи діяльності ЗОШ з поглибленим вивченням іноземної мови, досліджено розвиток і співвідношення іноземних мов у ЗОШ України, виявлено особливості розвитку моделі школи з поглибленим вивченням німецької мови.

Теоретичними основами аналізу процесу розвитку ЗОШ з поглибленим вивченням іноземної мови визначено гуманістичний, особистісно орієнтований, системний, діяльнісний та герменевтичний підходи. Це дало змогу розглянути процес розвитку шкіл досліджуваного типу як: самоорганізовуваний, детермінований змінами зовнішніх систем (соціокультурними, соціополітичними, ідеологічними), який сам здатен детермінувати зміни в освітньому середовищі, визначити суб’єктів діяльності.

Відповідно до основної спрямованості діяльності школи – забезпечити поглиблене вивчення німецької мови – шляхом порівняльного аналізу нормативно-правових актів та педагогічних джерел досліджуваного періоду, виокремлено організаційно-управлінський, навчально-виховний, науково-методичний, соціально-гуманітарний, фінансово-господарський напрями діяльності.

Виявлено особливості трактування історико-педагогічного явища «школа з поглибленим вивченням німецької мови» через зміст термінів «школа з викладанням ряду предметів іноземною мовою», «спеціалізована школа», «школа з поглибленим вивченням німецької мови» з урахуванням їх вживання у нормативно-правових і тлумачення у довідкових джерелах. Встановлено, що поняття «школа з поглибленим вивченням іноземної мови» та «спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови» не є теоретично розмежованими й вживаються як синоніми. Ці терміни розділяємо на підставі пріоритетної спрямованості змісту іншомовної підготовки як спеціалізованого (орієнтованого на філологічні спеціальності) та поглибленого вивчення мови без урахування спеціалізації.

Аналіз психолого-педагогічних та довідкових джерел дозволив уточнити педагогічні аспекти трактування понять «здібності», «обдарованість», «гуманітарна обдарованість», «лінгвістичний інтелект». Доведено, що на початок досліджуваного періоду пріоритетом у діяльності шкіл з поглибленим вивченням німецької мови був розвиток здібностей у контексті державних завдань з підготовки кваліфікованих кадрів, на кінець – державна ініціатива зі створення умов для розвитку обдарованості змінилася концептуально, нормативно забезпечила функціонування мережі шкіл для лінгвістично обдарованих дітей.

Вивчено питання про місце і співвідношення іноземних мов у структурі ЗОШ, які визначалися централізовано, у контексті зміни державних стратегій і політики: до кінця 40-х рр. ХХ ст., виявлено пріоритет німецької мови, а з початку 50-х рр. і до сьогодні – англійської.

З’ясовано особливості розвитку моделі школи з поглибленим вивченням німецької мови, що діяла на основі структури ЗОШ, за критеріями: місце німецькомовної складової на освітніх рівнях школи, предметного викладання загальноосвітніх дисциплін німецькою мовою, вивчення профільних предметів.

Особливостями розвитку моделі школи, що діяла з кінця 40-х до початку 70-х рр. ХХ ст. (Рис. 1.) було: виникнення на базі структури і законодавства ЗОШ; неодноразові зміни місця німецькомовного компоненту у змісті шкільної освіти (початкового рівня вивчення мови; кількості годин, яка відводилася на вивчення німецької мови на різних ступенях школи так, що найбільш інтенсивним було навчання з V по VІІІ класи; запровадження викладання німецькою мовою предметів гуманітарного (нова і новітня історія), природничого циклів (географія, окремі уроки фізики і біології), виробничого навчання, фізкультури; виникнення двох профілів (ІХ-Х класи) – технічного і філологічного (за рахунок годин трудового навчання і факультативних занять).