ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, доцільність її дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Формування готовності викладачів вищих навчальних закладів МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів як педагогічна проблема» визначено теоретичні засади формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів; проаналізовано базові поняття дослідження; здійснено аналіз особливостей педагогічної діяльності викладачів ВНЗ МВС України; виявлено специфіку професійних конфліктів у педагогічному процесі ВНЗ МВС України; охарактеризовано складові зазначеної готовності.

Із позиції системності проаналізовано філософські, психологічні та педагогічні базові теорії та концепції на трьох методологічних рівнях: філософському (готовність до діяльності розуміють як певний стан свідомості людини, готовність перетворювати оточуючий світ), загальнонауковому (принципи системного, синергетичного та діяльнісного підходів), конкретно-науковому (провідні ідеї теорії педагогічної діяльності, концепції формування професійної готовності до педагогічної діяльності, теорія підвищення професійної педагогічної кваліфікації). Проведений теоретичний аналіз дозволив визначити наукові підходи до реалізації мети і завдань дослідження. Формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів розкривається через взаємозв’язок і взаємодію системного, синергетичного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного, особистісно-діяльнісного підходів.

Аналіз досліджень науковців О. Абдулліної, А. Алексюка, С. Архангельського, Г. Балла, О. Барабанщикова, І. Гавриш, М. Дяченка, І. Єрмакова, Г. Нессен, Л. Сохань, І. Зязюна, В. Кан-Каліка, Н. Кузьміної, Л. Кондрашової, О. Леонтьєва, О. Мороза, М. Нікандрова, Т. Садчикової, В. Семиченко, М. Скаткіна, В. Сластьоніна, В. Шадрікова та інших дозволив з’ясувати, що готовність викладачів ВНЗ до попередження та розв’язання конфліктів розглядається в руслі педагогічної діяльності та розуміється як: 1) результат підготовки; 2) інтегроване особистісне утворення, яке включає пізнавальний, мотиваційний, емоційний, вольовий компоненти; 3) певний психічний стан, що разом з особистісними якостями за певних умов сприяє професійній поведінці та успішній діяльності в ситуації конфлікту; 4) як складова професійної педагогічної готовності, яка включає професійно важливі якості особистості, вміння та навички здійснення діяльності із попередження та розв’язання конфліктів.

З урахуванням наукового доробку вчених (А. Анцупов, О. Барабанщиков, Р. Ваврик, М. Варій, А. Галімов, І. Грязнов, М. Коваль, М. Козяр, В. Кривуша, Є. Левицький, О. Лопутько, О. Михайлишинa, М. Нещадим, І. Радомський, В. Синьов, О. Тогочинський, С. Шевцов, І. Хорєв, В. Ягупов, та ін.) уточнено та конкретизовано основні поняття, а саме: готовність викладачів вищих навчальних закладів МВС України до педагогічної діяльності – це складне особистісне утворення, ядром якого є позитивні установки, мотиви й засвоєні цінності викладацької професії, а також професійно важливі риси характеру та здібності, сукупність знань, умінь і навичок та певний досвід їхнього застосування, що забезпечують здатність педагога визначати оптимальні способи діяльності, оцінювати свої можливості щодо їхньої відповідності особливостям функціонування ВНЗ МВС; попередження та розв’язання конфліктів – у широкому розумінні полягає в організації життєдіяльності суб’єктів взаємодії, яка виключає або зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними; у вузькому розумінні – діяльність осіб з усунення об’єктивних або суб’єктивних причин конфлікту, що назріває, розв’язання протиріччя неконфліктними способами; професійний конфлікт – це конфлікт, що виникає при виконанні професійних обов’язків і обумовлений специфікою умов та характером професійної діяльності.

Узагальнення наукових підходів дозволило сформулювати поняття «готовність викладачів вищих навчальних закладів МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів» як складову професійної готовності, що включає сукупність цінностей, особистісних якостей, мотивацію на безконфліктну взаємодію, а також конфліктологічні знання, уміння і навички, що дозволяють педагогу конструктивно будувати свою професійну діяльність у ситуації конфлікту під час педагогічного процесу ВНЗ МВС України.

Виокремлено основні типи професійних конфліктів, що виникають у педагогічному процесі ВНЗ МВС України (конфлікти професійної діяльності, конфлікти взаємодії з суб’єктами професійної діяльності, внутрішньоособистісні конфлікти), особливості їхнього перебігу та наслідки, що сприяло більш глибокому розумінню специфіки педагогічного процесу ВНЗ МВС України. Встановлено, що особливістю педагогічної діяльності у ВНЗ МВС України є виконання викладачами двох функцій: власне педагогічної (здійснення навчання та виховання) та військово-службової. ВНЗ МВС України є закритими, відомчими закладами, які характеризуються статутними стосунками між учасниками педагогічного процесу, чим створюють передумови для виникнення конфліктогенного середовища.
За результатами анкетування викладачів та курсантів ВНЗ МВС України виявлено, що 79,9 % респондентів неодноразово були учасниками конфліктної ситуації і вважають конфлікти у педагогічному процесі неминучими. Водночас, у разі виникнення конфлікту 61,9 % викладачів звертаються до керівництва. Натомість, 53,1 % курсантів упевнені в неможливості розв’язання конфлікту з викладачем. Встановлено, що 43,6 % педагогів і 81,3 % курсантів неспроможні оцінити прогресивну роль конфліктів у розвитку особистості, колективу, навчального закладу. З’ясовано, що деструктивними для педагогічного процесу ВНЗ МВС України є внутрішньоособистісні конфлікти (74,1 % осіб) і, так звані, «вертикальні» міжособистісні конфлікти у взаємодіях «викладач – керівник» (63,8 % осіб), «викладач – курсант» (25,8 % осіб). Виявлено, що міжособистісні конфлікти у «горизонтальних» взаємодіях «викладач – викладач» (16,5 % осіб), «курсант – курсант» (2,2 % осіб) мають менші деструктивні наслідки.

У результаті аналізу теоретичних джерел та особливостей педагогічного процесу у ВНЗ МВС України обґрунтовано структуру готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів та охарактеризовано її складові: мотиваційно-ціннісну (дотримання етичних норм та норм права, мотивація на безконфліктну взаємодію, конструктивне ставлення до професійних конфліктів та самостійне їх розв’язання, сформований стійкий інтерес до проблем формування готовності до попередження та розв’язання конфліктів); особистісну (сформованість особистісних якостей: високий рівень емпатії, низький рівень тривожності, здатність до управління емоціями, середній рівень схильності до ризику, адекватна самооцінка, високий рівень дипломатичності, комунікабельності, самоконтролю та вольових якостей); когнітивну (сформовані знання з теорії психології конфлікту, знання про корпоративну культуру, про нормативні та моральні регулятори поведінки в умовах попередження та розв’язання конфліктів, знання індивідуальних особливостей учасників взаємодії, здатність виявляти типи конфліктних особистостей, визначати тенденції розвитку навчальних груп, власних ускладнень, здатність планувати свою діяльність, будувати моделі ситуацій, відпрацьовувати на них способи розв’язання конфлікту); операційну (сформовані уміння та навички попередження та розв’язання професійних конфліктів); рефлексивну (здатність до оцінки дій інших та самооцінки викладачем власних дій у конфліктній взаємодії, визначення ситуації як конфліктної, сформованість поведінкових форм щодо безконфліктної взаємодії).

У другому розділі «Модель формування готовності викладачів вищих навчальних закладів МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів» проаналізовано результати констатувального експерименту, здійснено наукове обґрунтування та розкрито зміст моделі формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів.

За результатами констатувального експерименту виявлено низький рівень знань викладачів з основних методів і прийомів розв’язання конфліктів (86,1 % осіб), невміння визначити їх типологію й динаміку (79,5 % осіб). Серед діагностичних та прогностичних умінь і навичок найбільші труднощі у викладачів викликає невміння діагностувати конфлікт (90,1 % осіб), передбачати можливу поведінку учасників конфлікту (62,5 % осіб). Встановлено низький рівень умінь та навичок раціоналізувати емоції, обмінюватись емоційними переживаннями у процесі спокійного спілкування (77,2 % осіб), а також невміння уникати конфліктогенів у спілкуванні (57,1 % осіб). Водночас, переважаючими стилями взаємодії викладачів були пасивні форми поведінки – уникання (29,0 % осіб) та пристосування (21,4 % осіб).

Встановлено кореляцію між готовністю до попередження та розв’язання професійних конфліктів і, по-перше, педагогічним стажем роботи у ВНЗ (викладачі з більшим стажем педагогічної діяльності характеризуються чесним, справедливим ставленням до опонента); по-друге, наявністю педагогічної освіти (додаткова кваліфікація «викладач» до диплому або науковий ступінь кандидата педагогічних наук). Викладачі з педагогічною освітою мають ширше уявлення про конфлікти, дотримуються правил культури спілкування під час конфлікту, уникають конфліктогенів у спілкуванні. З’ясовано, що підвищення професійної кваліфікації викладачів ВНЗ МВС України зосереджено переважно в методичній роботі і зорієнтовано в основному на підвищення професійного рівня в спеціальній галузі, наприклад, в оперативній діяльності в ОВС.

На основі отриманих емпіричних даних встановлено, що, по-перше, значна кількість викладачів ВНЗ МВС України (79,9 % осіб) мають бажання навчитися конструктивно розв’язувати професійні конфлікти. По-друге, конфлікт є невід’ємною частиною професійної діяльності викладачів ВНЗ МВС України. Це свідчить про необхідність спеціальної роботи з формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання таких конфліктів з метою підвищення їхнього професійного педагогічного рівня. У результаті такої підготовки викладачі будуть спроможними адекватно сприймати конфлікти в нестандартних, непередбачених нормативними актами ситуаціях, виробляти нові механізми їх конструктивного розв’язання.

Цілісне бачення проблеми формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів відображене у розробленій нами моделі, як схематичному об’єкті, що складається із взаємопов’язаних елементів і формує уявлення про наближений до ідеалу зразок (рис. 1). Модель включає: теоретичний, змістово-процесуальний, оцінно-результативний блоки.

Теоретичний блок складається з теоретичних засад, методологічних підходів (системного, синергетичного, аксіологічного, процесуально-результативного, андрагогічного, особистісно-діяльнісного) і принципів формування готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів (науковості, змістової цілісності, диференціації, самостійності навчання, діагностичної спрямованості, психологічного забезпечення).

Змістово-процесуальний блок включає: складові готовності викладачів ВНЗ МВС України до попередження та розв’язання професійних конфліктів, її критерії, зміст, форми, методи та етапи формування зазначеної готовності, проведення підготовки на всіх рівнях методичної роботи ВНЗ.