ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, проаналізовано загальний стан її розробленості в педагогічній теорії та практиці, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію й впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів як психолого-педагогічна проблема” – здійснено історико-педагогічний аналіз процесу формування готовності інженерів-педагогів до використання технічних засобів навчання; визначено суть, зміст поняття “готовність майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем” та його структуру; висвітлено результати стану формування готовності інженерів-педагогів до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем.

Результати аналізу проблеми показали, що впровадження у навчальний процес ПТНЗ нових технічних засобів навчання на базі комп’ютерної техніки гальмується недосконалим володінням майбутніми інженерами-педагогами методиками раціональних методичних прийомів їх застосування у своїй професійній діяльності.

Вивчення наукових джерел дало змогу з’ясувати, що немає єдиного визначення поняття “готовність”. При цьому увага дослідників зосереджена на певних особливостях цього складного феномена і різних трактуваннях поняття “готовність”, а саме: здатність, настанова (Д. Узнадзе); стан, якість особистості (К. Платонов); умови успішного виконання діяльності (В. Коропуліна); стійка характеристика особистості, прогнозована активність особистості (Л. Кандибович); цілеспрямоване відображення особистості (С. Максименко); інтегральне (складне) утворення особистості (Г. Кручиніна); інтегративна професійна характеристика особистості (М. Галицька) та ін. Структура готовності визначалася на основі аналізу готовності до діяльності взагалі (В. Моляко, С. Максименко, Ю. Пелех, М. Дьяченко, Л. Сохань, С. Гриншпун та ін.) й готовності до педагогічної діяльності зокрема (Л. Кондрашова, О. Перькова, К. Дурай-Новакова та ін.).

У розділі здійснено авторську класифікацію комп’ютерних систем і засобів навчання для визначення готовності до діяльності з розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.

На основі аналізу професійної діяльності розробника КНС було уточнено поняття “готовність до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем” як поліструктурне утворення майбутніх інженерів-педагогів у складі операційно-діяльнісного, когнітивного, мотиваційного, емоційно-вольового і суб’єктного компонентів, що визначає професійно важливі якості майбутніх інженерів-педагогів та зумовлює рівень їх відповідності вимогам, що висуваються до фахівців у педагогічній діяльності. Експертне дослідження структури готовності дало змогу побудувати шкалу співвідношення компонентів готовності (операційно-діяльнісний – 28,9 %, когнітивний – 25,1 %, мотиваційний – 23,2 %, емоційно-вольовий – 12,1 %, суб’єктний – 10,7 %), яка забезпечує в умовах обмеженого ресурсу часу підготовки майбутніх інженерів-педагогів зосередити увагу на ключових напрямах формування окремих компонентів цієї готовності.

На підставі вивчення нормативної документації з питань професійної підготовки інженерів-педагогів зроблено висновок, що формування готовності до розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів має здійснюватися в межах дисципліни “Технічні засоби навчання”. Для визначення місця цієї дисципліни розроблено синтезований фрагмент структурно-логічної схеми навчального плану трьох спеціальностей, який відображає перелік дисциплін, що є базовими для навчального предмета “Технічні засоби навчання”, та дисциплін, які використовують знання й уміння, сформовані в результаті вивчення щойно згаданого предмета. На основі синтезованого фрагмента структурно-логічної схеми навчального плану спеціальностей побудовано трирівневу графічну траєкторію формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до розробки та використання КНС.

У другому розділі – “Науково-методичне обґрунтування моделі і педагогічних умов формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів” – розроблено й обґрунтовано модель і педагогічні умови формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів; удосконалено методику поетапного формування цієї готовності; визначено критерії і методики оцінювання рівнів готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів.

На основі результатів аналізу наукових джерел з’ясовано, що актуальною є проблема моделювання готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем у майбутніх інженерів-педагогів. Моделювання має бути орієнтоване на їхню фахову діяльність, а також повинно висвітлювати: вимоги суспільства до якості професійної підготовки інженерів-педагогів; цілі, завдання, принципи, зміст і педагогічні умови формування цієї готовності; організацію цілеспрямованого, цілісного педагогічного процесу формування готовності; основні критерії та показники рівнів сформованості готовності.

Модель формування готовності до розробки та використання комп’ютерних навчальних систем розроблена відповідно до структури цієї готовності і містить такі блоки (рис. 1): цільовий, який представлено єдністю мети та системи завдань, комплексне вирішення яких забезпечує досягнення головної мети; змістовий, представлений у моделі змістом навчальної діяльності, яка є відносно самостійною сферою змісту професійної освіти майбутніх інженерів-педагогів та засвоєння якої створює умови для формування відповідної готовності; суб’єктно-діяльнісний, що передбачає сукупність дій суб’єктів навчального процесу, спрямованої на формування готовності до розробки та використання КНС; оцінно-результативний, який подано взаємопов’язаними компонентами системи моніторингу рівня сформованої готовності та кінцеві результати її сформованості. Доведено, що для успішного здійснення розробленої моделі формування готовності до розробки та використання КНС у майбутніх інженерів-педагогів є відповідні педагогічні умови, які забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують форми, методи, підходи, технологію організації навчального процесу як цілісної педагогічної системи.