ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ ДО КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт і предмет дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, розкрито теоретико-методологічні основи та методи дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та впровадження у практику роботи вищих навчальних закладів.

У першому розділі "Теоретичні передумови дослідження проб­леми формування готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності" здійснено професіографічний аналіз об’єктів, змісту, знарядь та умов праці юристів, що є важливим для обґрунтування актуальності та специфічних особливостей їх консультативної діяльності. На основі професіографічного аналізу виділено широкий спектр юридичних професій та спеціальностей, для яких консультативна діяльність є конститутивною за функціональними обов’язками. Серед них такі поширені, як адвокати, нотаріуси, юрисконсульти, судді та їх помічники, інспектори, консультанти, секретарі та інші спеціалісти правозахисних установ.

Результати професіографічного аналізу дозволили з’ясувати вимоги консультативної діяльності до знань, умінь та професійно важливих якостей юристів: ці фахівці повинні володіти технологіями консультування, знатися на соціальних та психологічних характеристиках клієнтів, мати розвинені пошуково-аналітичні та комунікативні здібності. Специфічність юридичної праці пов’язана із дотриманням законності, що визначає підвищені вимоги до правознавчої підготовки та моральних якостей фахівців із юридичного консультування.

Отримані результати та досвід консультаційної підготовки психологів, педагогів, соціальних працівників і соціальних педагогів було враховано в обґрунтуванні компонентів і критеріїв у структурі готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності. Порівняно із загальною структурою готовності студентів до праці структура готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності значно простіша, оскільки включає тільки компоненти, котрі стосуються аспекту їх консультаційної підготовки в процесі професійної освіти. Доведено доцільність компонентів пізнавальної спрямованості, консультаційного досвіду та професійно важливих якостей у структурі готовності юристів до консультативної діяльності.

Знання та уміння з консультативної діяльності становлять частину професійного досвіду майбутніх юристів. У консультаційній практиці важливим є володіння не тільки теорією та технологією консультативної діяльності в юридичній праці, але й соціально-психологічними знаннями і уміннями. Вони набуваються в процесі спеціальної консультаційної юридичної підготовки студентів. На інтенсивність цього процесу впливає розуміння значущості спеціальної консультаційної підготовки для подальшої юридичної роботи, тому важливим є формування пізнавальної спрямованості майбутніх юристів. Цілеспрямована консультаційна підготовка сприяє розвиткові певних професійно важливих якостей майбутніх юристів. Ці якості стосуються, у першу чергу, пошуково-аналітичних та комунікативних здібностей, а також моральних якостей, які забезпечують успішність консультативної діяльності в майбутній юридичній праці. У структурі готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності кожен попередній компонент або критерій є основою для формування наступного і може виявлятись на декількох умовно визначених рівнях – високому, середньому та низькому.

У другому розділі "Педагогічні особливості формування готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності в системі професійної освіти" розглянуто поняття, сутність та зміст консульта­тивної діяльності серед дефініцій юридичної освіти. Паралельно з терміном "консультативна діяльність юристів" в юридичній освіті вживаються й інші: "юридична консультаційна діяльність", "консалтин­гова діяльність", "юридичне консультування", "юридична консультація". З’ясовано, що словосполучення "консультаційна діяльність" має більш широке тлумачення і означає її відношення до консультацій взагалі. У юридичній освіті вживається тільки стосовно праці юрисконсульта, який, окрім консультування, здійснює правотворчу, правозахисну та правовиховну роботу на підприємстві або в організації. Термін "консультативна діяльність" має більш вузьке значення в плані дорадчого характеру діяльності або обмеження її тільки наданням порад. Це словосполучення вживається, коли йдеться про адвокатську, нотаріальну, суддівську та інші види юридичної праці, у межах яких фахівці надають консультаційні поради, а рішення дотримуватись їх чи ні приймає клієнт. Юридичне консультування є процесом, що, поряд з інтерв’юванням, входить до змісту консультативної діяльності. У процесі консультування надаються окремі юридичні консультації. Дефініція "консалтингова діяльність" традиційно вживається, якщо йдеться про економічну та управлінську працю.

Аналіз теоретичного і практичного досвіду фахової підготовки майбутніх юристів до консультативної діяльності стосувався аудиторної роботи та системи клінічної освіти в позааудиторний час. Отримані результати виявили певні недоліки в організації консультаційної підготовки майбутніх юристів, що були враховані в розробці структурно-функціональної моделі формування їх готовності до консультативної діяльності у навчально-виховному процесі. Структурно-функціональна модель включає мотиваційно-цільовий, змістовий, організаційно-методичний та контрольно-результативний компоненти навчально-виховного процесу. Досягнення формувальної мети забезпечується позитивною мотивацією фахової підготовки студентів-юристів до консультативної діяльності. Доцільність здійснювати консультаційну підготовку студентів на 4-5 курсах обґрунтовано тим, що впродовж перших трьох років формується теоретична база знань з основних галузей правознавства, необхідних для практичного консультування клієнтів.

Моделлю передбачено консультаційну підготовку за спецкурсом "Консультативна діяльність юристів", яка здійснюється на 4-му курсі під час аудиторних занять і є обов’язковою для всіх студентів. Спецкурс із консультаційної підготовки обсягом 72 години (по 24 год. лекційних, практичних та самостійних занять) має модульний характер і складається з технологічної та соціально-психологічної частин, доповнених темами з моральних основ консультативної діяльності.

Перший модуль присвячено технології консультативної діяльності юристів. Другий модуль включає теми з вивчення соціально-психологічних характеристик різних категорій клієнтів юриста-консультанта. Увага акцентується на відмінностях у психологічній реакції та соціальній поведінці людей різних темпераментів, статті та віку, які можуть виступати в ролях злочинця, свідка, потерпілого і потребують консультаційної допомоги юриста. У процесі вивчення спецкурсу неабияку роль відіграє створення морально спрямованого середовища як необхідної умови для засвоєння четвертокурсниками моральних норм консультативної діяльності. Так, у межах першого модуля розглядаються теми з моральної поведінки юриста, де студентам пропонуються етичні формули комунікативного контакту з клієнтом під час бесіди. Заняття другого модуля супроводжуються використанням соціально-психологічної характеристики клієнтів у неоднозначних ситуаціях правових дій. Цьому сприяє спонукання студентів до розв’язання навчальних задач, що вимагають вибору між спокусою та моральними нормами юридичної праці.

Залучення студентів до самостійної консультативної діяльності здійснюється в позааудиторний час у ході навчально-виробничих практик та клінічної роботи. Із метою охоплення консультативною діяльністю всіх студентів спеціальності "Правознавство" розроблено і запроваджено мережу із мобільних консультаційних пунктів в організаційній структурі юридичної клініки. Консультаційні пункти розгортають роботу на час практики поза межами вищого навчального закладу. Після закінчення практики самостійна консультативна діяльність продовжується безпосередньо в клініці, де здійснюється щотижневий прийом клієнтів студентами-консультантами.

У самостійній консультативній діяльності під час збору та аналізу матеріалів справи клієнтів, а також в особистому спілкуванні з ними створюються сприятливі умови для розвитку необхідних консультантові професійно важливих якостей – пошуково-аналітичних та комунікативних здібностей. Окрім того, правові проблеми клієнтів часто спричиняють виникнення непередбачених ситуацій морального вибору для майбутніх юристів. Безпосередньо зустрічаючись зі складнощами та протиріччями реального життя у проблемних ситуаціях клієнтів, практиканти змушені зважати на моральні, соціальні, економічні або психологічні фактори, що можуть суттєво вплинути на вирішення юридичної справи (спадкові або психічні захворювання в сім’ї, підприємницька діяльність у родині, творчий характер професійної праці клієнта тощо).

У консультаційній підготовці майбутніх юристів ефективними виявились дві групи методів реалізації її змісту. Методи консультативної діяльності адаптовані до вирішення завдань юридичного інтерв’ювання та консультування клієнтів. Педагогічні методи використовувались для вирішення завдань навчання, розвитку та виховання студентів у процесі консультаційної підготовки. Практична реалізація консультаційної підготовки студентів у навчально-виховному процесі юридичної освіти вимагає наявності ефективного зворотного зв’язку з аналізом результатів через механізм діагностики стану сформованості готовності до консультативної діяльності. Результати такого аналізу дають змогу своєчасного корегування завдань, змісту, форм, методів та засобів формувального процесу, що сприяє досягненню поставленої мети.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження формування готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності у процесі фахової підготовки" охарактеризовано формувальні методики, умови та результати їх реалізації в експериментальній роботі.

У ході формувального експерименту розроблено та апробовано змістові схеми інтерв’ювання та юридичного консультування клієнтів студентами-консультантами, трирівневу схему та методику збору інформації про правову проблему клієнта в процесі юридичного інтерв’ювання, комплекс показників соціально-психологічної характерис­тики клієнта та методику її використання в консультаційній взаємодії, схему та методику підготовки студента-консультанта до юридичної консультації, схеми та рекомендації щодо проведення бесід із клієнтом у процесі юридичного інтерв’ювання та юридичного консультування, методику навчання етиці спілкування в консультаційно-комунікативній взаємодії з клієнтом, комплекс завдань із ситуаціями морального вибору в процесі юридичного консультування.

У процесі формування готовності майбутніх юристів до консуль­тативної діяльності згідно із програмою дослідження експериментальною роботою були охоплені студенти 4-5 курсів спеціальності "Право­знавство". Локальний педагогічний експеримент проводився на базі Сумської філії та Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ у 2008-2010 роках, де відпрацьовувались окремі методики консультаційної підготовки студентів-юристів. Формувальний експеримент проводився у 2010-2012 роках у тих закладах, де працювали юридичні клініки, а саме, Одеській юридичній академії, Прикарпатському національному університеті, Українській академії банківської справи Національного банку України, Харківському національному університеті внутрішніх справ, Хмельницькому університеті управління та права. В експериментальних та контрольних групах були задіяні 249 четвертокурсників та 227 п’яти­курсників. Об’єктивність результатів експерименту забезпечувалась ідентичністю підбору студентів та умов педагогічної роботи в контрольних та експериментальних групах, використанням методів математичної статистики обробки даних дослідження, достатньою кількістю студентів, які брали участь у дослідженні.

Перед початком експериментальної роботи та після закінчення 4-го і 5-го курсів проводились контрольні зрізи рівнів сформованості у студентів компонентів та критеріїв готовності до консультативної діяльності (таблиця 1).

Згідно із таблицею на початку експериментальної роботи різниця у наявності консультаційного досвіду та пізнавальної спрямованості у студентів експериментальних та контрольних груп дуже незначна. Подібна ситуація характерна і для показників професійно важливих якостей. Наприкінці четвертого та п’ятого курсів внаслідок впровадження спецкурсу "Консультативна діяльність юристів" та методик самостійної консультативної діяльності впродовж навчально-виробничих практик зростає різниця у консультаційному досвіді, пізнавальній спрямованості та професійно важливих якостях студентів експериментальних і контрольних груп.

У цілому, якщо порівняти результати початкового і прикінцевого етапів експерименту, різниця між експериментальними і контрольними групами у зростанні консультаційного досвіду склала 33,45%, пізнавальної спрямованості на консультаційну підготовку – 24,17%, пошуково-аналітичних здібностей – 24,75%, комунікативних здібностей – 23,24% і моральних якостей – 14,14%.