ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової розробки обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування ціннісного ставлення майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти” – представлено теоретичний аналіз проблеми полікультурної освіти як складника професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови; розкрито сутність, структуру та критеріальну базу сформованості ціннісного ставлення до полікультурної освіти зазначеної категорії фахівців; розкрито потенційні можливості дисциплін фахової підготовки з формування ціннісного ставлення в майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти на основі аналізу вітчизняного й зарубіжного досвіду.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема полікультурної освіти актуалізувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці у зв’язку з посиленням наприкінці ХХ – початку ХХІ століття таких світових тенденцій, як глобалізація, активізація міграційних процесів, створення єдиного європейського та світового культурного й освітнього просторів, що передбачає зближення народів, посилення їхньої міжкультурної взаємодії.

Порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури дав підстави для виокремлення концептуальних підходів, що розкривають сутність, мету, зміст, засоби та технології реалізації полікультурної освіти молодого покоління: акультураційний (Дж. Бенкс (J. Bancs), Р. Грілло (R. Grillo), Н. Глайзер (N. Glazer), В. Миттер, С. Нієто (S. Nieto)), діалогічний (М. Бахтін, В. Біблер, М. Бубер, Г. Буш, М. Каган, У. Макбрайт, П. Сисоєва, К. Яспер), діяльнісний (Т. Абдуллін, А. Богданова, М. Воробйов, О. Гукаленко, Л. Колобова, Е. Маркарян, В. Малахов, Ю. Сорокін, В. Табачковський, Є. Тарасов), соціально-психологічний (Х. Мауріц (H. Mauritz), І. Холл (E. Hall), А. Меммі (А. Memmi), Дж. Мале (G. Male), Ф. Віммер (F. Wimmer), Дж. Реїбеїн (J. Rehbein), А. Чаммершмідт (A. Hammerschmidt), У. Квастхоф (U. Quasthoff).

Установлено, що полікультурна освіта в широкому сенсі розглядається як процес і результат засвоєння особистістю етнічної, загальнонаціональної та світової культури з метою її духовного збагачення, розвитку в неї планетарної свідомості, формування кроскультурної грамотності, що забезпечують готовність та вміння жити в мультикультурному, поліетнічному соціокультурному середовищі (В. Борисенков, О. Гукаленко, Л. Дробишева та ін.). Полікультурна освіта забезпечує виховання в людини поваги до інших думок, позицій, поведінки, стилю життя, а також готовності до компромісів, взаємних поступок, що сприятиме створенню нової культури світу – гармонійних міжкультурних стосунків.

Проблема полікультурної освіти майбутніх учителів, зокрема майбутніх учителів іноземної мови, набуває особливої значущості, виходячи з того, що саме ця категорія фахівців повинна усвідомити себе носіями та виразниками не однієї, а низки взаємопов’язаних культур; підготуватися до компетентного виконання ролі культурного посередника в ситуаціях міжкультурного спілкування, суб’єкта  діалогу культур; розвивати в собі такі якості, як культурна неупередженість, готовність до спілкування в чужому середовищі, а також мовну та соціокультурну тактовність і толерантність.

Узагальнення наукових положень щодо сутності полікультурної освіти майбутніх педагогів, урахування її мети та функцій, а також провідних принципів: аксіологічності, діалогічності, відкритості, культурного плюралізму та підходів: особистісно орієнтованого, компетентнісного, соціокультурного – стало теоретичним підґрунтям для визначення поняття полікультурної освіти майбутніх учителів іноземної мови, під якою розуміється процес цілеспрямованого формування вчителя як особистості та професіонала, здатного до активної діяльності в сучасному соціокультурному середовищі, зберігати свою ідентичність, виявляти повагу та розуміння інших етнокультурних спільнот, уміти жити в мирі та злагоді з представниками різних расових, етнічних, релігійних культур на основі пізнання полікультури й засвоєння вмінь інтеграції у світовий полікультурний простір та самореалізації в ньому за умови збереження взаємозв’язку з рідною мовою, культурою та народними традиціями.

При цьому майбутній учитель іноземної мови повинен бути не лише здатним до власного виявлення зазначених якостей, а й бути готовим до компетентного їхнього формування та розвитку в учнів загальноосвітніх шкіл.

У ході теоретико-методологічного аналізу було з’ясовано, що, на переконання широкого кола розробників проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів (О. Абдулліна, В. Гриньова, О. Дубасенюк, Л. Мітіна, В. Семиченко, В. Сластьонін), зокрема вчителів іноземної мови (О. Бігич, Л. Калініна, В. Кремень, С. Ніколаєва), стрижневим системоутворювальним елементом особистісної сфери вчителя як професіонала є система цінностей, ціннісних орієнтацій та ціннісного ставлення, що найбільш суттєво впливають і на якість професійно-педагогічної підготовки, і на ефективність освітньо-виховної діяльності вчителя в майбутньому. Як зазначає дослідниця А. Полякова, категорія цінності є ланцюжком, що органічно пов’язує між собою системи „культура – діалог культур – освіта”.

Аксіологічній проблематиці, зокрема формуванню ціннісного ставлення майбутніх учителів, присвячено роботи відомих філософів (О. Дробницький, М. Каган, Д. Леонтьєв, В. Тугаринов та ін.), психологів і педагогів (В. Алексєєва, І. Бех, Б. Братусь, Г. Залеський, В. Зінченко, О. Леонтьєв, А. Маркова та ін.). У західній психології та соціології проблемі цінностей особистості, ціннісного ставлення, його сутності та структури велику увагу приділено в працях Г. Оллпорта, Т. Парсонсона, Р. Перрі, К. Роджерса, Е. Фрома, В. Франкла, Е. Шпратера.

Значущими для нашої роботи є наукові праці А. Кир’якової, В. Сластьоніна, Є. Шиянова, у яких розкрито теоретико-методологічні, методичні, праксеологічні засади формування ціннісного ставлення майбутніх педагогів до професійної діяльності. Характеристиці умов формування ціннісного ставлення до професійно-педагогічної діяльності та питанням розробки механізмів усвідомлення студентами особистісного смислу цінностей майбутньої професії засобами формування ціннісного ставлення до мовної освіти переймалися такі вчені, як М. Щербакова, Д. Повалюхіна; окремі аспекти взаємозв’язку ціннісного ставлення та професійної компетентності представлені в роботі Ю. Тягунової та ін.

Заслуговують на увагу також дослідження, у яких розкрито питання формування ціннісного ставлення студентської молоді (І. Дубровіна, Т. Кухтевич, Н. Лісовська, Т. Суханова та ін.). Як зазначають науковці, саме студентський вік є найбільш сенситивним періодом сприйняття цінностей, їхнього усвідомлення. У працях відомих психологів та педагогів (Б. Ананьєв, Ю. Кулюткін, А. Реан, В. Сластьонін, Г. Сухобська та ін.) студентство розглядається як особлива соціально-психологічна та вікова категорія молоді, для якої одним з головних питань є професійне становлення, у процесі якого відбувається розвиток світогляду, свідомості, самосвідомості, соціальної активності як основи для засвоєння цінностей та формування ціннісного ставлення до навколишнього світу, суспільства, професійної діяльності, людей, які оточують, самої себе.

Узагальнення теоретичних підходів до проблем формування ціннісного ставлення майбутніх учителів, а також з’ясування сутності та ролі полікультурної освіти як складника професійно-педагогічної підготовки вчителів іноземної мови стало підґрунтям для визначення поняття „ціннісне ставлення майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти”, під яким ми розуміємо компонент ціннісно-змістовної сфери особистості, що позитивно відбиває систему цінностей полікультурних знань і визначає цілеспрямовану діяльність студентів щодо їхнього засвоєння, розуміння необхідності пізнання самого себе як полікультурної особистості (своїх переваг і недоліків, особливостей когнітив-ної, емоційно-вольової, моральної сфер), усвідомлення моральних норм і правил міжкультурної взаємодії, орієнтацію на цілісне сприйняття учня як особистості, здійснення гуманістичної експертизи власних дій і прийнятих рішень.

Сутність ціннісного ставлення до полікультурної освіти полягає в єдності змістовного аспекту, що представлений системою полікультурних знань і відбитими в ній цінностями світової культури, культурно-історичного та соціального досвіду різних країн і народів, уявленнями про особистість педагога, і процесуального – який проявляється у творчому, ціннісно-смисловому підходах до оволодіння системою полікультурних знань, формуванні полікультурного досвіду, здійсненні аналізу професійних дій та їх наслідків.

Процес формування ціннісного ставлення в майбутніх учителів іноземної мови ґрунтується на сукупності методологічних підходів (особистісно-діяльнісного, діалогічного, компетентнісного) та принципів (аксіологізації, полікультурності, професіоналізації та ін.), здійснюється як особистісний процес, який визначає цілеспрямовану діяльність педагога щодо пізнання та встановлення неперервного, самодетермінованого, стійкого ставлення до життя й професійної діяльності та реалізується на ціннісно-змістовному, емоційно-мотиваційному, комунікативно-діяльнісному рівнях.

Обґрунтовано структурні компоненти ціннісного ставлення майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти – когнітивно-оцінний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-перетворювальний і комунікативно-рефлексивний.

З урахуванням викладених вище теоретичних положень визначено критерії та відповідні показники полікультурного ставлення вчителя іноземної мови до полікультурної освіти: пізнавально-оцінний (погляди на роль та місце рідної культури в загальнокультурній спадщині людства; здатність сприймати іншу культуру, усвідомлювати значення іншомовної культури, дієві полікультурні знання, що є орієнтовною основою діяльності особистості в полікультурному суспільстві; готовність до вирішення конфліктних ситуацій у реальному міжкультурному спілкуванні); мотиваційно-емоційний (інтерес до полікультурних знань, зумовлений позитивними переживаннями від установлення міжкультурних контактів з людьми; бажання послугуватися полікультурними знаннями в навчанні й вихованні молодого покоління); діяльнісно-перетворювальний (уміння активно вступати у взаємодію з суб’єктами міжкультурної комунікації, регулятором чого є полікультурна свідомість, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях, моральних принципах і нормах, толерантному сприйнятті іншої культури та її представників); комунікативно-рефлексивний (рефлексивне ставлення до полікультурних знань, культурних феноменів як цінності, переконаність у необмежених можливостях їх застосування, неминучих змінах у власних поглядах, переконаннях через збагачення особистісного полікультурного досвіду)

З урахуванням критеріїв та показників було розроблено й здійснено змістовне наповнення рівнів сформованості ціннісного ставлення майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти: високий (стійкий комунікативно-рефлексивний), середній (ситуативний професійно орієнтований), низький (інертний предметно-практичний).

Вивчення реальної освітньо-виховної практики у ВНЗ, включених до дослідно-експериментальної роботи, здійснювалося на основі аналізу навчальних планів підготовки майбутніх учителів іноземної мови, робочих програм з фахових дисциплін, їхнього програмно-методичного забезпечення, а також анкетування викладачів та студентів, безпосереднього спостереження за ходом навчального процесу й було спрямоване на з’ясування фактичного стану процесу формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти. У ході констатувального експерименту виявилося, що у вищих навчальних закладах практично відсутня цілеспрямована, науково обґрунтована система роботи з розв’язання цієї проблеми. Опитування та тестування студентів продемонструвало низький рівень їхньої полікультурної освіти, підтвердивши необхідність організації спеціальної роботи з формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти в процесі фахової підготовки.

На основі аналізу вітчизняного й зарубіжного досвіду реалізації полікультурної освіти майбутніх учителів у процесі фахової підготовки визначено погляди науковців на концептуальні підходи, зміст і технології полікультурної освіти майбутніх учителів іноземної мови.

Науковці та викладачі практики вказують на необхідність включення в зміст фахових дисциплін знання про народ як носій мови, національні здобутки в галузі освіти й культури, особливості побуту та традицій народів світу, а також професійно спрямованих знань, зокрема інформації про те, як учителю організувати освітній процес в умовах багатоманітності культур.

Наголошено, що викладання дисциплін фахового спрямування має відбуватися через зіставлення культур, спиратися на принципи діалогу культур, забезпечувати актуалізацію ціннісного компонента в змісті навчальної дисципліни, бути зорієнтованим на формування в студентів власного уявлення про систему цінностей, формувати активну життєву та професійну позиції.

Указано на доцільність реалізації таких форм та методів навчання, що передбачають: прямий і зворотний зв’язок, дозволяють викладачу оперативно керувати навчальним процесом, а студентам постійно підтримувати зв’язок з викладачем (лекції-діалоги, дискусії, диспути, навчання у співробітництві (проектні, проблемні, кооперативні методи навчання); самостійної пізнавальної діяльності (автономна, індивідуально-кооперативна й спільна).

У другому розділі – „Розробка та експериментальне дослідження педагогічних умов формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти в процесі фахової підготовки” – представлено теоретичне обґрунтування та змістовна розробка педагогічних умов формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти в процесі фахової підготовки; розкрито процес упровадження, перебіг і результати дослідно-експериментальної роботи.

Теоретичні положення щодо сутності полікультурної освіти, формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до цього виду освіти як важливого компонента їхньої професійної підготовки, а також на підставі врахування думок експертів виявлено й обґрунтовано педагогічні умови формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти в процесі фахової підготовки: реалізації психолого-педагогічного механізму формування ціннісного ставлення майбутніх учителів іноземної мови до полікультурної освіти; включення в процес фахової підготовки майбутніх учителів іноземної мови особистісного досвіду ціннісно-смислового аналізу полікультурних проблем як спеціально змодельованих елементів змісту дисциплін професійної підготовки; використання інтерактивних технологій навчання, що сприяють формуванню в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення й до власної полікультурної освіти, і до полікультурної освіти учнів загальноосвітніх шкіл; упровадження технології ситуаційного навчання з метою набуття майбутніми вчителями іноземної мови квазіпрофесійного досвіду вирішення полікультурних проблем у професійно-педагогічній діяльності.

Упровадження першої педагогічної умови передбачало реалізацію психолого-педагогічного механізму формування ціннісного ставлення, який представлено як єдність послідовних взаємозумовлених етапів: цілепокладання, що спрямовувалося на визначення мети оволодіння полікультурними знаннями, культурно-історичним досвідом, а також досвідом здійснення аналізу об’єктивної соціокультурної реальності; аналіз змісту системи полікультурних знань, сутності полікультурних, гуманістичних цінностей, з’ясування ступеня їхньої значущості залежно від сформованих ціннісних орієнтацій, особистісних уподобань, життєвих перспектив; „зустріч” особистісного досвіду студента, його уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій з об’єктивною цінністю полікультурного знання, що сприяло усвідомленню власної ролі як провідника культурної спадщини етносів, націй, а також важливої місії вчителя – формувати в учнів ціннісне ставлення до різних культур, традицій, бути носієм власної етнонаціональної культури й натхненником формування полікультурної самосвідомості молодого покоління; ціннісно орієнтовна діяльність, що передбачала використання раціональних прийомів світоглядного орієнтування як процесу співвіднесення суспільних цінностей з особистісно значущими цілями й ідеалами; діяльнісно-перетворювальний етап передбачав здійснення студентом самостійного, творчого засвоєння полікультурних знань у процесі вивчення оновленого змісту фахових дисциплін „Країнознавство”, „Практика усного та писемного мовлення”, „Педагогіка”, „Методика викладання англійської мови”.

Реалізація другої педагогічної умови здійснювалася на основі включення в процес підготовки майбутніх учителів іноземної мови особистісного досвіду ціннісно-смислового аналізу полікультурних проблем як спеціально змодельованих елементів змісту за темами загального полікультурного спрямування („Універсальність прав людини та етнокультурне розмаїття Європи та світу”, „Правова рівність національних культур”, „Міжетнічна толерантність та повага до представників інших культур”, „Національна самобутність у контексті загальноєвропейської та світової культури” й професійного спрямування („Гуманістичні цінності особистості педагога: доброта, милосердя, толерантність”, „Гармонія суб’єкт-суб’єктних відносин у міжкультурній комунікації”, „Сучасний учитель у полікультурному середовищі” та ін.). Набуття студентами особистісного досвіду ціннісно-смислового аналізу полікультурних проблем передбачало впровадження рольових ігор „Декларація спільного розвитку”, „Комунікативні пастки”, „Риси, які хотіли б бачити батьки різних країн у своїх дітях”, участь студентів у форумі педагогів „Polycultural World and Global Education: Problems and Solutions” („Полікультурний світ та глобальна освіта”), спрямованого на формування толерантної свідомості під час обговорення особливостей культури різних народів та ін. Застосування ігрових, тренінгових та інтерактивних технологій сприяло набуттю студентами особистісного досвіду пізнання та усвідомлення полікультурних проблем на основі рефлексії власних дій й елементів світогляду (переконань, поглядів, відносин, цінностей) з позицій гуманності, соціальної цінності, толерантності.

В основу реалізації третьої педагогічної умови покладено використання інтерактивних технологій (діалоги та полілоги на тему: „Обличчям до обличчя”, „Думати, працювати в парі, обмінюватися думками”, „Скажи та переконай”; диспути та дискусії „Чи важливо для сучасного суспільства поняття „національна приналежність”?”, „Національна гордість та націоналізм: де межа між цими поняттями?”; „мозковий штурм”, проекти „Сучасні педагогічні технології в школах Англії, Америки, Канади, Німеччини”, „Інноваційні методики атестації вчителів у західноєвропейських країнах”; рольові ігри, заняття – ток-ринг, полікультурні хвилинки спілкування англійською за темою „Моя національність”, „Хто я?”); інформаційно-комунікаційними технологіями (пошук колеги-однодумця через форуми, чати; віртуальний семінар „Жіноча література” (Women Literature) ХХ століття”); груповими формами організації навчальної діяльності (формальні та неформальні кооперовані групи, групи студентського бригадного поділу досягнень тощо);

Четверта педагогічна умова реалізовувалася шляхом включення студентів у вирішення особистісно орієнтованих задач-ситуацій професійно орієнтованого та полікультурного спрямування: ситуацій, до яких запропоновано кілька варіантів їх вирішення; ситуації з типовими помилками, які студенти мали виявити й проаналізувати; ситуації, варіанти рішення яких мали запропонувати самі студенти; навчально-мовленнєвих ситуацій (уявіть себе в ролі вчителя іноземної мови, літературного критика; сформулюйте власне ставлення до одного з висловів: „Різноманітні мови – це не різні позначення одного й того ж предмета, а різне його бачення”,„Рівень культури епохи та окремої людини визначається її ставленням до мови”); проблемних ситуацій ціннісно-смислових конфліктів („Cross-Cultural Differences in Children’s Choices, Categorizations, and Evaluations of Truths and Lies”); комунікативно-рефлексивних ситуацій („Important cultural differences in the classroom”), ситуаційних вправ та ін.