ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, вказано зв’язок з науковою темою, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування фінансової безпеки сільського господарства” досліджено еволюцію наукових поглядів представників різних шкіл економічної теорії щодо безпеки діяльності, узагальнено існуючі підходи, що розкривають понятійно-категорійний апарат фінансової безпеки сільського господарства та її значимість для розвитку суб’єктів, що  дозволяє констатувати її виділення як самостійного об’єкта уваги, вивчити та виокремити три рівні його формування. Так, на макрорівні фінансова безпека відтворює стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної та податкової систем, що свідчить про стійке протистояння можливим загрозам чи небезпекам внутрішнього чи зовнішнього характеру та забезпечує зростання національної економіки. На мікрорівні фінансова безпека відображає захищеність інтересів збалансованого розвитку підприємств від реальних і потенційних внутрішніх і зовнішніх небезпек та загроз, що забезпечується функціональною системою фінансових інструментів та якісних технологій і послуг для їх усунення.

Враховуючи те, що фінансова безпека сільського господарства визначається рівнем фінансової безпеки держави та залежить безпосередньо від рівня фінансової безпеки господарюючих у галузі суб’єктів, які визначають результат її діяльності як систему економічних показників, а також з огляду на загальнонаціональні завдання галузі (продовольчу безпеку та сталий розвиток аграрного сектору в довгостроковій перспективі на основі прийняття виважених рішень щодо формування оптимального розміру та структури фінансування життєдіяльності господарюючих суб’єктів, оскільки дефіцит фінансових ресурсів ставить під сумнів досягнення цілей як поточного, так і перспективного характеру), визначено, що фінансова безпека сільського господарства є складовою загальнонаціональної фінансової безпеки та являє собою необхідно-відтворювальний рівень його фінансового забезпечення (рис.1).

Доведено, що фінансова безпека з огляду на авторське її визначення є складовою фінансового механізму функціонування галузі, який являє собою сукупність фінансових методів та важелів досягнення цілей фінансової стратегії суб’єкта (забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки у контексті участі України у світоінтеграційних тенденціях), систему управління його фінансовою діяльністю, і визначається завданнями і можливостями директивного фінансового механізму. Визначено, що фінансове забезпечення як метод фінансового механізму та безумовна складова фінансової безпеки сільського господарства виконує навантаження не тільки формування фінансових ресурсів галузі за пріоритетності самофінансування, а й передбачає їх достатність з урахуванням потреб та можливостей кредитування і цільового фінансування для досягнення успішного розвитку галузі.

Виявлено окремі сформовані негативні тенденції, що перешкоджають стійкому функціонуванню та розвитку галузі. Серед них найбільш суттєвими є відсутність активізації процесів саморегулювання, самоорганізації, самофінансування діяльності у аграрній сфері; недостатньо розвинена інфраструктура галузі; неефективний механізм державної підтримки розвитку сільського господарства.