У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, показано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, висвітлено результати та основні положення, які були представлені в наукових публікаціях, наведено структуру роботи.
Перший розділ «Теоретичні аспекти міжнародної трудової міграції» присвячений формуванню теоретичного базису терміну «регулювання міжнародної трудової міграції», класифікації видів МТМ, а також теоретичним підходам до формування ефективних механізмів використання діаспорних мереж.
На основі аналізу наукової літератури, міжнародної нормативно-правової бази та глосаріїв термінів міжнародних організацій обґрунтовано, що до категорії міжнародних трудових мігрантів потрібно відносити осіб, які здійснюють переміщення з однієї країни в іншу з метою працевлаштування. Регулювання МТМ розглядається як процес, що складається з трьох фаз, зокрема моніторингу (процесів міграції, причин, наслідків та інституційно-правового забезпечення управління цими процесами), розробки та прийняття рішення (етапів виявлення проблем на основі моніторингу, розробки механізмів їх регулювання), імплементації рішення (розробка організаційних заходів, підбір виконавців та ресурсного забезпечення, здіснення контролю за перебігом виконання та представлення звітів). Цей процес відбувається на трьох рівнях: державному, регіональному та міжнародному. Відповідно, суб’єктами регулювання міжнародної трудової міграції є держави, інтеграційні об’єднання, міжнародні організації, громадські організації різного рівня системної ієрархії.
Систематизація категорій, що здійснювалася за допомогою класифікації видів МТМ, проведеної з урахуванням індикаторів просторової мобільності Ф. Дювеля, дозволило розмежувати дискусійні тлумачення термінів, зокрема маятникової та циклічної трудової міграції, легальної та нелегальної, висококваліфікованої та низькокваліфікованої.
Зростання темпів міграції, яке відбувається одночасно з консолідацією мігрантів, інституціоналізацією їх організацій, призводить до формування діаспорних мереж, які концептуально змінили традиційний «відтік інтелекту» на «здобутки інтелекту» через трансформації втрат людського капіталу в новітній потенціал. Проведений аналіз доводить наявність механізмів використання діаспорних мереж для соціально-економічного розвитку держави походження у вигляді «діаспорних мереж знань» (спільні науково-дослідні проекти, обмін науковою, технічною, адміністративною чи політичною інформацією, стимулювання країни походження у НДіДКР та міжнародних бізнес-проектах тощо) та різних фінансових інструментів, таких як депозитні рахунки, облігації, пайові фонди діаспори. Результати аналізу світового досвіду співпраці діаспори з країною походження та теоретична концепція залучення діаспорних мереж, розроблена Інститутом NIRSA (Ірландія), покладені в основу запропонованої теоретичної структурно-функціональної моделі стратегії раціонально доцільної співпраці з українською діаспорою.
У другому розділі «Методологічні основи дослідження міжнародної трудової міграції» розглянуто теоретико-методологічні підходи до вивчення міграційних процесів, зокрема тих, що використовуються у межах теоретичних моделей передумов та чинників МТМ і теоретико-емпіричних досліджень її економічного ефекту.
Методологія вивчення МТМ представляє собою сукупність способів пізнання та вивчення цього явища, а також систему принципів дослідження міжнародних міграційних процесів. У роботі для виявлення передумов та чинників МТМ розглянуто методологію економічних теорій, а для виявлення її економічного ефекту – методи тестування цих теорій провідними дослідниками з використанням статистичних даних різних країн світу.
Зміна поглядів на передумови міграції у межах економічних міграційних теорій свідчить про деформацію і неоднозначність явища міграції та потребу в систематичному її дослідженні, при цьому різноплановість методологічних підходів до вивчення МТМ не характеризується внутрішнім протиріччям, а лише влучно доповнює одне одного. Вивчення МТМ в Україні характеризується відсутністю необхідних статистичних даних, що зумовлює необхідність використання соціологічних досліджень як основних методів статистичного спостереження.
Оцінку економічного ефекту МТМ можна здійснювати на рівні світового господарства або країн-учасниць міграційного процесу. Позитивний економічний ефект міжнародної трудової міграції на рівні світового господарства у межах неокласичної моделі зумовлений зростанням сукупного обсягу світового виробництва через ефективніше використання трудових ресурсів за рахунок їх перерозподілу між країнами, при цьому МТМ спричиняє тенденцію до вирівнювання заробітної плати у різних країнах. Натомість результати емпіричних досліджень економічного ефекту на рівні країн-учасниць міграційного процесу демонструють неоднозначний вплив іммігрантів на ринок праці країн-реципієнтів, який значною мірою залежить від рівня кваліфікації іммігрантів, та позитивний вплив на зростання ВВП у розрахунку на одну особу. Дослідження фіскального ефекту свідчить про проблему методології його розрахунку та детермінації показників, при цьому доведено залежність фіскального ефекту іммігрантів від рівня їх кваліфікації.
Моделі мотивації грошових трансфертів підтверджують важливість врахування таких показників, як: вік, стать, сімейний стан, рівень освіченості (існує прямо пропорційний зв’язок між кількістю років навчання та обсягами грошових трансфертів мігрантів); термін перебування та бажання повернутися до країни походження (М-подібна модель М. Поіріне). Вплив грошових трансфертів на розвиток країни походження оцінюють переважно через визначення їхнього впливу на динаміку споживання, обсягів ВВП, рівнів зайнятості, бідності та освіченості.
Дослідження ефекту висококваліфікованих трудових мігрантів відносно країни походження свідчить про зміну точок зору від негативної до позитивної. Важливого значення набувають моделі акумулювання людського капіталу за кордоном, що зумовлює необхідність дослідження діаспорних мереж, а також розробки моделі набуття навичок, яка обґрунтовує економічні переваги для реемігрантів, зокрема щодо рівня заробітної плати.
У третьому розділі «Міграційні тенденції в Україні та їх макроекономічний аналіз» проведено дослідження динаміки, географічної, статевої, вікової та кваліфікаційної структури зовнішньої трудової міграції в Україні, визначено особливості потенційної трудової міграції, на основі яких складено паспорт потенційного трудового мігранта-львів’янина, здійснено оцінку соціально-економічних наслідків МТМ для України, досліджено передумови трудової рееміграції.
На основі аналізу експертних даних та даних соціологічних досліджень зовнішньої трудової міграції можна констатувати певну трансформацію динаміки та географічного розподілу українських трудових мігрантів відносно країн призначення. Проведені кількісні соціологічні дослідження міграційних настроїв серед населення Львова (2010 р.) та студентів випускних курсів НУ «Львівська політехніка» (2010 р.) дозволили виявити особливості потенційної міграції та чинники активізації міграційних процесів у сучасних умовах. Зокрема, існують певні зміни вікової структури потенційних мігрантів серед львів’ян (основну частку складає молодь до 30 років) та географічних векторів міграції (п’ята частина опитаних мешканців м. Львова та четверта частина студентів обрали США), а також чинників міграції, зокрема студенти назвали головним – відсутність умов для професійної самореалізації в Україні. Імміграційні тенденції в Україні відзначаються змінами у мотиваційній структурі мігрантів щодо мети поїздки та основних країн-донорів. Спостерігається зростання потоків трудових мігрантів з Туреччини, Польщі, Німеччини і Китаю (за кількісним показником) та М’янми, Таїланду і В’єтнаму (за відносним показником). Загалом, офіційний середній показник частки трудових мігрантів відносно осіб, які в’їхали на територію України, за останні 5 років склав лише 0,07%. Виявлений поліноміальний тренд (3-кроковий поліном) динаміки міграційного сальдо України свідчить про вірогідне незначне збільшення цього показника після 2014 рр. (рис. 1) за рахунок зростання чисельності іммігрантів.
