НАУКОВО – МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ РЕНТНОГО ДОХОДУ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ (на прикладі підприємств паливодобувної галузі)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, з’ясовано ступінь її розроблення, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет  дослідження, відображено наукову новизну, теоретичне і практичне значення наукових результатів.

У першому розділі «Теоретичні  основи формування, вилучення та розподілу рентних доходів  у природокористуванні» досліджено сутність   понять  «природні ресурси», «рента», «рентний дохід», «диференційна рента». Узагальнено та систематизовано теоретико-методичні підходи до   врахування рентної складової при формуванні доходу підприємств від видобутку паливно-енергетичних ресурсів. Виявлені особливості  рентної політики в Україні.

Проведений аналіз показав, що,незважаючи на постійне вдосконалення методичних підходів довиявлення та розподілу рентних доходів, існуючі на сьогодні методики недостатньо враховують чинники, що впливають на їх формування та особливості  вилучення. Як показала практика, більша  частина  диференційної ренти першого родузалишається у суб’єкта господарювання.Автором зроблено висновок, що сучасний стан вирішення проблеми визначення та вилучення рентних доходів у системі держава–регіон–суб’єкт господарювання потребує суттєвого розвитку та розроблення  нових методичних підходів.

На сьогодні існують різні методикивизначення рентних доходів. Як доведено у дисертаційній роботі, найбільш об’єктивним   є метод визначення рентного доходу, який базуєтьсяна замикаючих витратах. Саме замикаючі витрати чисельно дорівнюють  граничним народногосподарським витратам на  одиницю приросту виробництва продукції у найбільш несприятливих умовах, виходячи з балансу інтересів суспільства, регіонів і суб’єктів господарювання.У той же час цей метод потребує розробленняспеціальних оптимізаційних моделей, які діютьу рамках єдиного економічного простору.Автором обґрунтовується можливість застосування у  якості замикаючих витрат світових цін на природні ресурси.

У роботі доведено, що існуючі методичні підходи до вилучення  диференційної ренти першого роду при видобуванні  природних ресурсів не враховують дійсної величини рентних доходів. Тому автором зроблено висновок, що в умовах сучасної економіки з урахуванням вичерпності природних ресурсів необхідно  при  вилученні  диференційної ренти першого роду  враховувати економічний стан підприємства.

У результаті  проведеного аналізу виявлено, що при розподілі диференційної ренти першого роду при використанні природних ресурсів загальнодержавної  власності не враховуються інтереси регіону. Тому автор пропонуєнауково-методичні підходи до раціонального перерозподілу рентного доходу в системі держава–регіон–суб’єкт господарювання.

У другому розділі «Науково–методичніпідходи до визначення природоресурсної ренти напідприємствах паливодобувної галузі»  розроблені науково-методичні положеннящодо визначення  диференційної ренти першого роду  на підприємствах паливодобувної галузі.Як показали дослідження,  в сучасних умовах міжнародного розподілу праці та глобалізації економікивизначати рентні доходи на паливно-енергетичні ресурси на основі  замикаючих витратдосить складно, оскільки такі розрахунки потребуютьспеціального зонування території країни з визначенням замикаючих регіонів (тобто регіонів із максимально граничними витратами на видобуток додаткової одиниці ресурсу). Автором обґрунтована можливість  використовуватиу якості замикаючих витрат світові ціни на природні паливно-енергетичні ресурси. Виходячи із цього, рентний дохід підприємств  паливодобувної галузі пропонується визначати  за формулою

                                  (1)

де РД – рентний дохід паливодобувного підприємства;

Q_{вир.річ} – обсяг річного видобутку паливно-енергетичних  ресурсів;

Ц _св - світова ціна на природні паливно-енергетичні ресурси;

С _пот – поточні витрати навидобування природних паливно-енергетичних ресурсів;

R_вир – усереднений по галузі показник рентабельності видобування паливно-енергетичних природних ресурсів.