У першому розділі«Теоретико-методичні засади оцінки ефективності інвестування у інноваційну діяльність, спрямовану на поліпшення екології великих міст» досліджено: теоретичні основи формування інноваційного середовища територій та муніципальних утворень; особливості інвестування в інноваційну діяльність, спрямовану на поліпшення екології; інноваційні механізми забезпечення стійкого розвитку великого міста; генеза теорії оцінки ефективності інноваційних інвестицій.
Великі міста і їх агломерації є відкритими, складними, ієрархічними саморегульованими соціально-економічними системами, схожими за структурою і за ступенем складності в якості об'єктів управління з державою. У постіндустріальному суспільстві, в умовах переходу до економіки знань і послуг, коли значна частина економічних потоків є неуречевленою, запорукою успішного розвитку міста стає вдале поєднання грамотного стратегічного і тактичного управління міським розвитком з широким впровадженням інноваційних проектів, спрямованих на підвищення економічної, соціальної, екологічної та ін. комфортності жителів міста. Множинність чинників, які суттєво впливають на розвиток великого міста, кожен з яких може виявитися вирішальним для глобальної зміни напрямків його розвитку, визначає використання сценарного підходу до управління їх розвитком. Потреби функціональних підсистем міста (потенціалів його розвитку) визначають його структурно-ієрархічний устрій.
Міські інновації - це глобальний та інтегрований механізм зародження, розвитку і перетворення цінності нових ідей, який охоплює всі соціальні, економічні, культурні та екологічні аспекти міського життя. Він втілює оптимістичні уявлення людей про інновації та їх реалізації, має на увазі як процес народження нових ідей, так і процес оформлення та розвитку цих ідей до рівня матеріалізованих цінностей.
Інноваційний клімат міста являє собою сукупність стійких тенденцій динамічного інноваційного середовища і формує значущий тренд характеристик інноваційної діяльності за певний період часу. Розвиток економіки великих міст пов'язаний, в першу чергу, з реалізацією стратегії індустріально-інноваційного розвитку, у рамках якого головною метою є забезпечення сталого економічного зростання міста за рахунок модернізації господарства, створення умов для виробництва конкурентних видів продукції та збільшення експорту продукції та послуг. На економічне зростання великого міста найбільш суттєво впливає інституційний фактор. Інституційне забезпечення інвестиційної та інноваційної діяльності – сукупність державних і недержавних інституцій, які забезпечують наявність правових, організаційних і економічних умов, необхідних для провадження і розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності.
Дослідження проблем інвестування в інноваційну діяльність, спрямовану на поліпшення екології показали, що між перспективами розвитку економіки і рівнем раціоналізації природокористування, якістю навколишнього природного середовища, станом природно-ресурсного потенціалу існує тісна взаємозалежність. Тому на сучасному етапі розвитку необхідна всебічна екологізація всіх сфер господарської діяльності. Для цього потрібно прискорити екологізацію інвестиційної діяльності, створити систему державного стимулювання ресурсоощадних та природоохоронних технологій, удосконалити законодавчо-нормативну базу тощо. Подолання несприятливих тенденцій у сфері природокористування неможливе без вкладення масштабних науково обґрунтованих інвестицій, спрямованих на досягнення поставлених цілей та задач екологічно безпечного економічного зростання. Трансформація економіки, ріст цінності природних благ унаслідок їх зростаючого дефіциту, спрямованість на досягнення цілей сталого розвитку обумовлює потребу впровадження нової філософії інвестування та формування інвестиційної привабливості у сфері природокористування, адекватних методів керування інвестиційними потоками.
Екологічними інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються у господарську діяльність, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища. Під інноваційно-інвестиційною діяльністю у сфері екології муніципальних утворень слід розуміти комплексний і системний процес перетворення соціально-економічної системи міст з урахуванням екологічних обмежень, спрямований на зниження екодеструктивної дії сфер виробництва, обігу, споживання, основним пріоритетом якого є повсюдне впровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу. За її допомогою встановлюється збалансована взаємодія між природними процесами й функціонуванням міста на основі дії законів розвитку та функціонування природних і економічних систем.
Аналіз поточного стану життєдіяльності міста з допомогою вищевказаних критеріїв, не тільки дозволить виявити основні проблеми міського розвитку, але і дозволить виробити черговість їх вирішення в умовах дефіциту міського бюджету, а також стане ефективним засобом моніторингу процесів міського розвитку.
Для цілей управління стійким розвитком міста, і його економікою крім визначення основних критеріїв стійкості, виявлення міських потреб, їх розподілу відповідно з людськими інтересами, важливим і необхідним є визначення міського потенціалу розвитку різних областях життєдіяльності. Для завдань успішного регулювання сталого розвитку великого міста нами пропонується механізм «управлінням за інтересами жителів міста», який полягає у трансформуванні блоків інтересів жителів (з урахуванням черговості їх реалізації, і в рамках положень теорії сталого розвитку про обмеженість і необхідності відтворення і збереження ресурсів) в систему цілей і завдань органів управління містом. Структура і функції міських органів управління, можливості застосування ними системних регуляторів забезпечення сталого розвитку міста (соціальних, договірних, бюджетно-податкових, земельних відносин) повинні бути адекватні цілям і завданням системи управління містом. Це досягається шляхом приведення у відповідність вказаних цілей і завдань, інтересам жителів, і основним положенням теорії сталого розвитку організаційно-економічного і організаційно-правових механізмів управління містом, формулювання їх у Генеральному плані розвитку, як основному елементі системи загальноміського стратегічного планування. Реальний результативний вплив системи управління з метою забезпечення сталого розвитку міста можливий у вигляді зміни умов функціонування міської системи. Він полягає у впливі не на елементи структури великого міста, а на умови їх функціонування, які визначають зміст і можливі зміни в поведінці (економічні, соціальні, екологічні і т. д.) кожного елемента і їх сукупностей. Він являє собою організовану сукупність ідеологічних, політичних, правових і економічних впливів на умови, пріоритети та обмеження перетворень окремих елементів міської системи та взаємозв’язків між ними для вирішення територіально-господарських, адміністративно-територіальні та інших суперечностей, і забезпечення на цій основі інтересів жителів міста і, як наслідок, забезпечення сталого розвитку з урахуванням економічної безпеки.
У другому розділі«Аналіз та оцінка інноваційно-інвестиційних процесів у сфері екології великих міст» здійснено аналіз інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, проаналізовано стан і перспективи розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в регіонах і великих містах, досліджено проблеми та перспективи екологічних інновацій, визначено вплив інновацій на розвиток економіки і стан навколишнього середовища.
Найважливішим етапом формування національної інноваційної системи є її первинний рівень – регіональна та муніципальна інноваційна складова. Регіональні та міські інноваційні системи створюються для консолідації активів регіону і оптимального використання його потенціалу, а саме: сприяють збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, підвищенню конкурентоспроможності економіки, залученню і збереженню висококваліфікованого персоналу та ін.
В сучасних умовах до змісту міських інновацій ближче поняття міської цільової програми як узгодженого за ресурсами, виконавцями і термінами здійснення комплексу заходів, що забезпечує вирішення пріоритетних економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших проблем міста, розвитку галузей і комплексів міського господарства, адміністративно-територіальних одиниць. Комплексний аналіз змісту окремих міських цільових програм і організації робіт по їх виконанню, проведений нами дозволив виявити низку недоліків у цій сфері: недостатнє науково-практичне опрацювання окремих заходів за розділами програм; нечіткість формулювань намічених завдань; невідповідність запланованих заходів і їх фінансового забезпечення; незадовільний рівень контролю і звітності про виконання програм; невідповідність більшості економічних та екологічних показників критеріям сталого розвитку міста та їх блокам інтересів жителів міста.
Доведено, що перехід до стабільного економічного розвитку країни, регіонів і міст можливий при переорієнтації науково-технічного прогресу на створення ресурсо-, енерго- і водоощадних технологій. Основним пріоритетом має стати використання наукомістких технологій з поступовим витісненням ресурсомістких. Стан інвестування у охорону та раціональне використання природних ресурсів характеризують дані табл. 1
