ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, окреслено мету, об’єкт і предмет, визначено основні завдання, викладено положення наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні аспекти формування та розвитку соціальної інфраструктури регіону» визначено сутнісну характеристику соціальної інфраструктури регіону; здійснено її структуризацію; розроблено методику оцінки рівня розвитку соціальної інфраструктури регіону.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що підвищення якості життя населення, забезпечення його життєдіяльності та задоволення потреб у соціальних послугах вимагає формування та розвитку адекватної сучасним реаліям соціальної інфраструктури регіону.

У роботі на основі теоретичного аналізу різних підходів до трактування поняття «соціальна інфраструктура регіону» виділено основні ознаки, що формують її сутнісну характеристику: сукупність об’єктів, що створюють передумови для життєдіяльності населення; сукупність послуг, спрямованих на надання соціальних благ; безпечний розвиток населення регіону. Відповідно до визначених ознак під «соціальною інфраструктурою регіону» пропонується розуміти сукупність об’єктів різних сфер економічної діяльності, функціонування яких спрямоване на задоволення соціальних потреб регіону, що дозволить забезпечити безпечний розвиток населення регіону в цілому. Доведено, що соціальна безпека є індикатором надання якісних соціальних послуг населенню регіону, досягнення гідного рівня та якості його життя.

Розроблено тріадну модель розвитку соціальної інфраструктури регіону, в основу якої покладено об’єктно-кількісно-якісний підхід до оцінки рівня її розвитку та удосконалення територіальної організації соціальної інфраструктури задля максимального забезпечення потреб населення у соціальних послугах із врахуванням безпечного існування, функціонування та розвитку як окремої особистості так і населення регіону в цілому.

Доведено, що рівень розвитку соціальної інфраструктури регіону в значній мірі визначається складовими елементами її формування та рівнем наданих ними якісних соціальних послуг населенню. У роботі запропоновано виокремити такі елементи соціальної інфраструктури регіону як житлово-комунальне господарство, торгівля, транспорт, зв’язок, освіта, культура, мистецтво, охорона здоров’я, функціонування яких дозволяє комплексно і системно задовольнити потреби населення у соціальних послугах (потреби в житлі, потреби в матеріальних предметах життєзабезпечення, потреби в комунікаціях, потреби в знаннях, потреби духовного розвитку, потреби у збереженні здоров’я та довголіття). 

У роботі обґрунтовано, що забезпечення розвитку соціальної інфраструктури регіону, згладжування регіональних асиметрій вимагають аналізу та оцінки існуючого рівня забезпеченості регіонів держави об’єктами соціальної інфраструктури, рівня наданих соціальних послуг та оцінки їх якості.

Доведено, що соціальна безпека регіону є індикатором якості наданих об’єктами соціальної інфраструктури послуг населенню регіону. На основі узагальнення існуючого досвіду, присвяченого питанням оцінки соціальної інфраструктури регіону, у дисертації розроблена методика оцінки рівня розвитку соціальної інфраструктури регіону