ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування спільної податкової політики держав в умовах економічної інтеграції» проаналізовано особливості становлення національних податкових систем в умовах глобалізації.

Глобалізація мала наслідком зростання мобільності факторів виробництва та споживачів, а це, в свою чергу, створює підґрунтя для податкової конкуренції між країнами та трансформує податкові системи країн світу: податковий тягар зміщується на менш мобільні фактори виробництва, підвищується значення податків на споживання. Крім цього, глобалізація призводить до зниження прогресивності оподаткування, внаслідок чого податкові системи стають менш справедливими. Тобто, витрати зі сплати податків стають більш значними для реальних інвестицій та некваліфікованих працівників, які є відносно немобільними та генерують менші доходи у порівнянні з кваліфікованою робочою силою та фінансовими інвестиціями.

Втрата певної частини бази оподаткування, що припадає на мобільні фактори виробництва, та несприятливі політичні наслідки, які може мати покриття цих втрат за рахунок оподаткування немобільних факторів, повинно призводити до зміщення акценту з оподаткування доходів на оподаткування споживання. Податкова конкуренція призводить до зближення податкового навантаження у країнах світу, що позначилося, головним чином, у зменшенні розбіжностей у ставках оподаткування.

Аналіз еволюції структур податкових систем країн ОЕСР за період з 1965 р. по 2011 р. показав, що теоретичні оцінки впливу зростання мобільності факторів виробництва як ключового чинника змін у податкових системах за період глобалізації знаходять підтвердження на практиці. Багато змін, що відбулися у податкових системах країн світу за проаналізований період, підвищили загальну ефективність таких систем. Зокрема, до позитивних перетворень можна віднести те, що багато акцизних податків та податків з обороту, які створювали каскадний ефект, були замінені ПДВ, значення якого у податкових системах постійно зростає. Також тенденцією, що підвищує ефективність податкових систем, є зменшення ставок податку на доходи фізичних осіб та податку на доходи підприємств, а також зменшення кількості ставок, за якими справляється податок на доходи фізичних осіб.

З іншого боку, ряд процесів та явищ, що виникли внаслідок глобалізації, суттєво обмежують можливість збору податків. До таких особливостей сучасного етапу глобалізації можна віднести зростання електронної комерції, підвищення ролі транснаціональних корпорацій, поширення складних фінансових інструментів.

Досліджено чинники зближення податкових систем країн, що беруть участь у міжнародній економічній інтеграції. Так, при аналізі питання необхідності зближення податкової політики держав у процесі економічної інтеграції, як правило, розглядається декілька аспектів. Зазвичай – це ризик втрати податкових надходжень внаслідок необмеженої податкової конкуренції, рішення суб’єктів господарювання щодо розміщення бізнесу з огляду на податкові, а не реальні економічні фактори, а також витрати на дотримання вимог податкового законодавства та податкове адміністрування під час проведення господарської діяльності у декількох різних системах оподаткування. Основна частина цих аспектів базується на теоріях податкової конкуренції.

Концептуальною основою наукового погляду, за яким податкова конкуренція є негативним явищем, оскільки призводить до зниження добробуту, є базова модель податкової конкуренції. Основним висновком, що випливає з цієї моделі, є те, що, конкуруючи за мобільну базу оподаткування, країни вступають у так звані «перегони поступок», тобто шляхом зниження ставок оподаткування країни намагаються залучити додаткову базу оподаткування за рахунок інших країн. Це призводить до встановлення рівноважної ставки оподаткування, яка буде меншою за оптимальну.

У процесі теоретичної розробки теми податкової конкуренції негативні наслідки цього явища для податкових систем країн світу ставляться під сумнів. Так, згідно з результатами окремих теоретичних досліджень, які базуються на припущенні про неефективність та марнотратство держави, необмежена податкова конкуренція, навпаки, є фактором, що підвищує ефективність уряду.

Разом з цим, координоване встановлення ставок оподаткування, яке розглядається у моделях податкової конкуренції, не є єдиною можливістю для податкової гармонізації. Так, уніфікація й гармонізація правил оподаткування між країнами справляє позитивний вплив на економічну ефективність, наприклад, шляхом суттєвого зменшення витрат міжнародного бізнесу на пристосування до вимог податкового законодавства в різних економічних системах. Тому у більш широкому контексті, який охоплює не лише ставки оподаткування, а й всю податкову систему країн, які беруть участь в економічній інтеграції, податкова гармонізація є ефективною політикою, адже ця політика сприяє лібералізації міжнародних економічних відносин і підвищує ефективність транскордонного бізнесу.

Зроблено висновок, що податкова гармонізація є ключовою категорією у контексті аналізу формування спільної податкової системи країн, що беруть участь у міжнародній економічній інтеграції. Податкову гармонізацію можна визначити як адаптацію податкових систем різних країн з метою досягнення максимальної ефективності їх функціонування з урахуванням спільних економічних завдань, які мають бути вирішені цими країнами.

Як і економічну інтеграцію, податкову гармонізацію можна розділити на стадії. Існує декілька підходів до розподілу податкової гармонізації на стадії, однак найбільш відповідним підходом вважаємо розподіл, виходячи з політичних зобов’язань щодо зближення податкових систем, які беруть на себе уряди країн. Зазначений підхід дозволяє виділити такі стадії податкової гармонізації (перелік починається з найвищої стадії): стандартизація, сумісність, координація, співробітництво, конвергенція.