ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – "Теоретичні та методичні засади ефективності інвестицій фермерських господарств" – досліджено економічну сутність і особливості інвестицій фермерських господарств, а також теоретичні засади формування ефективності інвестицій та методи її визначення з врахуванням специфіки цих господарств.

Встановлено, що економічну сутність інвестицій слід розглядати через капітал. Капітал – це багатоаспектна категорія, підходи до розуміння якої характеризуються історизмом, а важливість вивчення окремих сутнісних ознак змінюється залежно від конкретних умов. Стосовно фермерських господарств, окрім загальних, необхідно виділяти важливі специфічні сутнісні ознаки інвестицій, врахування яких забезпечує прийняття найбільш обґрунтованих рішень щодо управління ними. У зв’язку з цим запропоновано розглядати поняття «капітал фермерського господарства» як вартість усіх цінностей, що використовуються фермерським господарством у процесі його діяльності з метою забезпечення особистих потреб фермера і членів його сім’ї, розвитку матеріально-технічної бази господарства, а також досягнення інших цілей. Капітал фермерського господарства складається із земельного, матеріального, грошового та людського капіталів, що належать на правах власності різним суб’єктам ринкової економіки і в процесі діяльності фермерського господарства поєднуються та продуктивно використовуються.

У формуванні капіталу фермерських господарств приймають участь домогосподарство, особисте селянське та фермерське господарства. Діяльність цих суб’єктів ринкової економіки, яка регулюється різною законодавчою базою, в процесі функціонування фермерських господарств тісно переплітається. Центром діяльності кожного зазначеного виду господарств є сім’я.

Домогосподарство на ринку праці виступає її продавцем і споживачем товарів суспільного призначення, особисте селянське господарство – джерелом праці та споживачем частини виробленої в ньому продукції, доходів від її реалізації та матеріальних витрат, а фермерське господарство – продавцем праці та споживачем доходів. Вироблена продукція використовується як у домашньому, так і особистому селянському та фермерському господарствах.

Спільна діяльність зазначених суб’єктів ринкової економіки щодо використання їх інвестиційних ресурсів, земельних ділянок, матеріальних, грошових та інших цінностей і прав, а також результатів цієї діяльності в інтересах фермера та членів його сім’ї, зумовлює специфіку їх взаємозв’язку в процесі функціонування капіталу фермерського господарства та розподілу отриманих ними доходів на капітал