СТРАТЕГІЯ УЧАСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ПРОЦЕСАХ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, його об’єкт і предмет, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, установлено особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів роботи.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження міжнародної трудової міграції» визначено суть і функціональний зміст міжнародної трудової міграції; систематизовано теоретичні засади дослідження міжнародної міграції робочої сили; обґрунтовано взаємозалежність загальносвітових тенденцій глобалізації економічного розвитку й тенденцій міжнародної трудової міграції.

Інтенсифікація глобалізаційних процесів у другій половині XX ст. спричинила активізацію міжнародної трудової міграції. Узагальнення і систематизація теоретичних засад дослідження міжнародної трудової міграції дозволили виокремити два основні підходи до тлумачення поняття «міжнародна трудова міграція». Згідно з першим (В. Іонцев, Ю. Макогон та ін.),  визначальною рисою трудової міграції є факт оплати праці мігранта у країні призначення. Таким чином, під міжнародною трудовою міграцією прийнято розуміти територіальний рух населення, пов’язаний із перетином державного кордону з метою продажу своєї робочої сили у країні в’їзду на певний строк. Другий підхід (С. Рязанцев, Н. Тиндик та ін.) полягає в ототожненні міжнародної трудової міграції з економічною, до складу якої, окрім власне міграції робочої сили, входить також комерційна, податкова, інвестиційна та інші види міграції. Задля уніфікації підходів уточнено поняття «міжнародна трудова міграція», під якою пропонується розуміти міждержавний рух робочої сили з метою працевлаштування чи одержання комерційної вигоди, який зумовлюється економічними й іншими причинами і здійснюється на тимчасовій основі.

Узагальнення та критичний аналіз теоретичних положень щодо міжнародного руху населення дозволили встановити історичну періодизацію етапів «старої» (з кінця XV до середини XIX ст.) та «нової» (із середини XIX ст. по теперішній час) міжнародної міграції людських ресурсів.

Завдяки дослідженню теоретичних концепцій, що пояснюють причини виникнення й особливості перебігу міграційних процесів, установлено, що не існує єдиної теорії міжнародної трудової міграції. Загальновизнаними є лише ті теорії та моделі, які пояснюють головним чином окремі важливі аспекти явища «міжнародна міграція». З огляду на це запропоновано об’єднати існуючі теорії у три групи. До першої належать концепції, які пояснюють міжнародну міграцію на мікрорівні (рівень окремої особи чи домогосподарства). Друга група містить теорії, які фокусують увагу на макрорівні, аргументуючи це  тим, що міграційні процеси є результатом розвитку міжнародних економічних відносин, у центрі яких знаходиться окрема держава чи група країн, які визначають природу міграційного руху. До третьої групи належать теоретичні концепції, які досліджують міграційні процеси на мегарівні – рівні комплексної взаємодії мікро- та макрочинників