ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційного дослідження – „Еволюція поглядів на еколого-економічні проблеми міжнародної торгівлі” – проведено огляд наукової літератури з еколого-економічної проблематики, розглянуто шлях формування еколого-економічного підходу до розгляду міжнародної торгівлі та проаналізовано критерії визначення її еколого-економічних наслідків.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що еволюція економічної наукової думки відбувалася від неврахування чинника довкілля в економіці до розуміння господарства як еколого-економічної системи. Сучасна наукова думка відобра­жає процес загострення еколого-економічних суперечностей із розвит­ком економічної діяльності людини. З огляду на усвідомлення економістами ваго­мості зв’язку між економікою та довкіллям, несумісності в багатьох випадках традиційних економічних цілей з екологічними, найбільшого поширення і підтримки у сучасному світі набула компромісна ідея сталого розвитку, яка не відкидає економічного зростання, водночас передбачаючи збереження довкілля.

Зв’язок між лібералізацією світової торгівлі й екологічним станом довкілля неоднозначний і часто важкий до визначення через різноманітність шляхів взаємного впливу. У зв’язку зі значною лібералізацією торгівлі у ХХ ст. почали виникати побоювання щодо її потенційно негативного впливу на довкілля країн. З огляду на це, все більше вчених почали займатися питанням впливу торгівлі на довкілля, зокрема, такі зарубіжні вчені, як В. Антвейлер, С. Воган, Ж.-М. Ґрезер, Б. Р. Коупленд, М. Лавлі, К. МакОсленд, Н. А. Матис, Дж. де Мело, Х. Нордструм, Р. Петіґ, Д. Попп, П. Рао, А. К. Роуз, М. С. Тейлор, Дж. А. Франкель, Г. Френч, С. Чарновіц, Ґ. Чихiлнiскі, а також вітчизняні – А. Бохан, І. Грабинський, Л. Гринів, В. Грищенко, Л. Українець та інші.

Як свідчить огляд наукової літератури, сформувалися численні гіпотези, як оптимістичні, так і песимістичні, щодо наслідків лібералізації міжнародної торгівлі для довкілля країн. До оптимістичних можна зачислити гіпотези „виграшу від торгівлі” та Портера, до песимістичних –„гонки донизу”, „гаваней забруднення”, „трагедії спільної власності”. Нейтральні гіпотези передбачають збільшення або зменшення забруднення внаслідок лібералізації торгівлі залежно від інших умов (гіпотеза факторонаділеності). Песимістичні гіпотези застерігають перед безконт­роль­ною лібералізацією світової торгівлі. Особливо таке побоювання стосується країн, що розвиваються, через недостатній розвиток внутрішнього законодавства та бідність, що ставить на перше місце економічне зростання, а не екологію.

У другому розділі – „Концепційні засади дослідження еколого-економічних проблем лібералізації світової торгівлі” – проаналізовано сучасний стан світової торговельної системи, динаміку лібералізаційних процесів у світі, розглянуто методологію дослідження екологічних наслідків лібералізації світової торгівлі та особливості дослідження країн, що розви­ваються, у цьому контексті.

Лібералізацію зовнішньої торгівлі визначено як зменшення кількості та жорст­кості обмежень у зовнішній торгівлі порівняно з певним початковим рівнем. Цей процес передбачає повну або часткову відмову від торгової практики, яка обмежує вільне переміщення товарів і послуг між країнами, розширення свободи економічної діяльності, зняття обмежень на міжнародну торгівлю для національних суб’єктів господарювання, спрощення доступу на ринок країни для зарубіжних суб’єктів.

При виборі теоретико-методологічних засад дослідження еколого-еконо­міч­них наслідків лібералізації світової торгівлі слід враховувати такі іденти­фікатори: загальносвітові тенденції до екологізації економіки; основні теорії торгівлі; сучасні процеси у сфері торгівлі, зокрема, спрямовані на лібералізацію міжнародної торгівлі; механізми впливу торгівлі на довкілля; еколого-економічні теорії, зокрема, стосовно наслідків лібералізації світової торгівлі.

Щоб визначити місце лібералізації торгівлі в питанні екологічного аспекту сталого розвитку, важливо розібратися в першопричинах екологічної деградації, пов’язаної з торгівлею. З методологічного погляду для аналізу еколого-економічних наслідків лібералізації світової торгівлі доцільно використовувати поділ їх на основні типи, запропоновані ОЕСР: ефект продукту (стосується потоків товарів); технологічний ефект (стосується потоків технологій); ефект масштабу (стосується інтенсивності торгівлі та економічної діяльності); структурний ефект (стосується структури економічної діяльності); регуля­торний ефект (стосується застосування правових інструментів). Кожен із цих ефектів може мати як негативний, так і позитивний вплив на довкілля. Слід враховувати також транспортний ефект, який виражається у збільшенні забруднення від транспортних перевезень внаслідок зростання їхніх обсягів. Емпіричні дослідження ускладнюються фрагментарністю та несистематич­ністю екологічних даних, недосконалістю інтегрованих екологічних показників, тому є доцільним використання в дослідженні певного характерного показника якості довкілля, по якому проводяться систематичні спостереження.  

Вплив лібералізації світової торгівлі на еколого-економічний стан тих чи інших країн залежить від багатьох чинників і потребує як теоретичного, так і емпіричного вивчення. Еколого-економічні системи розвинутих країн та країн, що розвиваються, суттєво відрізняються. Ці відмінності зумовлюють розбіжність впливу лібералізації світової торгівлі на довкілля. Країни, що розвиваються, насам­пе­ред зацікавлені в розвитку своєї економічної діяльності, а екологічні питання для них часто не є пріоритетними. Окрім того, пряме застосування підходів, що вико­рис­то­вуються розвинутими країнами, не завжди буде ефективним для країн, що розвиваються. Якщо для розвинутих країн проведено низку теоретичних та емпіричних досліджень з питання наслідків лібералізації світової торгівлі для довкілля, то для країн, що розвиваються, такі дослідження мають частковий характер, стосуються переважно певної країни, не охоплюють всього різноманіття взаємозв’язків торгівлі та довкілля. В Україні це питання досі майже не розгляда­лося. Дослідження в цьому напрямі необхідні для уникнення потенційно негативних наслідків виходу численної групи країн, що розвиваються, на світовий ринок.

У третьому розділі – „Аналіз еколого-економічних наслідків лібералізації світової торгівлі для країн, що розвиваються” – систематизовано еколого-економічні зв’язки між торгівлею та довкіллям, розглянуто наслідки міжнародної торгівлі для країн-імпортерів та країн-експортерів, на основі методологічних підходів і статистичних даних проведено емпіричний аналіз еколого-економічних наслідків лібералізації світової торгівлі для країн, що розвиваються.

Систематизовано певні, встановлені або гіпотетичні, причинно-наслідко­ві еко­лого-економічні зв’язки між торгівлею та довкіллям, на основі систематизації по­­бу­­довано схему шляхів впливу лібералізації міжнародної торгівлі на довкілля (рис. 1).

Наслідки торговельної лібералізації часто кардинально відрізняються між країнами-експортерами і країнами-імпортерами „брудної” продукції. Графічна інтерпретація наслідків торговельної лібералізації подана на рисунках 2–4. Рівень забруднення при виробництві залежить від обсягів внутрішнього виробництва, а рівень забруднення при спожи­ванні, відповідно, від рівня внутрішнього споживання. Для зображення впливу лібералізації торгівлі на ситуацію в країнах використано криву вироб­ни­чих можливостей. Є два товари, Х і Y. Товар Х – „брудний”. У випадку сталої інтенсивності забруднення його можемо зобразити у вигляді прямої Е = е*х, де е – кількість шкідливих викидів на одиницю продукції, а х – обсяг випуску продукції.