РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ МАШИНОБУДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі досліджен­ня, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження транснаціо­налізації світового господарства» проаналізовано теоретичні засади розвитку світового господарства; визначено особливості розвитку світових галузевих ринків в системі світового господарства; досліджено теоретичні основи транснаціоналізації економічної діяльності як імперативу сучасного етапу розвитку світового господарства.

На сучасному етапі світогосподарського розвитку спостерігається широке залучення країн у міжнародні взаємозв’язки, що пов’язано, перш за все, з виходом  сучасного виробництва за масштаби національних кордонів: відбувається розширення та поглиблення процесів транснаціоналізації та глобалізації.

В результаті проведеного дослідження встановлено відсутність єдності у визначенні категорії «світове господарство», надано композитне визначення світового господарства як сукупності національних господарств та економічних взаємозв’язків між країнами світу на різних рівнях господарювання, цілісний характер яких визначається об’єктивними та суб’єктивними законами розвитку людського суспільства та законами природи, і в якому існує поєднання мобільних факторів виробництва та міжнародних економічних відносин у тісному взаємозв’язку з міжнародним поділом праці.

На основі дослідження генезису теорій та концепцій міжнародної торгівлі (теорія меркантилізму; класична теорія міжнародної торгівлі; теорії факторів виробництва; неотехнологічні теорії; теорії конкурентоспроможності та ін.) встановлено, що хоча теорії міжнародної торгівлі (як класичні, так і сучасні) не пояснюють всі процеси розвитку зовнішньоторговельних відносин, вони визначають умови формування та реалізації конкурентних переваг окремих країн і компаній як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, у т.ч. в галузевому сегменті.

В процесі дослідження стадій розвитку світового господарства (рис. 1), особливостей розвитку в системі світового господарства світових галузевих ринків обґрунтовано, що диференціація виробництва за спеціалізованими галузями є процесом поглиблення і розширення суспільного поділу праці, при цьому первісним елементом світового ринку вступає внутрішній ринок.

Виходячи з розуміння того, що світовий ринок – це сукупність національних ринків, по­єднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на основі міжнародного по­ділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг, на основі аналізу відмітних рис світового ринку (є категорією товарного виробництва, що в пошуках збуту продукції вийшов за національні кордони; проявляється в міждер­жавному переміщенні товарів, що перебувають під впливом не тільки внутрішнього, але й зов­нішнього попиту та пропозиції; оптимізує використання факторів виробництва з метою більш ефективного їх застосування виробником; виконує сануючу роль, усуваючи з між­народного обміну товари та виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін; виконує інформаційну функцію, повідомляючи ви­робникам параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції; виявляється первинним стосовно виробника, і є центральною категорією теорії між­народної економіки, впли­ваючи на ви­робництво), аналізу регіональної та товарної струк­тури світового ринку, класифікації рин­ків (галузева належ­ність товару як об’єкта обміну; об'єкт обміну і межі його охоплен­ня; сфера міжнародного товарного обміну і галу­зева на­лежність об’єктів об­міну; відношення до національних кор­донів сфери обміну) то­що сві­товий ринок виз­начено як сукупність внутрішніх ринків країн, які поступово виходять за національні кордони та проявляються через форми міжнародних економічних відносин, при цьому основним елементом сві­то­во­го ринку є загальна міжнародна рівновага (одно­часне врівноваження попиту і пропозиції на внутрішніх і зовнішніх ринках).