ФОРМУВАННЯ ТРАНСКОРДОННИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РИНКУ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку світового сільськогосподарського ринку» досліджено теоретичні основи розвитку глобалізації як провідного чинника трансформацій світових ринків; охарактеризовано організаційно-економічні засади розвитку світового сільськогосподарського ринку в сучасних світогосподарських умовах; визначено роль кластерізації сучасного агропромислового виробництва в адаптації національних агропродовольчих систем до викликів глобалізації.

На основі аналізу економічних аспектів сучасних глобалізаційних процесів доведено, що глобалізація змінює роль національних урядів і одночасно посилює значення підтримки економічного розвитку на локальному рівні, що вимагає формування нової парадигми політики регулювання економічних і соціальних процесів відповідно на загальнонаціональному і локальному рівнях. Для економічного розвитку країн, які не мають остаточно сформованого інституційного фундаменту ринкової економіки, особливо актуальним є забезпечення впливу держави на формування сучасного аграрного, промислового та інших економічних секторів країни, а також забезпечення пропорційного, збалансованого і стійкого розвитку економіки в умовах глобальних загроз, що посилюються.

Дослідження теоретичних основ розвитку сільськогосподарського ринку дозволило зробити висновок, що в кожній країні аграрний сектор певною мірою відповідає на виклики, що генеруються глобалізацією, ринковою лібералізацією і зростаючими цінами на паливо і продовольство. Відкриття нових ринків привнесло можливості отримання вищих доходів в аграрному секторі, однак одночасно зростає конкуренція і ризик. В результаті цих змін  фермерські господарства укрупнюються, стають більш комерційними і спеціалізованими на продуктах з вищою доданою вартістю.

Зроблено висновок, що в умовах глобалізації для забезпечення життєздатності агропромислового комплексу в країнах, де превалюють дрібні форми аграрного виробництва, аграрна політика має бути спрямована  на створення сприятливих умов для розвитку мережевих форм кооперації сільгоспвиробників.

Доведено, що напрямком ефективної протидії фермерських господарств і аграрних підприємств посиленню тиску з боку ТНК і великого аграрного бізнесу в умовах глобальної конкуренції виступає стратегія кластерізації. Дослідження  еволюції розвитку інтегрованих структур в АПК дозволило зробити висновок, що ефективність організації кластерних формувань в агропродовольчому секторі конкретних країн та їх регіонів  залежить від низки факторів. Ідентифіковано взаємозв'язок рушійних чинників створення кластерів і типів бізнесових мереж в АПК (рис.1).