ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, обґрунтовано актуальність теми, вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами досліджень, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, наведено дані щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону» визначено онтологічні та гносеологічні основи інформаційного забезпечення як економічної категорії у контексті соціально-економічного розвитку регіонів, досліджено сутність інформаційної взаємодії як складової цього розвитку, а також розглянуто методичні підходи до оцінки рівня інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

З огляду на всезростаючу роль інформації і соціальної сфери у суспільстві  та на основі проведеного аналізу, обґрунтовано пріоритетність розвитку соціально-економічного та соціокультурного потенціалу у системі стратегічних цілей регіонального розвитку. У широкому змісті завдання із розвитку інформаційної діяльності покладені на регіональну інформаційну політику. У вузькому розумінні регіональна інформаційна політика має бути націлена на прискорення реалізації стратегії соціально-економічного регіонального розвитку. Ефективна реалізація регіональної інформаційної політики повинна забезпечувати збільшення інвестицій в інформаційне середовище регіону, інформаційну безпеку, використання конкурентних переваг регіону, ефективні і гнучкі механізми управління економічною діяльністю і суспільним життям регіону в цілому.

У результаті проведеного аналізу формування понятійного апарату, було отримано широкий перелік визначень категорії «інформація», що свідчить про досить різнобічне трактування цієї категорії різними вченими відповідно до цілей їх дослідження. Це надало можливість уточнити зміст поняття «інформація», що, на думку автора, виступає як процес одержання, використання, розповсюдження та зберігання даних, знань, мудрості, досвіду, що має векторіальний напрям на динамічніше майбутнє й кумулятивний характер інформованості (на будь-якій стадії процесу інформація-відомості, дані, досвід не залишаються у минулому і теперішньому часі, а переходять на нову стадію розвитку процесу у вигляді накопиченої інформації-відомостей, інформації-знань, інформації-досвіду тощо).

У процесі дослідження визначено головні напрями інформаційної взаємодії для усіх регіонів, а саме інвестиційний, освітній, інфраструктурний, суспільно-політичний. Ця взаємодія є елементом організаційно-мотиваційного механізму інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, який також містить інші взаємопов’язані елементи: суб’єкти, об’єкти, цілі, засоби, ресурси, заходи і бажані результати. Доведено, що основною формою реалізації інформаційної взаємодії між економічними суб’єктами  є співробітництво (кооперація).

На основі здійсненого у роботі дослідження еволюції поглядів на інформаційне забезпечення у контексті соціально-економічного розвитку автором виявлено наявність проблеми визначення змісту і структури даної економічної категорії, її класифікації відповідно до сфери та напрямів використання, рівня та підходів управління, а також проблеми інформованості та інформаційної взаємодії регіональних суб’єктів. З огляду на це, інформаційне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів запропоновано розглядати як ключовий елемент системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління мезо рівня; а також як процес, базований на вхідній інформації, оброблюваній за допомогою взаємодоповнюючих та взаємозалежних показників, та аналітичній оцінці; обов’язково включає в себе релевантні інформаційні ресурси, прямо або опосередковано продукує інформаційний продукт або послугу та в кінцевому підсумку визначає рівень динамічного розвитку регіону. 

В результаті аналізу існуючих методичних підходів до оцінки рівня інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів визначено, що наявні методики мають певні недоліки відповідно до мети дисертаційного дослідження, а саме обмеженість використання або повна відсутність статистичних даних, особливо із розвитку соціокультурного потенціалу регіонів (наприклад, технічна оснащеність бібліотек та музеїв, доступ бібліотек і музеїв до Інтернет, частка електронних каталогів серед електронних каталогів бібліотек та музеїв тощо). Тому автором було запропоновано показник «рівень інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону», економетричний розрахунок якого дозволяє комплексно оцінити розвиток регіонів та визначити найвпливовіші фактори його інформаційного забезпечення.

У другому розділі «Методичні засади оцінювання рівня інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів» визначено сучасний стан забезпечення інформаційними ресурсами суб’єктів регіонального розвитку, проаналізовано взаємний вплив і зв’язки у розвитку соціально-економічного та соціокультурного потенціалу регіонів, розраховано рейтинг регіонів за рівнем інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку за допомогою його інтегральних оцінок.

У результаті дослідження сучасного стану забезпечення інформаційними ресурсами суб’єктів регіонального розвитку автором визначено, що між суб’єктами регіонального розвитку виникають різні форми інформаційної взаємодії: конкуренція, суперництво та соціальний конфлікт (боротьба) і  кооперація (співробітництво), які в свою чергу формують інформаційний простір системи взаємодії бізнесу, влади та громадськості