ТРАНСФОРМАЦІЯ ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методологічне підґрунтя, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, надано відомості щодо їх апробації та впровадження.

У розділі 1 «Теоретичні аспекти дослідження трансформації валютних систем» узагальнено теоретичні основи розвитку валютної системи та виявлено напрями її трансформації, систематизовано типи валютних систем за загальновизнаними ознаками і виділено нові з метою поглиблення класифікації, виявлені найвпливовіші фактори трансформації національної, регіональної та світової валютних систем та їх основні напрями розвитку.

На основі системного підходу до дослідження категорійного апарату міжнародних валютних відносин висвітлено авторське бачення сутності таких понять: «валютна система» — як сукупності валютних взаємовідносин, що виникають у результаті купівлі-продажу валюти і валютних цінностей як на території певної країни, так і за її межами, міжнародних розрахункових операцій від зовнішньоекономічної діяльності та як форма реалізації валютного порядку в умовах дотримання і використання основних його принципів; «валютний порядок» — як форми організації валютної системи, спрямованої на врегулювання валютно-фінансових взаємовідносин на різних рівнях (національному, регіональному, світовому), що закріплено у нормативно-правових актах, договорах, угодах та ефективність якого виявляється через дотримання його основних принципів відповідною валютною системою.

Автором у результаті дослідження принципів формування і функціонування Ямайської валютної системи доведено відмінність понять «валютна система» та «валютний порядок», які полягають в тому, що Ямайський валютний порядок передбачає повне вилучення з офіційних золотовалютних резервів золота і виконання спеціальними правами запозичення (СПЗ) функції світових грошей. Натомість сучасне функціонування Ямайської валютної системи передбачає використання золота як резервного активу більшості країн світу (США — 70,4 %, Німеччина — 66,1 %, Франція — 65,7 %, Італія — 64,9 % від загального обсягу національних золотовалютних резервів) і недотримання стандарту СПЗ.

У дисертації досліджено теоретичні підходи до систематизації типів валютних систем, які передбачають їх поєднання за стандартом: біметалізму, золотомонетного, золотодевізного та міжнародних розрахункових одиниць; за режимом валютного курсу: фіксованого, плаваючого та проміжного; залежно від паритету: золото-срібного, золотого і валютного; з урахуванням новітніх явищ, тенденцій і практик у глобалізованих фінансових відносинах і також запропоновано нові характеристики за рівнем вразливості валютних систем до зовнішніх і внутрішніх шоків; за рівнем передавання функцій з формування національної валютної політики наднаціональним регуляторним органам.

На основі комплексного аналізу природи, векторів і механізмів валютних змін дисертантом розкрито поняття «трансформація валютної системи» як процесу якісної зміни основних елементів, принципів, форм реалізації та методів регулювання валютно-фінансових відносин на національному, регіональному і глобальному рівнях. Виокремлено фактори впливу на трансформаційні процеси валютних систем, такі як ендогенні (загальний рівень економічного розвитку країни; інтернаціоналізація валютної системи; історико-національні традиції); екзогенні (міжнародне співробітництво і транснаціоналізація економіки; структурні принципи функціонування світової валютної системи; міждержавні регіональні інтеграційні угруповання); глобальні (валютно-кредитна політика і регулятивні методи міжнародних фінансових організацій; розвиток процесів фінансової глобалізації; світові фінансові кризи), які являють собою базис для виділення векторів зміни