АДМІНІСТРУВАННЯ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ ТА ЇХ ФІСКАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, його наукову новизну та практичне значення, вказано на результати апробації одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні засади прямого оподаткування” здійснено комплексне дослідження еволюції наукових поглядів на пряме оподаткування у фінансовій теорії, ретроспективний аналіз розвитку наукової думки щодо поняття „адміністрування податків” та обґрунтовано авторське бачення фіскальної ефективності прямих податків.

У процесі аналізу теоретичних засад прямого оподаткування узагальнено та систематизовано його переваги і недоліки. Серед переваг, зокрема, було виділено такі: вплив на економічні процеси, більш точне прогнозування надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Також виділено головні недоліки прямого оподаткування, а саме: безпосередній контакт платників з працівниками податкових органів, можливість ухилення від сплати, залежність податкових надходжень від ринкової кон’юнктури, потреба в більш складній системі моніторингу.

З’ясовано, що в економічній літературі не сформовано єдиного підходу до трактування понять „адміністрування податків”, „адміністрування прямих податків” і „фіскальна ефективність”.

Узагальнення та аналіз існуючих визначень адміністрування податків надають можливість стверджувати, що під адмініструванням прямих податків доцільно розуміти сукупність рішень і дій публічних владних структур, за допомогою яких фінансові ресурси платників через механізм прямого оподаткування справляються до централізованих фондів за принципами компетентності та суб’єктності.

Під час дослідження встановлено, що адміністрування прямих податків об’єктивно пов’язане з розпорядчою та виконавчою діяльністю державних органів у сфері функціонування прямого оподаткування (тобто практичної реалізації рішень щодо нарахування та стягнення прямих податків) у поєднанні з моніторинговими, аналітичними, контрольно-перевірочними, інформаційно-роз’яснювальними, каральними та іншими заходами. В адмініструванні задіяні заходи управління процесами функціонування системи прямого оподаткування в контексті загальної державної економічної політики (включаючи організацію наукових досліджень, механізм вироблення та ухвалення публічних рішень, управлінську техніку, практичне управління персоналом податкових органів).

Аналіз відповідної практики свідчить, що у сучасних умовах до адміністрування податків відносять такі напрями управлінської діяльності: облік платників податків, облік податкових надходжень, прогнозно-аналітичну, масово-роз’яснювальну та консультативну, контрольно-перевірочну роботи.

На підставі досліджень учених-економістів розроблено організаційну схему податкового адміністрування в Україні (рис. 1). З метою удосконалення адміністрування податків запропоновано новий напрям управлінської діяльності в адмініструванні податків – розробка та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано доцільність запровадження інформаційної системи „Блок адміністрування прямих податків”, що складається з таких п’яти сегментів операційної діяльності органів ДПС України: реєстрація платників податків, обробка податкової звітності, обробка податкових платежів, податковий контроль, моніторинг скарг платників (апеляційне та судове оскарження) на контрольно-перевірочні дії посадових осіб податкових органів.

Зазначено, що сучасний стан розвитку податкового адміністрування характеризується пошуком оптимальних рішень максимізації податкових надходжень (у тому числі за окремими податками), удосконаленням контрольно-моніторингових процедур, оптимізацією взаємодії між податковими органами різних держав, а також між податковими органами та іншими фінансовими установами.