ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи впровадження кластерного підходу як інструменту активізації регіонального розвитку” обґрунтовано теоретико-методологічні основи щодо визначення суті та класифікації кластерів, виявлено основні переваги та особливості застосування кластерного підходу для підприємств ВПГ; проаналізовано теоретико-методологічні підходи до активізації регіонального розвитку, зокрема інноваційні механізми та підходи забезпечення конкурентоспроможності; сформульовано основні завдання та напрями формування ефективної кластерної політики; узагальнений світовий досвід функціонування кластерних систем на основі чого визначено можливі шляхи кластерного розвитку для підприємств ВПГ.

Дослідження місця теорії кластерів у загальній системі економічних знань, дає змогу сформувати єдиний погляд на її методологічний апарат та характерні особливості кластера в порівнянні з іншими формами коопераційно-господарських взаємодій. А це, своєю чергою, дозволяє вдосконалити класифікацію кластерних об’єднань, яка найбільш повно характеризує кластер і може використовуватись для його ідентифікації.

В роботі виявлені джерела й фактори економічного зростання економіки регіону, зокрема підприємств ВПГ як її складової, на основі кластерної теорії. Проведений аналіз переваг та труднощів, пов’язаних із застосуванням кластерного підходу для підприємств галузі, дав можливість прийти до висновку щодо доцільності застосування даного підходу в регіоні та визначив коло можливих ризиків. Позитивними умовами для розвитку РВПК є: існування у Львівській області розвинутої технологічної та наукової інфраструктур; значний потенціал підприємств галузі в регіоні; психологічна готовність підприємств ВПГ до кооперації; поінформованість з боку регіональних органів влади. Основними проблемами та бар’єрами, що стоять на шляху розвитку і реалізації кластерного підходу в регіоні є: відсутність сприятливого бізнес-клімату; велика кількість державних видавничо-поліграфічних підприємств, які характеризуються незадовільним фінансовим станом та складністю залучення інвестиційних ресурсів; недостатнє розуміння сутності та переваг кластерного підходу з боку держави.

Реалізація кластерної ініціативи вимагає не лише зацікавленості зі сторони підприємств галузі, але й підтримки органів державної влади шляхом формування нормативної бази та розробки регіональної політики сприяння формуванню кластерів у регіоні, зокрема й у видавничо-поліграфічній галузі.

Сформовано основну мету і завдання кластерної політики в регіоні, яка покликана сприяти формуванню РВПК і забезпечити підвищення конкурентоспроможності підприємств ВПГ, постачальників устаткування і комплектуючих, спеціалізованих виробничих і сервісних послуг, науково-дослідних та освітніх організацій – потенційних учасників кластера.

Для реалізації поставленої мети регіональним органам влади необхідно створити три основні напрями впровадження кластерного підходу: створення умов для ефективного організаційного розвитку кластерів (на основі розробленої моделі оцінки доцільності формування кластера в регіоні); забезпечення належних умов для реалізації проектів, направлених на підвищення конкурентоспроможності та посилення співпраці між підприємствами РВПК (запропонована модель процесу організації державної підтримки проектів з реалізації кластерного підходу); формування ефективної методичної, інформаційно-консультаційної та освітньої підтримки реалізації кластерного підходу (розроблена модель системи науково-методичного та аналітичного супроводу кластерної політики).

Аналіз світових тенденцій функціонування кластерів у ВПГ та суміжних до неї галузях, дає змогу зробити висновки, що хоча у світі функціонує достатньо невелика кількість видавничо-поліграфічних кластерів, проте вони є одними із найдинамічніших сегментів економіки в тих країнах, де видавнича діяльність та поліграфія займають вагому частку ВВП. Узагальнення світового досвіду потребує детального аналізу та виявлення специфіки розвитку трьох основних центрів кластерного розвитку (північноамериканський регіон, азіатський регіон і західноєвропейський регіон). Загалом як історично, так культурно і ментально, для України найбільш характерною моделлю розвитку на основі кластерного підходу є Західноєвропейська. Зважаючи на сучасний стан економіки України, орієнтація на підвищення конкурентоспроможності галузей і регіонів та інноваційної складової промисловості, що найбільш характерне для ЄС де успішно функціонують та розвиваються кластери у ВПГ, є надзвичайно актуальною.

У другому розділі „Аналіз стану соціально-економічного розвитку підприємств ВПГ та визначення напрямків їх трансформації в регіоні” узагальнено основні тенденції розвитку видавничо-поліграфічних підприємств в Україні та проведено аналіз сучасного стану галузі; здійснено комплексну оцінку функціонування ВПГ у регіоні та проведено порівняння основних техніко-економічних показників роботи підприємств галузі з аналогічними показниками ВПГ на загальнодержавному рівні; проведено дослідження зовнішнього середовища функціонування ВПГ та забезпечення галузі факторами вітчизняного виробництва; систематизовано та проаналізовано методичні підходи щодо принципів та критеріїв оцінки ефективності кластерних структур у видавничо-поліграфічній галузі.

З метою аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування ВПГ, визначення вузьких місць та перешкод для проведення міжфірмової інтеграції, вдосконалено та запропоновано схему взаємодії учасників видавничо-поліграфічного процесу. На основі цієї схеми проаналізовано кожного з учасників, визначено його потенційні можливості та передумови входження до РВПК