ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНОЇ СФЕРИ ПРИКОРДОННОГО РЕГІОНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано основні завдання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Соціально-економічні аспекти формування і використання ресурсного потенціалу аграрної сфери прикордонного регіону» висвітлено сутність поняття ресурсного потенціалу та його складових, розкрито значення потенціалу для забезпечення ефективного розвитку виробництва, визначено особливості формування ресурсного потенціалу аграрної сфери регіону.

В економічній літературі не існує єдиної точки зору щодо визначення поняття «ресурсний потенціал». Дисертант визначає ресурсний потенціал як сукупність функціональних ресурсів, а саме земельних, матеріальних та трудових, від наявності та ефективності використання яких залежить спроможність суб’єктів господарювання виробляти сільськогосподарську продукцію певного асортименту та якості.

Агропромисловий комплекс належить до ресурсомістких, де використовується велика кількість трудових, матеріально-технічних, земельних ресурсів. Їх кількісний та якісний склад, співвідношення між трудовими, матеріально-технічними і земельними ресурсами з одного боку, та рівень як сумарної, так і поресурсної віддачі – з  другого, визначають величину ресурсного виробничого потенціалу в конкретних природно економічних умовах функціонування АПК, його окремих галузей, сфер, підприємств. З метою забезпечення результативного процесу формування та використання ресурсного потенціалу, при його організації необхідно враховувати сукупність факторів, що впливають на його формування і розвиток і водночас визначають його ефективність. Основними складовими ефективності ресурсного потенціалу є: екологічний, соціальний, економічний, виробничий та фінансовий фактори, що виступають як невід’ємні елементи системи підвищення цієї ефективності. Все   це   вимагає   глибоких   економічних   знань, постійного моніторингу й аналізу застосування  економічних  законів. З розвитком  продуктивних  сил  суспільства  важливого значення у збільшенні виробництва продукції  сільського господарства набувають використання досягнень  науково-технічного  прогресу, розроблення та впровадження високоефективних науково обгрунтованих систем ведення аграрного виробництва,  спеціалізація та раціональне використання  фінансових та інформаційних   ресурсів.

Аграрне виробництво на Закарпатті має свою специфіку та особливості. Вони полягають у тому, що регіон малоземельний. Крім того, область характеризується вертикальною зональністю: тут наявні низинна, передгірна і гірська зони, дві третини території – гориста місцевість. Все це зменшує потенційні можливості нарощування виробництва сільськогосподарської продукції. Землеробство у гірській зоні не має суттєвої перспективи розвитку. Пояснюється це не лише суворими погодними умовами, низькою родючістю ґрунтів, а й обмеженістю орних земель. Не набула пріоритетного розвитку в гірській зоні й тваринницька галузь, особливо у сільськогосподарських підприємствах.

Особливістю області є її місцезнаходження на перетині важливих залізничних та автомагістралей, які з’єднують Західну та Східну Європу. Вигідне географічне розташування дає можливість здійснювати прикордонному регіону, зокрема Закарпатській області, співробітництво з сусідніми країнами Європейського Союзу – Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Дана особливість позитивно впливає на аграрну сферу області та дає можливість нарощувати експорт сільськогосподарської продукції.

У першому розділі дисертаційної роботи обґрунтовано основні методичні підходи до формування, використання і розвитку ресурсного потенціалу аграрної сфери регіону. Розглянуто також демографічну складову та її вплив на розвиток аграрного ресурсного потенціалу області. Доведено, що демографічна складова має вагомий вплив на формування і відтворення ресурсного потенціалу аграрної сфери регіону, особливо в сільській місцевості. Зайнятість сільського населення суттєво впливає на демографічну ситуацію на селі, формується праце надлишковий контингент, що засвідчують тенденції зниження рівня зайнятості працездатного населення, зростання кількості безробітних, збільшення частки некваліфікованої робочої сили у цих районах області. Реформи, що мали змінити ситуацію, не тільки не виправили, але ще більше посилили цей стан. Однією з основних перепон, що стоять на шляху вирішення зазначених проблем, є низька оплата праці зайнятих у сфері сільського господарства, яка є найнижчою порівняно з оплатою праці в інших видах економічної діяльності.

 Поступове подолання соціально-економічної кризи, помітна активізація соціальної політики,  стабілізація загальної економічної ситуації й припинення падіння життєвого рівня, а також поступова адаптація населення до нових соціально-економічних і ринкових умов та підтримка з боку держави сприятиме підвищенню народжуваності, подоланню демографічної кризи та ефективному відтворенню трудового потенціалу в Закарпатській області.

У другому розділі «Аналіз використання аграрного ресурсного потенціалу Закарпатської області» здійснено аналіз ефективності формування і використання аграрного ресурсного потенціалу області в умовах трансформації відносин власності і форм господарювання в аграрній сфері, обгрунтовано особливості використання ресурсного потенціалу різноукладних аграрних формувань, здійснено оцінку експортного потенціалу аграрного сектору економіки прикордонної території та підвищення його конкурентоспроможності.

Інформаційною базою для здійснюваного аналізу послужили дані, що містяться в офіційних виданнях Державного комітету статистики України та його регіональних управлінь.

Незважаючи на малоземелля, сільське господарство займає провідне місце в економіці області, у ньому створюється близько 13% валової доданої вартості.  Закарпаття є одним із регіонів України, в якому переважає сільське населення – 62,8% при 31,4% у середньому по країні.

На рослинництво припадає 49,3% обсягу валової продукції сільського господарства. Переважає вирощування картоплі та овочів, що зумовлено кліматично-погодними умовами.  На галузь тваринництва припадає 50,7% обсягу валової продукції сільського господарства області, провідними є приплід і приріст худоби та птиці(52,9%), виробництво молока(37,3%), яєць(8,5%).  

У результаті здійснюваної земельної реформи та реорганізації у сільськогосподарському виробництві на 1 січня 2011р. у Закарпатській області функціонувало 1756 сільськогосподарських підприємств, з яких 67 - великі товаровиробники. Здійснюють свою діяльність 1606 фермерських господарств. На них припадає 2,7% сільськогосподарських угідь, вони  виробляють 1,6% валової продукції сільського господарства. Кількість господарств населення становить 244,4 тис., на які припадає 78,0% сільськогосподарських угідь, ними виробляється 96,1% валової продукції сільського господарства