У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено її мету і завдання, конкретизовано об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення основних положень дисертації, її новизну, сутність апробації.
У розділі 1 «Теоретико-методичні засади вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами» розкрито необхідність та сутність вартісного підходу в управлінні корпоративними фінансами; досліджено теоретичні засади вартісно-орієнтованого управління; систематизовано передовий досвід управління фінансами, зорієнтованого на максимізацію вартості компаній.
Проведене у дисертації дослідження доводить, що виникнення вартісно-орієнтованого підходу до управління підприємством, як сукупності методів та інструментів планування, аналізу та контролю досягнення вартісно-орієнтованих показників, є відповіддю на кризу управлінських теорій, з якою менеджери зіткнулися наприкінці ХХ ст. Впровадження методів та інструментів стратегічного і оперативного планування вартісно-орієнтованих показників дозволяє підвищити ефективність управління корпоративними фінансами та рівень інвестиційної привабливості підприємств на основі реалізації принципів корпоративного управління.
Сутність концепції вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами можна сформулювати як сукупність важелів впливу на фінансові параметри підприємства на основі оцінки, планування та контролю чинників, які визначають його вартість. Окреслене дозволяє розглядати вартісний підхід як одну із інноваційних стратегій управління корпоративними фінансами в умовах розвитку економічних відносин та фондового ринку у державі. Дисертантом виокремлено наступні складові структури управління вартістю: мотиваційну (планування цілей та отриманих у майбутньому переваг); інструментальну (впровадження та реалізації ідей зростання вартості на всіх рівнях діяльності); оціночну (ефективність шляхом визначення приросту вартості).
Виявлено, що базовою категорією окресленого підходу є «вартість». Проведений аналіз наукових підходів до визначення поняття «вартість» дозволяє виокремити основні його характеристики: вартість є грошовою компенсацією затраченого часу та ресурсів на виробництво певного продукту (витратний підхід); вартість визначається мірою корисності продукту для покупця (доходний підхід); вартість конкретного об’єкту є результуючою величиною встановленого на ринку співвідношення попиту-пропозиції у вигляді ринкової ціни (порівняльний підхід).
У дисертації визначено, що концепція вартісно-орієнтованого управління підприємством ґрунтується на пріоритетності фінансових інтересів власників та необхідності максимізації ринкової вартості власного капіталу (ShareholderValue) з урахуванням цілей стейкхолдерів як додаткової умови. Реалізація зазначених пріоритетів передбачає побудову системи корпоративного управління підприємством, яка б забезпечила максимальну прозорість діяльності, високі дивіденди та ринкову вартість компанії; зосередження учасників внутрішньо-виробничих фінансових відносин на максимізації вартісно-орієнтованих оціночних індикаторів (KPI); мобілізацію інноваційного потенціалу фінансово-господарської діяльності. Необхідним елементом вартісно-орієнтованого управління є моніторинг вартості компанії, що передбачає використання адекватних для даних економічних умов методів оцінювання. Цілі проведення оцінки визначають критерії її здійснення, встановлюють порядок дій, принципи та стандарти (досягнення яких свідчить про ефективність діяльності підприємства).
В дисертації обґрунтовано, що проведення оцінки вартості компанії має базуватися на дотриманні таких груп принципів:
1) заснованих на інтересах власника/інвестора: корисності (об’єкт представляє собою цінність настільки, наскільки корисним буде для свого власника); заміщення (зацікавлений у збереженні власних фінансових ресурсів інвестор не заплатить більше ціни, встановленої на аналогічний по корисності, доступний для купівлі об’єкт); очікування (оцінка вартості проводиться для визначення прибутку, який підприємство спроможне принести власнику у майбутньому).
2) пов’язаних із ринковим середовищем: стабільності цін (як чинника залежного від співвідношення між попитом та пропозицією); впливу зовнішнього середовища (на вартість майнового комплексу впливають економічні умови, в яких він функціонує); зміни вартості (як основи для прийняття рішень стосовно управління чи купівлі/продажу; проведена оцінка вартості підприємства повинна бути актуальною); конкуренції (економічна діяльність у високо конкурентному середовищі призводить до зменшення дохідності від вкладених інвестицій).
3) пов’язаних із експлуатацією майна: ефективності застосування (найбільшої оцінки заслуговує найоптимальніший режим експлуатації виробничих ресурсів); пропорційності (налагоджені внутрішньо-організаційні зв’язки повинні забезпечувати максимальний ефект від використання усього майнового комплексу підприємства); доцільності (будь-які внески виправдані, коли приріст вартості перевищить обсяг пов’язаних із залученням елементу витрат).
У сучасній теорії та практиці домінують три підходи до оцінки вартості бізнесу: доходний, ринковий, витратний. У рамках зазначених підходів обґрунтовано цілий ряд методів оцінки. Принципова відмінність методів полягає у відмінностях підходів до інтерпретації основних характеристик вартості підприємства. Дисертантом доведено, що підбір методів оцінки вартості підприємства в цілому та вибір вартісно-орієнтованих показників є індивідуальним для кожного окремо випадку, а доцільність їх застосування обумовлена специфікою бізнесу, капіталомісткістю, ситуацією у галузі та рядом інших факторів (кожна компанія є унікальним об’єктом, що функціонує у специфічних умовах зовнішнього середовища).
Реалізація політики вартісно-орієнтованого управління передбачає запровадження єдиної системи ключових показників діяльності на основі узгодження інтересів усіх зацікавлених сторін (шехолдерів та стейкхолдерів): акціонерів, споживачів продукції, компаньйонів, кредиторів, персоналу, держави. Таке узгодження може бути здійснене на основі застосування концепції збалансованих показників (BSC) Р. Каплана та Д. Нортона, яка дозволяє унаочнити процес створення вартості у набір конкретних показників. На основі планування та моніторингу вартісно-орієнтованих показників та чинників, які на них впливають, керівництво підприємства може ухвалювати рішення направлені на максимізацію вартості компанії. Як засіб трансформації стратегічних орієнтирів у практичну діяльність підприємств, BSC переводить стратегічні цілі підприємства чи окремих полів бізнесу в оперативні монетарні показники та заходи. Вона трансформує місію і загальну стратегію організації у систему взаємопов'язаних показників. Відповідно до концепції BSC вихідною точкою управління є набір критеріїв та показників, які характеризують зовнішнє середовище та економічний потенціал підприємства, фінансових, стратегічних та організаційних передумов впровадження процесу вартісно-орієнтованого управління. Необхідним є також формування політики вартісно-орієнтованого управління – обов’язкових до виконання засад, дотримання яких дозволить організувати процес створення вартості: формулювання цілей та індикаторів їх досягнення, управління бізнес-портфелем, розробка організаційної структури, визначення чинників створення вартості, управління продуктивністю роботи підприємства загалом та персоналом зокрема.
Запровадження концепції вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами є виправданим, якщо компанія знаходиться на певному якісному рівні розвитку. Із цієї точки зору, розвиток компанії може бути унаочнений у вигляді логічної послідовності цілей, які характерні для тієї чи іншої стадії розвитку компанії (рис. 1). Перехід від однієї стадії розвитку до іншої є жорстко детермінованим процесом. Тобто компанія не в змозі уникнути вирішення усіх задач поточної стадії перед переходом до наступної. Тому застосування вартісного підходу до управління корпоративними фінансами у повному розумінні вважається недоцільним у випадку невідповідності поставлених задач до реалій бізнесу.
