| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У розділі 1 «Теоретичні засади трансформації світового ринку фінансових послуг в умовах глобальної нестабільності» досліджено теоретичні засади функціонування світового ринку фінансових послуг, конкретизовано інституційну структуру цього ринку, визначено вплив глобальної нестабільності на процеси трансформації цього ринку.
В роботі систематизовано категорійний апарат дослідження світового ринку фінансових послуг. Зокрема, таку категорію ринку, як «послуга», розглянуто як нематеріальний актив, зміну в стані інституціональної одиниці в результаті дій і на основі взаємної згоди з іншою інституціональною одиницею, виробництво та реалізація якого не може відокремлюватися одне від одного, до суттєвих характеристик якого належить неспроможність до накопичення і нагромадження. При цьому підкреслено, що поняття послуга згідно вітчизняного законодавства ідентифікується з поняттям діяльність, а фінансова послуга з поняттям операція з фінансовими активами. Таке трактування фінансової послуги не прослідковується у вітчизняному Класифікаторі видів діяльності (КВЕД), де більшість видів фінансових послуг подано у секції J «фінансова діяльність». Автором пропонується внести зміни до профільного законодавчого акту, щодо досягнення відповідності із іншими законами та нормативними актами. Фінансова послуга є ширшим поняттям, ніж фінансова операція, оскільки у більшості випадків включає комплекс фінансових операцій. В процесі інформатизації світового ринку відбувається трансформація економічного змісту фінансових послуг, зокрема їх знеособлення при виконанні через мережу операцій фінансового обслуговування суб’єктів ринку. Удосконалення вітчизняного законодавства стосовно трактування сутності фінансових послуг пропонується здійснювати, орієнтуючись на виконану в роботі порівняльну таблицю трактування фінансових послуг такими міжнародними організаціями як МВФ, СОТ, ЮНКТАД, ООН.
Поняття «світовий ринок фінансових послуг» є надзвичайно широким, оскільки охоплює не лише фінансові відносини, а відносини власності та їх перерозподіл. На основі узагальнення різних наукових поглядів, запропоновано розуміти світовий ринок фінансових послуг як складну систему міжнародних економічних відносин, пов’язану з непрямим фінансуванням ресурсних потреб суб’єктів господарювання через сферу фінансового посередництва, результатом функціонування якої є надання фінансової послуги, як особливої форми нематеріального активу, рух якого від постачальника (у т. ч. посередника) до споживача відбувається за допомогою інформаційно-комунікативної мережі взаємного зв’язку, що на відміну від існуючих трактувань, дає змогу чітко визначити структурні сеґменти цього ринку.
На світовому ринку фінансових послуг постійно відбуваються процеси акумуляції, ефективного розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів із метою отримання найвищої дохідності. Передача фінансових ресурсів від одних суб’єктів ринку до інших відбувається через використання різних фінансових інструментів, що для інвесторів є фінансовими активами. Із погляду інституційного підходу, світовий ринок фінансових послуг є цілісною системою, що об’єднує інститути, організації та індивіди із складною системою взаємозв’язків.
Автором поділяється точка зору багатьох дослідників щодо визначення поняття глобальної нестабільності світової економіки як такого стану світогосподарської системи, що характеризується незбалансованістю, неоднорідністю та різновекторністю, як окремих процесів так і змін системи в цілому. Узагальнюючи наукові доробки, запропоновано під трансформацією світового ринку фінансових послуг в умовах глобальної нестабільності розуміти зміну напрямів фінансових потоків на географічних сеґментах, їх інтенсивності, що виражена у вартісному вимірнику обсягах експорту та імпорту. Чинники глобальної нестабільності, які впливають на трансформацію світового ринку фінансових послуг, показано на рис. 1.
Рис. 1. Система чинників глобальної нестабільності
Трансформаційні процеси на світовому ринку фінансових послуг відбуваються нерівномірно та призводять до непередбачуваних наслідків. Події наступних кількох років, а саме розгортання масштабної боргової кризи державних фінансів США та країн Євросоюзу, довели системний характер суперечностей розвитку фінансової сфери загалом та світового ринку фінансових послуг зокрема.
У розділі 2 «Трансформації світового ринку фінансових послуг в умовах глобальної нестабільності» проведено аналіз розвитку світового ринку фінансових послуг, оцінено трансформації цього ринку за географічними сеґментами, виявлено просторову нерівномірність його динаміки у нестабільному фінансовому середовищі.
Аналіз показав, що глобальна нестабільність суттєво впливає на розвиток світового ринку фінансових послуг, зокрема, призводить до структурних трансформацій останнього. На основі використання статистичних даних СОТ, розраховані динамічні ряди для світового експорту та імпорту фінансових послуг за період 1980-2010 рр., з виділенням географічних сеґментів. На рисунку 2 показано динаміку абсолютних приростів світового ринку фінансових послуг в цілому та за географічними сеґментами зокрема.
Рис. 2. Абсолютний базовий приріст світового експорту (а) та імпорту (б) фінансових послуг (млн. дол. у поточних цінах, база – 1980 р.)
Як видно з рисунку 2, швидкість приросту світового експорту та імпорту фінансових послуг протягом 1981-2010 рр. була позитивною, незважаючи на кризи у світовій економіці в 1997-1998 рр. та 2007-2008 рр. Динаміка абсолютного базового приросту експорту та імпорту фінансових послуг на географічних сеґментах залишилася позитивною та досить значною після кризи 2008 р., натомість у Азії спостерігалося помірне зростання. Виділено період 2000-2010 рр., що яскраво ілюструє різке зростання обсягів світового ринку фінансових послуг. В роботі розроблено систему оцінювання трансформаційних процесів на світовому ринку фінансових послуг, що дозволяє визначати глибину та швидкість структурних трансформацій за його географічними сеґментами, виявляти пропорції і тенденції формування сеґментів, орієнтованих на експорт та імпорт послуг та джерела імпульсів їх зростання.
Доведено, що для світового експорту та імпорту фінансових послуг загалом та основних його географічних сеґментів характерна циклічна динаміка приростів, зокрема протягом: 1980-1984 рр., 1987-1988 рр., 1990 р., 1995-1997 рр., 1998 р, 2001 р., 2005 р., 2007-2009 р. спостерігаєть зниження динаміки абсолютних ланцюгових приростів, що свідчить про наявність восьми різних за довжиною періодів сповільнення зростання, тоді як у інші періоди ці показники зростали. Прикметно, що найбільша базова абсолютна швидкість зростання експорту та імпорту фінансових послуг спостерігалася у 2008 р., майже такою ж ця швидкість була у 2010 р., і кризи 1997-1998 р., 2008 р. не зменшили абсолютної швидкості їх зростання на всіх географічних сеґментах й у світі загалом.
У цілому динаміка абсолютного приросту світового експорту та імпорту фінансових послуг є експоненційною. Найбільша абсолютна швидкість зростання експорту та імпорту фінансових послуг протягом 1980-2010 рр. була у Південній, Центральній та Північній Америці. Такі географічні сеґменти, як Близький Схід та Європа демонстрували меншу абсолютну швидкість зростання. В Азії спостерігалася нижча абсолютна швидкість зростання протягом 1980-2010 та нижча щорічна змінність. На рисунку 3 показано динаміку базисних темпів зростання світового експорту та імпорту фінансових послуг в цілому та за географічними сеґментами зокрема.
Рис. 3. Базисні темпи зростання світового експорту (а) та імпорту (б) фінансових послуг (разів, база – 1980 р.)
В Європі спостерігалися випереджальні темпи зростання експорту фінансових послуг. Стосовно імпорту фінансових послуг встановлено, що найбільші базові темпи зростання протягом 1980-2010 рр. демонструвала Північна Америка, при цьому стрімке прискорення тут спостерігалося ще з 1992 р., а в 2005 р. воно ще на порядок збільшилося.
Азія протягом досліджуваного періоду мала вищі базові темпи зростання імпорту фінансових послуг від темпу зростання світового імпорту фінансових послуг. У таких географічних сеґментах світового ринку фінансових послуг, як Південна і Центральна Америка, Близький Схід, Європа, Африка темпи зростання імпорту були нижчими, ніж у світі загалом. Здійснено експоненційну апроксимацію динаміки експорту та імпорту послуг на всіх географічних сеґментах світового ринку та ідентифіковані трендові рівняння зазначеної динаміки.
Встановлено, що якість динаміки всіх досліджуваних експортно-імпортних потоків фінансових послуг суттєво відрізняється між собою (зокрема, розмах варіації, стандартне відхилення). Так, найбільш волантильним серед усіх показників є експорт фінансових послуг в Європі, натомість імпорт характеризується меншою волантильністю, але одночасно змінювався хаотичніше від інших сеґментів. Ринок Африки, змінюється відповідно до змін світового ринку.
Запропоновано просторове сеґментування світового ринку фінансових послуг за критерієм подібності динаміки його розвитку стосовно таких ознак, як середньорічна зміна частки експорту фінансових послуг у сукупному експорті послуг країни та середньорічна зміна частки імпорту фінансових послуг у сукупному імпорті послуг країни, що в свою чергу дає можливість отримати «карту» світового ринку за ступенем стабільності й змінності часток експорту та імпорту фінансових послуг.
Обчислені значення коефіцієнтів асиметрії та ексцесу підтверджують асиметричність динаміки ринку в цілому і кожного сеґмента зокрема. Доведено, що в цілому загальна системна динаміка світового ринку фінансових послуг і його структурних компонентів (географічних сеґментів) є трендостійкою і характеризується комплексною, асиметричною, волантильною структурою внутрішньої динаміки з різними траєкторіями розвитку.
Визначено структурні показники складових світового ринку фінансових послуг за експортом і за імпортом стосовно до показника, що відображає загальний обсяг світового експорту та імпорту фінансових послуг. Встановлено, що кожен із географічних сеґментів світового ринку фінансових послуг характеризується циклічною динамікою зміни питомої ваги в сукупному обсязі світового експорту фінансових послуг протягом 1980-2010 рр., причому лише Європа мала постійну від’ємну зміну своєї частки у сукупному експорті. Щодо імпорту, то постійні від’ємні базові зміни були характерними для таких географічних сеґментів, як Африка, Близький Схід, Європа, Південна і Центральна Америка. І лише Північна Америка й Азія мали постійне збільшення часток протягом 1980-2010 рр. у сукупному світовому імпорті фінансових послуг. Цей аналіз підтвердив той факт, що основні імпортні потоки фінансових послуг протягом досліджуваного періоду були орієнтовані на Азію та Північну Америку.
Виявлено, що у динаміці світового експорту послуг протягом 1980−2010 рр. було шість років сповільнення, причому в 2009 р. − найбільше абсолютне сповільнення, а з 2002 р. до 2004 р. прискорення було нульовим (динаміка постійна). Вісім періодів протягом 1980-2010 рр. були характерні абсолютним прискоренням динаміки світового експорту фінансових послуг, у 2010 р. – найбільшим за весь досліджуваний період. Подібна ситуація притаманна і імпорту фінансових послуг (рис. 4).
Рис. 4. Абсолютне прискорення динаміки експорту (а) та імпорту (б) фінансових послуг
Обґрунтовано нерівномірності просторової трансформації ринку фінансових послуг, зокрема визначено вісім інтервалів зростання та сповільнення темпів розвитку його географічних сеґментів за період з 1982 по 2011 роки та виявлено часові рамки настання глобальної нестабільності (2002-2011 роки), що характеризується значними відхиленнями абсолютних прискорень динаміки експорту та імпорту.
Встановлено, що поточні темпи структурних трансформацій імпорту були однаковими протягом досліджуваного періоду, але базові темпи структурних трансформацій коливалися у межах від 39% до 84%; це свідчить про наявність імпульсів, що надавали поштовх у процесі трансформації структури. Цілком інший характер динаміки структурних трансформацій спостерігається за експортом, зокрема показник базових темпів структурних трансформацій за експортом менш волантильний, аніж за імпортом. Це свідчить про те, що імпорт фінансових послуг змінював свою географічну структуру хаотичніше та більшими темпами, що можна пояснити зростанням внутрішніх секторів фінансових послуг у середині географічних сеґментів і орієнтацією країн світу на міжнародні ринки фінансових послуг.
Структура імпорту послуг протягом досліджуваного періоду була більш нестабільною, ніж структура експорту, це може свідчити про те, що в країнах світу зростав попит на фінансові послуги, котрі надають на світовому ринку, а не лише у середині країни.
Для виявлення груп країн зі схожою динамікою змін часток експорту та імпорту в роботі використано аґломеративний метод кластерного аналізу з Евклідовою метрикою стосовно двох ознак: середньорічна зміни частки експорту фінансових послуг у сукупному експорті послуг країни (ЗЕЧ) та середньорічна зміни частки імпорту фінансових послуг у сукупному імпорті послуг країни (ЗІЧ). В результаті аналізу отримано 6 груп країн, які в середині груп подібні між собою за характером динаміки зовнішньої торгівлі фінансовими послугами. Такий підхід дав змогу отримати просторову географічну структуру динаміки світового ринку фінансових послуг за критеріями експорто- та імпорто-орієнтованості країн (рис. 5).
Рис. 5. Значення середніх змін часток експорту та імпорту фінансових послуг у групах країн
Засобами пакета SPSS проведено регресійний аналіз значень сальдо фінансових послуг України. Емпірично отримано нелінійне рівняння тренду сальдо фінансових послуг України на щомісячних даних із 01. 04. 1998 р. до 01. 01. 2011 p.:
Модель адекватна, оскільки: R2= 0,88; F(1,50) =387,4, коефіцієнт Дарбіна-Уотсона = 1,05.
Встановлено, що динаміка зміни зовнішньої торгівлі фінансовими послугами України є нелінійною монотонно спадною і більше залежною від дебету (імпорту) фінансових послуг в Україну. Зважаючи на той факт, що Україна останніми роками має від’ємну міжнародну інвестиційну позицію, спадний характер сальдо фінансових послуг зі зростаючою імпортною орієнтацією країни на світовий ринок фінансових послуг, може бути свідченням того, що Україна опинилася перед загрозою перетворення на чистого імпортера міжнародних фінансових послуг. Протягом 2004-2010 рр. Україна якісно поліпшила доступність фінансових послуг для споживачів, але збільшила боргове навантаження на ВВП.
У розділі 3 «Стратегічні пріоритети розвитку ефективного ринку фінансових послуг України в контексті його інтеґрації у нестабільний світовий фінансовий простір» обґрунтовано передумови формування ефективного ринку фінансових послуг, визначено актуальні інституційні, організаційні та нормативні зміни, що потрібні Україні для формування клієнтської бази для постачальників фінансових послуг на власній території та окреслено стратегічні пріоритети розвитку вітчизняного ринку в умовах інтеґрації його у світовий.
Визначено передумови розвитку ефективного ринку фінансових послуг. Зокрема, запропоновано формувати функціональну та об’єктну структури ринку фінансових послуг України, що дало б змогу забезпечувати ефективну взаємодію конкурентоспроможних постачальників-продавців фінансових послуг.
Обґрунтовано, що в Україні необхідно розробляти надійні механізми дистанційного надання таких фінансових послуг, як: мобільний та Інтернет-банкінг; удосконалювати технології поштового зв’язку; розширювати спектр фінансових послуг, що надають роздрібні аґенти; поширювати використання платіжних карток при наданні фінансових послуг; розбудовувати структури на основі мережевого маркетингу щодо поширення доступності фінансових послуг широким верствам населення. Важливою передумовою формування цивілізованого ринку фінансових послуг є формування заходів для здійснення ризик-орієнтованого нагляду за суб’єктами, які надають фінансові послуги. З іншого боку, швидкий розвиток економіки країни та ефективна інтеґрація національного ринку фінансових послуг у їх світовий ринок залежать не тільки від спроможності відновлення активності учасників ринку в посткризові періоди і впровадження нових, ефективних комунікаційних та фінансових технологій, але й від готовності та спроможності населення використовувати ці технології. Ефективність функціонування національного ринку фінансових послуг безпосередньо залежить від розуміння населенням того, яким чином з вигодою для себе можна використовувати нові фінансові продукти, а це неможливо без базових знань і навиків у сфері фінансів. Вирішення такого завдання передбачає набуття нової якості управління особистими фінансами і сімейним бюджетом громадян України.
Рівень розвитку банківського сектора України істотно перевищує потенціал, що накопичили інші сектори роздрібного ринку фінансових послуг. При цьому небанківські фінансові установи активно розширюють географічну присутність в Україні та коло своїх клієнтів, гостріше за інших постачальників фінансових послуг зустрічаються з проблемою обмеженого доступу населення до фінансових послуг. Оплата комунальних послуг залишається найбільш затребуваною з боку населення фінансовою послугою, а основний обсяг платежів у даній сфері опрацьовують Ощадбанк і Укрпошта. Частка інших комерційних банків на ринку комунальних платежів не перевищує 4%. На відміну від банків та фінансових компаній, що надають клієнтам широкий спектр інтеґрованих фінансових послуг, інші постачальники на ринку фінансових послуг України працюють на вузьких ринкових сеґментах і надають вужчий спектр дозволених законом фінансових послуг.
Подальший розвиток ринку фінансових послуг України та його інтеграція у світовий неможливі без підвищення доступності фінансових послуг, у т. ч. міжнародних, тобто формування широкої клієнтської бази. Акцентовано, що заходи підвищення доступності фінансових послуг необхідно розробляти на основі диференційованого підходу до різних соціальних груп населення, а також урахування територіальної специфіки в рівні соціально-економічного розвитку регіонів України. На сьогодні розвиток ринку фінансових послуг України стримується також значними територіальними диспропорціями щодо забезпечення банківськими послугами окремих регіонів. Причому за цим показником Україна відстає і від багатьох інших країн. Запропоновано вирішити комплексне завдання формування фінансово дієздатної клієнтської бази для суб’єктів ринку фінансових послуг. Наголошено, що програма підвищення фінансової грамотності повинна мати конкретну структуру, а її зміст має покривати найширшу сферу відносин. Реалізацію такої програми треба проводити на платформі державно-приватного партнерства.
В роботі запропоновані уточнені стратегічні пріоритети формування ефективного ринку фінансових послуг в Україні через ідентифікацію та гармонізацію інституційних, організаційних та нормативних змін, необхідних для його інтеґрації у глобальний нестабільний фінансовий простір, з одного боку, і створення платоспроможної клієнтської бази, зокрема потужного інвестиційного сегменту, для постачальників фінансових послуг − з іншого, та подальшого розвитку адекватної сучасним реаліям системи державного регулювання (рис. 6).
Рис. 6. Стратегічні пріоритети розвитку ринку фінансових послуг в Україні
Інтеграція ринку фінансових послуг України до світового ринку фінансових послуг створить не тільки нові можливості розвитку, а й − потенційні загрози, найсуттєвішими серед яких є втрата контролю над фінансовою системою і втрата можливостей підтримки розвитку стратегічно важливих галузей національної економіки. Запропоновано розробити і впровадити державні програми підтримки конкурентоспроможності вітчизняних фінансових установ. Наголошено на необхідності відпрацювання державою цілісного комплексу заходів для регулювання доступу іноземних фінансових установ на український ринок фінансових послуг, з метою ефективного використання їх інвестиційного потенціалу та мінімізації негативних наслідків від зовнішніх ризиків. Акцентовано, що режим допуску іноземного капіталу на вітчизняний ринок фінансових послуг має бути орієнтований на розширення асортименту та поліпшення якості фінансових послуг, посилення конкуренції на вітчизняному ринку фінансових послуг, забезпечення його динамічного та суверенного розвитку.
|
