ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В АГРАРНИХ ФОРМУВАННЯХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення     одержаних результатів, показано їх апробацію, вказано особистий внесок здобувача.

У першому розділі – “Теоретичні і методичні основи економічної ефективності виробництва в аграрних формуваннях” – розглянуто теоретичні основи економічної ефективності виробництва; визначено ключові чинники внутрішнього і зовнішнього середовища господарювання аграрних формувань як складових забезпечення певного рівня ефективності; обґрунтовано систему показників для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, розвинуто методичні підходи до вивчення економічної ефективності.

Аналіз існуючих позицій щодо поняття “ефективність” дає змогу виділити такі чотири підходи до трактування їх суті: теоретико-сутнісний, методологічний, цільовий, системний. У теоретико-методологічному плані під категорією ефективності виробництва розуміємо узагальнюючу складову в системі ринкових відносин з приводу одержання найбільшої віддачі від сукупних витрат і найбільшої економії затрат суспільної праці, системоутворювальними ознаками якої виступають людський капітал і засоби виробництва (земля, основний і оборотний капітал). Ефективність виробництва є багатогранним поняттям, яке виявляється через низку показників економічної, технологічної, соціальної та екологічної ефективності. При розрахунку ефективності функціонування аграрних формувань визначається і враховується здебільшого економічна складова, а соціальній та екологічній переважно приділяється невелика увага.

В умовах ринкової економіки суттєву увагу необхідно приділяти  системно-цільовому підходу, згідно з яким для визначення економічної ефективності виробництва суттєвий акцент роблять на досягненні цілей та мети діяльності підприєм­ства з урахуванням комплексного впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовища.

У дисертаційній роботі запропоновано авторську класифікацію чинників  внутрішнього (впливають на зміну ефективності й контролюються самою виробничою системою) і зовнішнього (неконтрольованих виробничою системою, до яких можливо лише пристосуватися) середовища (рис. 1).

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва  визначається співвідношенням результатів виробничо-господарської діяльності аграрного формування і використаних для одержання цих результатів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Результати діяльності агроформування визначаються рівнем господарювання самого суб’єкта й ступенем його адаптації до умов ринкового середовища. Відбувається розмежування результату (ефекту) на два складові компоненти, один з яких залежить від внутрішніх зусиль (визначається рівнем ресурсозабезпечення та характером внутрішньогосподарських відносин), а інший – від стану зовнішнього ринкового середовища (визначається впливом держави та об’єктивних економічних законів).

З урахуванням факторної складової систему показників економічної ефективності  сільськогосподарського виробництва можна представити таким чином: 1) показники забезпеченості підприємства земельними ресурсами та ефективності їх використання; 2) показники забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання; 3) показники забезпеченості підприємства оборотними засобами та ефективності їх використання; 4) показники забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання; 5) показник сукупного ресурсного потенціалу; 6) узагальнюючі показники ефективності виробництва та фінансових результатів діяльності.