ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ І ТРАНСФЕРУ НАУКОЄМНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МАЛИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція української науково-технологічної сфери в європейський і світовий науковий простір неможлива без створення національної інноваційної системи зі спеціальною інфраструктурою підтримки процесів організації і діяльності малих підприємств, орієнтованих на впровад­ження нових технологій. Процеси комерціалізації та трансферу наукоємних технологій, створених за рахунок бюджетного фінансування малих підприємств, завжди привертали увагу дослідників своєю постійною актуальністю і різноманітністю можливостей реалізації цих процесів у різних правових, організаційних і економічних умовах.

Ці проблеми досліджувалися у роботах провідних зарубіжних учених – Н. Агапітової, Ц. Бакстера, П. Бенневорта, А. Грудзінського, І. Дежиної, Б. Клаумана, Л. Гузеті, Н. Хансена, Н. Морау, В. Полтеровича, А. Шертлера, Д. Сієгела, а також вітчизняних учених – О. Амоші, І. Бузько, В. Вишнев­ського, В. Гейця, В. Денисюка, А. Землянкіна, С. Кацури, А. Кінаха, З. Кор­сунського, А. Кучерова, В. Ляшенка, В. Семіноженка, Н. Шеставіна.

При цьому у зарубіжних учених досліджуються можливості використання для комерціалізації і трансферу наукоємних технологій нових малих підприємств як стандартна інституційна ситуація, а у вітчизняних – така можливість в основному не аналізується через відсутність адекватних організаційно-економічних і інституційних механізмів трансферу технологій із державного сектору в приватний.

Ситуація, що склалася в Україні через невизначеність структури національної інноваційної системи і проблеми комерціалізації і трансферу технологій, зумовила вибір теми, визначила цілі і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк) за темою „Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу” (номер державної реєстрації 0104U003430, 2004-2006  рр.), у рамках якої проаналізовано українську систему фінансової підтримки розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу, проведено порівняння з аналогічними системами інших країн і розроблено рекомендації щодо вдосконалення цієї системи.

У рамках проекту Донецького національного університету „Досягнення і перспективи європейської освітньої і науково-технологічної інтеграції” (Grant of the Jean Monnet Project No.  2002-4425, 2002-2007  рр.), підтриманого Європейською Комісією, а також у рамках договорів №  04 ЄС від 08.01.2006 р. та № 11 ЄС від 02.10.2006 р. із Національним інформаційним центром із співробітництва з Європейським Союзом у сфері науки і технологій при Київському державному центрі науково-технічної і економічної інформації (Київ ЦНТЕІ) й при виконанні наказів МОН України „Про створення підрозділів комерціалізації інтелектуальної власності” № 533 від 24.06.2004 р. та „Про створення підрозділів з питань інтелектуальної власності” №  631 від 01.11.2005 р. розроблено моделі і схеми комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які створені за кошти державного бюджету, і виконано оцінки їх ефективності і привабливості на основі аналізу думок експертів у сфері комерціалізації і трансферу технологій та інноваційного розвитку.

За договорами № 09/2004 ЄС від 01.08.2004 р. та № 28/2005 ЄС від 09.08.2005 р. між Донецькою обласною громадською організацією „Асоціація розвитку освітніх і наукових мереж” та КиївЦНТЕІ виконано дослідження наукового та науково-технологічного потенціалу України і Донецької області, одержано відповідні індикатори, які порівнюються з їх значеннями для розвинутих країн світу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних основ процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму для забезпечення таких процесів у рамках національної інноваційної системи.

Для досягнення мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

проаналізовано світові тенденції сучасного розвитку інституціональних структур і організаційно-економічних механізмів активізації науково-техно­логічного й інноваційного розвитку університетів, наукових установ, малих підприємств, регіонів та країн;

розроблено мікроекономічну модель залучення венчурного фінансування в українські державні університети для організації випуску високотехнологічної продукції на основі інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету;

розроблено і проаналізовано схеми реалізації організаційно-економіч­ного механізму в рамках національної інноваційної системи для залучення венчурного фінансування в процеси комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, створених у державних університетах та інститутах;

обґрунтовано методичний підхід до комплексної оцінки запропонованих схем організації і діяльності малих підприємств типу „спін-офф” з позицій ефективності у національному інституціональному середовищі та привабливості цих схем для українських державних університетів і наукових установ, а також венчурних інвесторів;

виконано обчислювальні експерименти на основі даних проведених опитувань думок експертів щодо різних схем організації і діяльності малих підприємств, які можуть створюватися при державних університетах і наукових установах для забезпечення комерціалізації і трансферу технологій;

оцінено умови і наслідки розвитку малих підприємств типу „спін-офф” при державних університетах і наукових установах, які орієнтуються на розробку і впровадження нових наукоємних технологій;

розроблено і обґрунтовано науково-методичні рекомендації для подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму в рамках національної інноваційної системи і його просування у правове поле України в умовах ринкової трансформації економіки з урахуванням перспектив європейської інтеграції України.

Об'єктом дослідження є національні економічні, організаційні і нормативно-правові умови забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які розробляються за рахунок коштів державного бюджету.

Предмет дослідження – організаційно-економічний механізм у рамках національної інноваційної системи для забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій шляхом використання можливостей малих підприємств типу „спін-офф”.

Тут і далі під малим підприємством типу „спін-офф” розуміється мале підприємство, створене університетами, науково-дослідними інститутами, підприємствами і фізичними особами шляхом передачі до їх статутного фонду прав на об'єкти інтелектуальної власності, які розроблено за рахунок коштів державного бюджету.

Методи дослідження. Вирішення теоретичних і практичних задач базується на загальнонаукових принципах проведення досліджень, положеннях економічної теорії, працях провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань науково-технологічного та інноваційного розвитку.

При виконанні досліджень для обґрунтування їх результатів використовувалися методи структурно-логічного і якісного аналізу – для порівняльного дослідження результатів, основаних на сучасних економічних теоріях; методи кількісного і статистичного аналізу економічних показників – для визначення стану науково-технологічного потенціалу і напрямів науково-технологічного розвитку; методи експертних оцінок і портфельного аналізу – для обробки даних та оцінки схем реалізації організаційно-економічного механізму функціонування малих підприємств типу „спін-офф”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних основ формування організаційно-економічного механізму забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами типу „спін-офф”.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться такі:

уперше:

для інституціональних умов національної інноваційної системи обґрунтовано концепцію комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які розробляються в державних університетах і інститутах за рахунок коштів державного бюджету шляхом створення науково-виробничих комплексів із статусом інкубаторів технологій або наукових парків, у рамках яких організуються і функціонують малі підприємства типу „спін-офф”. Такий підхід до комерціалізації і трансферу наукоємних технологій забезпечує ефективне використання накопиченого в державних університетах та наукових установах інтелектуального капіталу;

розроблено науково-методичний підхід до оцінки різних схем організації і діяльності малих підприємств типу „спін-офф”, що дає можливість визначити найбільш досконалу організаційну схему для українського інституціонального середовища;

удосконалено:

неокласичну економіко-математичну модель венчурного фінансування А. Шертлера з метою її адаптації до умов наукової і науково-технологічної діяльності вітчизняних державних університетів і інститутів, що створюють малі підприємства типу „спін-офф” за участю венчурних інвесторів. Це дозволяє виконувати оцінку попиту на венчурний капітал з урахуванням потенціалу українського ринку високотехнологічної продукції;

методи порівняльного аналізу індикаторів наукового, науково-техно­логічного та інтелектуального потенціалу країни і регіонів на основі введення відносних параметрів, що дозволяє порівнювати індикатори для різномасштабних країн і регіонів;

дістали подальшого розвитку:

концептуальний підхід до методів розрахунку ефективності та привабливості різних схем організації і діяльності малих підприємств типу „спін-офф”. Такий підхід дає можливість разом з об'єктивними економічними параметрами використовувати суб’єктивні оцінки експертів;

критерії оцінки придатності технологій для подальшої комерціалізації і трансферу з позицій венчурного інвестора, а саме: рівень складності технології; ступінь компетенції розробників технології і команди упровадження; оцінка обсягів фінансування, очікуваного прибутку і можливостей виходу з бізнесу; обґрунтованість потреб у технології, її ринку збуту і часу її незамінності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що виконаний аналіз і розроблені рекомендації дозволять активізувати процес комерціалізації і трансферу технологій, розроблених за рахунок коштів державного бюджету, в українську і зарубіжну індустрію.

Результати виконаних досліджень, методичні розробки і практичні рекомендації використано в Донецькому національному університеті при створенні інфраструктури управління інтелектуальною власністю, при виконанні договорів з передачі технологій (довідка № 24/14.0-6 від 09.02.2007 р.) та в діяльності Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій у рамках Регіонального опорного пункту при Донецькій асоціації розвитку освітніх і наукових мереж (довідка № 12/10-06 від 20.10.2006 р.) при визначенні наукового і науково-технологічного потенціалу.

Результати досліджень використовуються також при викладанні дисциплін „Інноваційний менеджмент” та „Інвестиційний менеджмент” у Макіївському економіко-гуманітарному інституті (довідка № 48-06/234 від 14.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Науково-методичний, теоретичний і практичний внесок автора в колективні наукові роботи конкретизовано у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорювалися і одержали схвалення на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: Віддалена інженерія та віртуальний інструментарій (Віллаш, Австрія - 2004); Науковий потенціал світу – 2004 (Дніпропетровськ - 2004); Наука і освіта – 2005 (Дніпропетровськ - 2005); Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг (Донецьк - 2006); Сучасній стан та проблеми інноваційного розвитку держави (Луцьк - 2006); Інтелектуальна власність та інновації в контексті формування регіональної стратегії розвитку малого і середнього бізнесу (Львів - 2006); Стратегія якості в індустрії та освіті (Варна, Болгарія - 2007).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 17 наукових працях: 10 – у наукових журналах і збірниках наукових праць та 7 – у матеріалах наукових конференцій і семінарів. Загальний обсяг публікацій – 5,06 д.а., з яких автору належить 3,49 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Основний зміст викладено на 199 сторінках, дисертація містить 40 рисунків і 6 таблиць. Список літературних джерел зі 196 найменувань розміщується на 19 сторінках, 7 додатків – на 19 сторінках.