ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, наукову новизну, практичне значення результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження, виділено особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження економіки промислових міст. У розділі визначено особливості формування структури економіки промислового міста, охарактеризовано передумови структурних перетворень в економіці промислових міст України, узагальнено світовий досвід структурних перетворень в економіці промислових міст.

У ході дослідження з’ясовано, що формування структури економіки промислового міста обумовлено впливом низки факторів, що відбивають довгострокові тенденції суспільного поділу праці та приводять до спеціалізації виробництва окремих міських поселень залежно від їх природних,  економічних і соціальних умов. Визначено, що структура економіки є певною сукупністю стійких системоутворюючих елементів, які мають відповідні властивості щодо виробничих, соціальних, організаційно-управлінських зв’язків між діючими суб’єктами господарювання. Структуру економіки промислових міст розглянуто відповідно до специфічних особливостей процесів перетворень, елементами яких є технологічні уклади, найважливіші з яких представлені традиційними секторами, що визначають масштаби й інтенсивність відтворювальних процесів. Проведене дослідження дало змогу уточнити роль і місце структурних перетворень в економіці промислового міста, спрямованих на зміну традиційної галузевої і товарної структури виробництва з метою створення комплексу альтернативно діючих, тривалих й ефективних виробництв, спроможних сформувати нові конкурентні переваги.

Виходячи з того, що промислові міста є складною цілісною системою з відповідним домінуванням підприємств вузької спеціалізації, які забезпечують економічний і соціальний розвиток, визначено, що з метою поступової адаптації економічної структури міст до змінювання умов господарювання мають місце два варіанти структурних перетворень: нерегульовані еволюційні та процеси державного регулювання структурних зрушень. За результатами проведеного дослідження у роботі розширено градацію міст за різновидами проблем економічного та соціального розвитку, а саме: “структурно слабкі”, “відсталі”, “кризові” й “депресивні”. Такий підхід має практичне значення при виборі економічних методів подолання депресивності міст, виходячи з принципів  компенсації проявів кризи, які є комплексними й адаптованими до економічних і соціальних умов (рис. 1).

У роботі підкреслено, що особливістю структурних перетворень є те, що вони обумовлені економічними, соціальними та екологічними факторами. Узагальнено світовий досвід структурних перетворень з метою виявлення комплексних методів поліпшення економічної структури промислових міст. Установлено п’ять основних моделей: модель державного будівництва, німецька модель, дифузійна модель, модель відходу від вузькоспеціалізованої промислової структури на основі заохочення малих і середніх форм приватного підприємництва, інноваційна модель розширення спектру виробленої продукції і наданих послуг, за рахунок яких проходять структурні перетворення.

В умовах структурних перетворень актуальною стає проблема сприяння розвитку економіки відповідно до наявного потенціалу. З позицій корисності світового досвіду структурні перетворення повинні розглядатися у площині покращення економічної структури міст на основі диверсифікації діяльності, стимулювання нарощення потенціалу, розвитку людського капіталу, сфери послуг. Структурні перетворення повинні забезпечити вихід з депресивного стану промислових міст, що передбачає не тільки створення нових робочих місць, але й формування нової індустріальної структури. Визначено, що трансформація економічної структури міст може базуватися на переході до інноваційної моделі розвитку.

Розділ 2. Практика структурних перетворень в економіці промислового міста (на прикладі  м. Горлівки). У розділі здійснено оцінку напрямів структурних перетворень в економіці промислового міста, визначено швидкість (інтенсивність) структурних перетворень в економіці промислового міста, виявлено соціальні наслідки реструктуризації економіки міста.

У дисертаційній роботі для оцінки напрямів структурних перетворень проаналізовано динаміку таких показників: обсягів промислового виробництва, питомої ваги  окремих галузей у структурі  промислового виробництва; проведено SWOT-аналіз вугільної, хімічної та переробної промисловості, що дозволило отримати загальну оцінку і визначити можливості розвитку економіки.

Отримані результати засвідчили, що структурні зрушення стали наслідком скорочення обсягів виробництва у традиційних секторах економіки (табл.1). Внаслідок чого відбулась ланцюгова реакція знищення потужностей (за взаємозв’язаними технологічними і виробничими ланками) у вугільній промисловості як містоутворюючій складовій (з 1,290 до 0,5456), металургії (з 0,8808 до 0,6313), електроенергетиці (з 0,8024 до 0,2461).