ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ НА КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, сформульовано об’єкт та предмет досліджень, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, наведено дані щодо апробації основних положень, теоретичних висновків і результатів дисертаційного дослідження.

У розділі 1 “Транснаціоналізація банківської діяльності в умовах глобальної конкуренції” проведено аналіз теоретичних підходів щодо інтернаціоналізації банківського бізнесу у глобальному економічному середовищі, досліджено основні напрями формування конкурентних стратегій транснаціональних банків в умовах консолідації міжнародного фінансового і промислового капіталу, а також розглянуто механізм та інструменти регулювання міжнародної банківської діяльності у системі сучасних світогосподарських зв’язків.

За результатами аналізу зроблено висновок про те, що основними складовими процесу фінансової глобалізації у ХХІ ст. стануть: інтеграція фінансових ринків, зростання ролі інформаційних і телекомунікаційних технологій у наданні фінансових і банківських послуг, уніфікація банківського та інвестиційного законодавства, зрощення банківського, інвестиційного та страхового бізнесу.

Також аргументовано, що сучасні напрями розвитку міжнародної банківської діяльності досягли найбільш рухомої та активної форми прояву міжнародних економічних відносин та обумовлюють необхідність більш тісної координації їх фінансової, бюджетної, податкової політики. Проявами інституціональних та правових змін у світовій фінансовій системі є процеси концентрації та централізації у банківській і кредитній сферах, уніфікація стандартів розрахунково-касового обслуговування, а також створення глобального платіжного простору.

Однак взаємодія процесів міжнародної економічної інтеграції і формування конкурентного середовища фінансових ринків характеризується певними методологічними протиріччями. Лібералізація економік спричиняє не тільки посилення конкуренції на фінансових ринках та ускладнення реалізації фінансових послуг, але й сприяє посиленню конкурентоспроможності самих послуг завдяки тому, що інтеграція країн обумовлює набуття ринками нових конкурентних переваг. Але міжнародні інтеграційні об'єднання у своєму розвитку стають основними суб'єктами господарювання на світовому ринку одночасно з транснаціональними корпораціями і транснаціональними банками. Унаслідок такої структури міжнародного ринку його діяльність відбувається в умовах жорстокої конкуренції між регіональними інтеграційними об'єднаннями та фінансується ТНБ, які протидіють конкурентній боротьбі між об'єднаннями через гармонізацію взаємодії цих складових.

Серед типів факторів, які сприяли орієнтації країн з ринками, що формуються, щодо заохочення проникнення транснаціональних банківських груп до національного фінансового сектору, можна виділити два основні:

·        Перший тип – це фактори, обумовлені процесами економічної глобалізації, міжнародним інтеграційним процесом, тенденціями фінансової лібералізації на всіх рівнях світового господарства, а також прямою необхідністю залучення міжнародних фінансових потоків у національні економіки для проведення структурних реформ.

·        Другий тип – це фактори, пов'язані зі змінами умов конкуренції та бізнесу в кредитно-фінансовій сфері, що потребують від банків поліпшення якості наданих клієнтам послуг, збільшення продуктивності праці, створення нових форм і методів банківського обслуговування, скорочення витрат виробництва, що викликало обопільний інтерес як транснаціональних банків, так і приймаючих країн до поглиблення взаємодії.

Можна стверджувати, що перший тип факторів створив умови та можливості для проникнення міжнародного банківського бізнесу на фінансові ринки, що формуються, а другий тип зробив це проникнення необхідною умовою виживання банківського підприємства приймаючих країн у конкурентній боротьбі