БЮДЖЕТНИЙ МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито рівень її наукової розробки, сформульовано об’єкт, предмет, мету та завдання, методи дослідження, викладено положення наукової новизни, наведено дані про практичне значення одержаних результатів та їх апробацію, використану інформаційну базу, а також про публікацію результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади функціонування бюджетного механізму фінансування особового складу Збройних Сил України" розкрито сутність бюджетного механізму, досліджено еволюцію наукових поглядів на цю економічну категорію провідних вітчизняних і зарубіжних учених, а також  обґрунтовано шляхи удосконалення бюджетної класифікації видатків на утримання особового складу Збройних Сил України.

Визначено авторське бачення поняття "оборонний бюджет", який слід розглядати як сукупність економічних відносин, що опосередковують процес формування й використання грошових фондів держави шляхом перерозподілу частини внутрішнього валового продукту країни з метою виконання функцій і завдань з оборони країни.

Обґрунтовано, що видатки на оборону об’єктивно зумовлені необхідністю захисту інтересів держави у міжнародному співтоваристві. Вітчизняна практика свідчить про те, що більша частина оборонних видатків є видатками споживання, які спрямовуються в основному на утримання особового складу, що, безперечно, є негативним фактором, адже не дозволяє в повній мірі забезпечити заходи з розвитку Збройних Сил України.

З’ясовано, що для стимулювання службової діяльності військовослужбовців і підвищення конкурентного потенціалу військової служби на ринку праці в Україні система матеріального забезпечення військовослужбовців потребує суттєвого удосконалення.

Відзначено, що керування системою бюджетних відносин на рівні забезпечення оборонних видатків загалом, й видатків на утримання особового складу Збройних Сил України зокрема, здійснюється через відповідний бюджетний механізм. Розроблено структуру бюджетного механізму фінансування особового складу Збройних Сил України з урахуванням особливостей оборонних видатків, а також сформовано власне бачення змісту і місця бюджетних важелів та інструментів у цьому механізмі (рис. 1).

Зазначено, що для здійснення контролю за фінансовою діяльністю розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів та видатків використовується бюджетна класифікація видатків. В роботі запропоновано нові методичні підходи до класифікації видатків державного бюджету на утримання особового складу Збройних Сил України, що полягають у зведенні цих видатків, які прямо чи опосередковано включені до всіх програм Міністерства оборони України, до однієї бюджетної програми на основі формування дворівневих програм, які складаються з підпрограм та мають кількох відповідальних виконавців.

За результатами аналізу різних організаційних структур програм з’ясовано, що для класифікації видатків на утримання особового складу Збройних Сил України доцільно застосовувати проектно-цільову, або частково-матричну, організаційну структуру бюджетної програми. Аргументовано, що сутність такої організаційної структури полягає в уніфікації складових бюджетної програми, включенні до неї всіх видатків, що можуть бути віднесені до утримання особового складу, та в поєднанні горизонтальних і вертикальних зв’язків за принципом спрямованості на конкретні цілі. Запропонована організаційна структура в повній мірі відповідає принципам формування дворівневих бюджетних програм і дозволяє визначити відповідальних виконавців підпрограм у складі всієї програми.

На підставі аналізу досвіду розвинених країн світу в сфері формування оборонного бюджету зроблено висновок, що бюджет розвитку передбачає виділення на утримання особового складу не більше 50% загаль­ного обсягу асигнувань. Критичною межею, за якою виділені кошти використовуються вкрай неефективно, є спрямування понад 75% витрат на утримання особового складу. Для забезпечення розвитку Збройних Сил України за всіма напрямами, зокрема й напрямом утримання особового складу, актуальним є завдання оптимізації структури оборонного бюджету з урахуванням положень Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки.

На основі проведеного критичного аналізу встановлено, що система фінансування Збройних Сил України дещо архаїчна та перебуває в процесі перманентного упорядкування та удосконалення, кінцевою метою якого є наближення структури видатків на оборону до відповідних стандартів розвинених країн світу. Результати аналізу змусили констатувати неефективний розподіл видатків на оборону за різними бюджетними програмами, що перешкоджає розвитку Збройних Сил України і не сприяє підвищенню престижу військової служби на ринку праці України.