Актуальність теми. Ринкова система господарювання зумовила значні зміни умов і принципів діяльності підприємств. Поруч із елементами її позитивної структурної перебудови триває загострення економічних проблем господарювання, серед яких можна виділити обмеженість ресурсів та відсутність досвіду управління ними, конфліктність інтересів, недостатня стабільність, суб’єктивність пріоритетів та невідповідність фінансових рішень можливостям підприємств. Рух їх грошових потоків визначається нині не тільки об’єктивними економічними реаліями, але й суб’єктивними діями зовнішніх чинників.
За умов реформування економічної системи господарювання діяльність вітчизняних промислових підприємств направлена на забезпечення виконання їх фінансових зобов’язань. Однак, відсутність належної практики договірної дисципліни зумовлює виникнення нестабільних фінансових ситуацій та поглиблення явищ неплатоспроможності, що призводять до значного збільшення числа низькорентабельних підприємств. Подолання зазначених причин зумовлює необхідність застосування невід’ємних елементів ринкової економіки, серед яких чільне місце належить фінансовій санації, яка забезпечує ефективне управління фінансами підприємств в умовах неплатоспроможності, дозволяє перерозподіляти обмежені ресурси для ефективного їх використання, а також є засобом захисту майнових прав власників. Важливість окресленої проблематики та необхідність її вирішення складає вагомі аргументи на користь актуальності теми даного дослідження.
Суттєвий внесок у розробку фундаментальних основ фінансової санації підприємств зробили зарубіжні економісти Е. Альтман, У. Бівер, М. Гелінг, К. Шім Джай, Г. Джойл, Р. Манн, Є. Майер, Б. Колапс, Ж. Перар, Г. Базаров, С. Бєляєв, Н. Здравомислов, Р. Сайфулін, Г. Кадиков та ін.
Наукові пошуки в цьому напрямку також висвітлені в сучасній вітчизняній економічній літературі. Це стосується, зокрема, праць Є. Андрущак, Т. Бень, І. Бланка, В. Бугаєва, В. Василенка, С. Довбні, В. Євтушевського, І. Зятковського, О. Копилюка, М. Крупки, В. Лещука, О. Мозенкова, Ю. Потьомкіна, Е. Проскури, С. Салиги, О. Терещенка, В. Федосова, А. Чупіса, А. Штангрета, С. Юрія та інших авторів.
Враховуючи важливість напрацювань у теоретико-методологічній базі фінансової санації підприємств, варто відзначити, що окремі теоретичні, методичні й практичні аспекти залишаються недостатньо розробленими, переважає фрагментарний аналіз та вибірковий підхід щодо висвітлення окремих аспектів її інструментарію. Зокрема, нема єдиного узгодженого визначення фінансової санації, потребують удосконалення показники оцінки санаційної спроможності промислових підприємств, особливої уваги заслуговує побудова цілісної системи її фінансового забезпечення.
Необхідність систематизації й узгодження існуючих підходів до трактування фінансової санації промислових підприємств, визначення складових механізму її здійснення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідних робіт, які виконують колективи кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету та кафедри фінансів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відповідно до комплексних планових державних тем наукових досліджень: “Оптимізація теоретичних та практичних аспектів фінансового забезпечення економічного зростання в Україні” (номер державної реєстрації 0103 U 007682); “Теорія і практика застосування фінансових інструментів у соціально-економічному розвитку України в умовах системної економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0106 U 008360). У межах цих тем автор обґрунтував застосування сукупності показників оцінки санаційної спроможності підприємств та розробив модель прогнозування неплатоспроможності для оперативного відновлення їхньої фінансової рівноваги в процесі здійснення фінансової санації.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад фінансової санації, формування на цій основі ефективного механізму її реалізації та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів фінансового оздоровлення промислових підприємств.
Досягнення мети зумовило необхідність виконання наступних завдань:
-розкрити концептуальні засади теорії та практики фінансової санації промислових підприємств, визначити економіко-правові умови її проведення;
-обґрунтувати значення механізму фінансової санації у зміцненні фінансового стану промислових підприємств;
-систематизувати методичні підходи до оцінки загрози неплатоспроможності та санаційної спроможності промислових підприємств й обґрунтувати адекватний метод діагностики фінансового стану підприємств молочної промисловості;
-оцінити наявний рівень розвитку підприємств, визначивши реальну загрозу неплатоспроможності, та обґрунтувати необхідність здійснення фінансової санації на вітчизняних підприємствах молочної промисловості;
-встановити санаційну спроможність підприємств молочної промисловості та виявити джерела фінансового забезпечення здійснення фінансової санації;
-розробити й апробувати систему раннього прогнозування неплатоспроможності для промислових підприємств;
-обґрунтувати доцільність удосконалення інструментарію фінансової санації для ефективного її здійснення.
Об’єктом дослідження є процес здійснення фінансової санації в умовах загрози неплатоспроможності промислових підприємств.
Предметом дослідженняє економічні відносини, що виникають у процесі реалізації фінансової санації промислових підприємств.
Теоретичною та методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення та висновки, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем фінансової санації, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану неплатоспроможних підприємств.
Методи дослідження. Наукові положення, висновки та пропозиції, наведені в дисертації, є достовірними, розробленими автором особисто та достатньо обґрунтованими, що підтверджується обраною методологією дослідження, у процесі якого застосовувалися загальнонаукові та специфічні методи: аналізу і синтезу – для вивчення об’єкта та предмета дослідження; історико-логічний метод – для з’ясування ґенези поняття “фінансова санація”; метод узагальнення і наукової абстракції, категоріально-логічний метод – при вивченні та уточненні змісту поняття фінансової санації, встановленні взаємозв’язку і субординації понять санації та фінансової санації; системний аналіз – для визначення послідовності здійснення фінансової санації; статистичного групування і порівняння – при використанні діючих моделей оцінки неплатоспроможності промислових підприємств та при аналізі фінансового стану підприємств для встановлення їх санаційної спроможності; графічний – для наочного ілюстрування досліджуваних явищ і процесів; економіко-математичне моделювання – при розробленні моделі прогнозування неплатоспроможності підприємств молочної промисловості.
Інформаційну базудисертаційної роботи становлять законодавчі та нормативні акти з питань урегулювання неплатоспроможності підприємницьких структур, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали річних фінансових звітів вибіркової сукупності підприємств молочної промисловості.
