ГЛОБАЛЬНА ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Формування регулятивної системи глобальної економіки» виявлено і охарактеризовано сучасні прояви глобалізації, визначено принципові напрями розвитку класичної і сучасної інституційної теорії, показано принципові тенденції розвитку сучасної інституційної структури в глобальних економічних умовах.

В роботі констатовано, що сучасну парадигму світогосподарського розвитку формує система досліджень сучасних багатоаспектних процесів глобалізації, яка з часом із тенденції переростає у масштабний всеохоплюючий процес зі складною мотиваційною природою, багатоаспектними проявами, динамічним асиметричним розвитком та економічними дисбалансами. Зазначено також, що феноменальність глобальної економіки проявляється у суб'єктній, функціональній та інституціональній структуризації, інтегруючим елементом якої виступає глобальний ринок, на якому формуються глобальний попит і глобальна пропозиція.

При цьому наголошується, що глобалізація як об’єктивно обумовлений процес і нова стадія інтернаціоналізації є перспективним напрямом наукових досліджень, що з одного боку, характеризуються глибиною і комплексністю, а з іншого – демонструють поляризований підхід до сутності феномену.

Доведено, що глобалізація стає, з одного боку, джерелом і стимулятором конкуренції, надаючи нові можливості розвитку, а з другого – породжує суперечності, конфлікти і кризи локального і загальноцивілізаційного масштабу. При цьому різношвидкісний рух факторів виробництва з випереджуючою динамікою міжнародного капіталообміну істотно деформує глобальні відтворювальні процеси, дискредитуючи традиційні теоретичні уявлення стосовно макроекономічних пропорцій, стабільності, ефективності, конкуренції.