ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, а також наукове та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 ,,Теоретико-методичні основи функціонування ринку страхових послуг” здійснено наукове обґрунтування вихідних положень, що формують концептуальні засади дослідження: страхової послуги, ринку страхових послуг, особливостей функціонування ринку страхових послуг в умовах кризових явищ в економіці. Вивчення та узагальнення концептуальних основ страхової послуги дало можливість уточнити її економічну сутність, характерні ознаки, класифікацію та особливості реалізації в умовах кризи. Системний аналіз наукових підходів до визначення домінантних понять ,,страховий продукт” та ,,страхова послуга” довів, що вони мають різну економічну сутність та виявив наявність логічного взаємозв’язку між поняттями ,,страховий продукт” – ,,страховий договір” – ,,страхова послуга”, що дало змогу удосконалити їх визначення і класифікацію та ввести у термінологічний обіг поняття ,,етапи трансформації і реалізації страхового продукту”. Удосконалено класифікацію страхових послуг шляхом введення додаткової ознаки ,,за рівнем новизни”, що не тільки поглиблює теоретико-методичні основи страхової послуги, а й є актуальним в сучасних умовах з огляду на необхідність пошуку нових, привабливих видів страхової послуги та каналів її збуту.

Результатом систематизації теоретико-методичних основ страхового ринку стало виокремлення в його структурі ринку страхових послуг, який відіграє стрижневу роль та є домінантною складовою страхового ринку, оскільки саме ринок страхових послуг забезпечує процеси формування та надання страхової послуги. Опрацювання наукового доробку щодо визначення економічного змісту та функцій перестрахування сприяло виокремленню функцій податкового планування і регулювання та згладжування коливань виплат, що поглибило теоретико-методичні основи перестрахування. Аналіз методів, форм та інструментів державного регулювання страхової діяльності сприяв уточненню поняття ,,механізм державного регулювання” та довів, що існуючі моделі державного регулювання страхової діяльності є універсальними, проте вплив кризових явищ в економіці вніс корективи та призвів до розширення функцій державного регулювання. Обґрунтовано необхідність упровадження у вітчизняну практику ефективної системи пруденційного регулювання ринку страхових послуг, що дозволить не тільки аналізувати поточний стан ринку, але й визначати тенденції його розвитку, оцінювати можливості протистояти кризовим явищам.

Аналіз науково-методичних підходів до ідентифікації криз дозволив удосконалити класифікацію фінансових криз за класифікаційною ознакою ,,сегментація” шляхом виокремлення кризи ринку страхових послуг та дозволила визначити її індикатори. Доведено, що індикаторами кризи ринку страхових послуг є темпи приросту показників, що характеризують ефективність його функціонування. На підставі дослідження існуючих підходів до визначення сутності та застосовуваних методів ідентифікації кризи у фінансовому секторі автором розроблено алгоритм ідентифікації кризи на ринку страхових послуг (рис.1).

У розділі 2 ,,Структурно-функціональні деформації ринку страхових послуг України” виявлено, що світова фінансово-економічна криза завдала суттєвого негативного впливу реальному сектору вітчизняної економіки, ринкам фінансових та банківських послуг, що стало причиною порушення функціонування вітчизняного ринку страхових послуг. Починаючи з кінця 2008 року відбулося значне уповільнення темпів приросту основних показників, що характеризують ефективність функціонування ринку. Темп приросту валових страхових премій у 2009 році по відношенню до 2008 року мав від’ємне значення і становив 15,0 %, у 2010 році по відношенню до 2009 року – 12,9 %. Від’ємне значення мав темп приросту валових страхових виплат у 2009 році по відношенню до 2008 року – 4,4 %, у 2010 році по відношенню до 2009 року цей показник також мав від’ємне значення і становив – 9,4 %. У 2009 році по відношенню до 2008 року спостерігається падіння темпу приросту сформованих страхових резервів – 7,0 %, у 2010 році по відношенню до   2009 року – 12,1 %. Темп приросту величини сплачених статутних капіталів у 2009 році по відношенню до 2008 року становив 12,6 %, у 2010 році по відношенню до 2009 року спостерігалось падіння величини сплачених статутних капіталів (3,0 %). Негативна динаміка темпів приросту основних показників, що характеризують ефективність функціонування вітчизняного ринку страхових послуг, пояснюється впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Аналіз основних показників розвитку вітчизняного ринку страхових послуг (1998-2010) продемонстрував його структурну деформованість: основну його частину займають ризикові види страхування, сектор страхування життя менший за 5 %. Аргументовано, що ефективному розвитку вітчизняного ринку страхування життя заважає багато проблем, які необхідно вирішити: демографічні, економічні, психологічні, соціальні, законодавчі. Одним із негативних чинників розвитку вітчизняного ринку страхових послуг є інверсійний тип його формування, який полягає у викривленні дії закону попиту та пропозиції на ринку, заміщенні процесів надання страхової послуги псевдострахуванням або самострахуванням, підвищенні ролі адміністративних методів регулювання ринком, підміні страхової послуги з перестрахування тіньовими схемами.