ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету й завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено новизну і практичну значимість отриманих результатів та подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Національна інноваційна система як об’єкт залучення іноземних інвестицій» розглянуті категорії «інновація», «національна інноваційна система», розроблена уніфікована класифікація інновацій «максі-міні», критично обгрунтовано теоретичні підходи впливу іноземних інвестицій на розвиток НІС, згідно з якими визнається більшою мірою позитивний вплив ПІІ на інноваційний розвиток країни, наведений механізм аналізу статистичних даних при обґрунтуванні впливу ПІІ на світовий інноваційний розвиток, який базується на розробленій «інвестиційній класифікації» країн та методиці «МЕТО+».

Теоретична база досліджень впливу НІС на глобальну економіку до останнього часу знаходилася на початковому етапі розвитку, і увага світових наукових кіл до цієї проблематики стрімко зростає тільки на початку ХХІ століття. Існує значний розрив між вітчизняною та західною наукою з цього питання. Вітчизняна наука більшою мірою зосереджена на внутрішньому факторі розвитку НІС без урахування іноземного фактора впливу, в той час як світова теорія і практика доводить високу роль ТНК в розвитку інновацій, переводячи увагу на глобальну інноваційну систему.

Всі дослідження, спрямовані на  визначення впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн, можна розділити на дві групи: прямі та непрямі, які, відповідно, прямо та опосередковано визначають якість впливу ПІІ на НДДКР (табл. 1).

Доведено, що теоретичний аналіз глобальної інноваційної системи, як єдності пов’язаних між собою НІС, повинен базуватися на таких структурних елементах НІС, як населення і культура, освіта, громадські та неприбуткові НДДКР, громадські блага, зв’язки, кластери, вітчизняні та міжнародні споживачі, міжнародні зв’язки та інфраструктура, інтелектуальна власність, ризикове фінансування, винагороди та стимули, урядова політика, фонди та закупівні інституції (розробка Роса, Ферстрома та Гупти), а статистичний аналіз – на таких показниках як 1) нові випускники наукових та інженерних спеціальностей на 1000 осіб віком 20-29 років; 2) населення з вищою освітою на 100 осіб віком 25-64 років; 3) кількість широкосмугових Інтернет ліній на 100 осіб; 4) участь у постійному навчанні на 100 осіб віком 25-65 років; 5) рівень отримання освіти молоддю (% населення віком 20-24 роки, які мають щонайменше завершену загальну середню освіту); 6) державні витрати на НДДКР (% від ВВП); 7) комерційні витрати на НДДКР (% від ВВ); 8) частка витрат на середньо-високо-технологічні та високотехнологічні НДДКР у сукупних витратах на промислові НДДКР; 9) частка підприємств, які отримують державне фінансування на інноваційну діяльність; 10) інноваційні МСП (% від кількості МСП); 11) інноваційні МСП, які співпрацюють з іншими (% від кількості МСП); 12) витрати на інновації (% від товарообігу); 13) венчурний капітал ранньої стадії (% ВВП); 14) витрати на ІКТ (інформаційні та коммунікаційні технології) (% від ВВП); 15) МСП, які використовують організаційні інновації (% від МСП); 16) зайнятість у високотехнологічних послугах (% від загальної робочої сили); 17) експорт високотехнологічних товарів як частка загального експорту; 18) продаж нових для ринку продуктів (% від товарообігу); 19) продаж нових для фірми, але не нових для ринку товарів (% від товарообігу); 20) зайнятість у середньо-високих та високотехнологічних виробництвах (% від загальної робочої сили); 21) патенти EPO (Європейська патентна організація) на 1 млн. жителів; 22) патенти USPTO (Організація патентів та торгових марок США) на 1 млн. жителів; 23) потрійне патентування (в EPO, USPTO та JPO (Японська патентна організація)) на 1 млн. жителів; 24) кількість нових торгових марок, зареєстрованих усередині країни, на мільйон жителів; 25) кількість нових моделей, зареєстрованих усередині країни, на мільйон жителів (розробка Маастрихтського інституту економічних досліджень з інновацій та технологій).