ІННОВАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання, означено об’єкт, предмет, методи дослідження, конкретизовано теоретичне та практичне значення головних положень дисертації, сформульовано її новизну та ступінь апробації. Описано загальну структуру та обсяг дисертації, подано відомості про наукові публікації за темою роботи.

У першому розділі дисертаційного дослідження «Теоретико-методологічні засади дослідження інноваційної інфраструктури екологічного спрямування» визначено категорію «екологічно орієнтована інноваційна інфраструктура», з’ясовано її основні функції та обґрунтовано особливості функціонування в системі розвитку екологічно збалансованої економіки, розглянуто основні організаційні форми та методи державного регулювання екологічно орієнтованої інноваційної діяльності.

Зазначено, що сутність і зміст категорії «екологічно орієнтована інноваційна інфраструктура» неповною мірою висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, і категорія потребує подальших міждисциплінарних досліджень. Автором проаналізовано наявні підходи до тлумачення цієї категорії, зокрема особливу увагу приділено теоріям економічного розвитку (екологічно збалансованого, сталого розвитку, еволюційної теорії, інноваційного розвитку тощо). Для розвитку категорії «екологічно орієнтована інноваційної інфраструктура» визначено її основні ознаки та характеристики, а також запропоновано трактувати її як підсистему інноваційної інфраструктури, яка володіє механізмами та потенціалом регулювання інноваційного процесу, накладаючи екологічні вимоги та обмеження і спрямовуючи на реалізацію екологічно збалансованої моделі розвитку економіки.

Автор виокремлює такі основні функції екологічно орієнтованої інноваційної інфраструктури, як: обслуговування інноваційного процесу через сприяння формуванню внутрішніх зв’язків між його компонентами та виправлення його «слабких місць»; формування зв’язків національної інноваційної системи із зовнішнім середовищем та пристосування її до потреб суміжних систем; формування механізмів регулювання інноваційного процесу, зокрема, для забезпечення його відповідності до вимог екологічно збалансованого розвитку.

У системі формування екологічно збалансованої економіки перелічені функції інноваційної інфраструктури зумовлюють екологізацію інноваційного процесу, тобто приведення його до вимог екологічно збалансованого розвитку через узгодження сукупного попиту інноваційної сфери із можливостями/обмеженнями природного середовища. Ці функції обумовлюють взаємозв’язки інноваційної інфраструктури з регіонально-просторовим середовищем економіки.

Автор обґрунтовує висновок, що екологічно орієнтовану інноваційну інфраструктуру слід розглядати в контексті екзогенних та ендогенних чинників впливу середовища, в якому вона функціонує і яке визначає її функціональні характеристики, а саме – екологічно орієнтованого інноваційного середовища. Особливостями цього середовища є те, що природний капітал, інформація та знання розглядаються як унікальні та незамінні ресурси екологічно збалансованої економіки. Не менш важливим є те, що інноваційна діяльність спрямовується на створення не лише технічних та технологічних інновацій, а насамперед на створення нових інституцій, підходів, наукових методів та механізмів господарювання.

Досліджуючи особливості екологічно орієнтованого інноваційного середовища, автор зазначає, що воно утворюється на межі національної інноваційної системи та системи формування екологічно збалансованої економіки наступним чином: на інноваційний процес накладаються вимоги екологічно збалансованого розвитку економіки, стандарти і норми екологічного менеджменту.

Одним із найбільш вагомих елементів екологічно орієнтованого інноваційного середовища є екологічні інновації, стимулювання створення яких є однією із функцій інноваційної інфраструктури в системі екологічно збалансованого розвитку економіки. Автор розглядає і доповнює класифікацію екологічних інновацій, як це показано на рис. 1.

Запропонована дисертантом класифікація дає змогу окреслити основні еволюційні риси та роль інновацій в екологічно орієнтованому інноваційному середовищі. Так, пріоритетною функцією екологічних інновацій визначено продукування інституцій, які створюють і підтримують баланс в системі екологічно збалансованого розвитку економіки. В той же час автор зазначає, що формування подібних структур не має достатніх ринкових важелів і тому потребує державного регулювання.

У зазначеному розділі автор також розглядає механізми регулювання екологічно орієнтованої інноваційної інфраструктури, що присутні в Україні, і доходить висновку, що тут існують лише поодинокі елементи, які функціонують автономно та не поєднані між собою в загальну систему.