ЕКОНОМІЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ В УМОВАХ ЦИКЛІЧНОСТІ СВІТОГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження глобалізації в умовах циклічності світогосподарського розвитку» досліджено теоретичні засади глобалізації в умовах циклічності світогосподарського розвитку; проаналізовано методологічні основи циклічності розвитку світового господарства; визначено науково-методичні підходи до кількісного аналізу процесів глобалізації з урахуванням міжнародних співставлень.

Сучасний етап розвитку міжнародної економічної взаємодії країн характеризується активізацією проявів процесів глобалізації світової економіки. В результаті дослідження теоретичних засад глобалізації (Т. Левітт, Е. Ласло, Д. Медоуз, М. Цесаревич, А. Мовсесян, Л. Клан, М. Сімаї, К. Саломон, К. Херфер, Д. Пізано, П. Жак, Ф. Сашвальд, Н. Косолапов) і аналізу факторів, що обумовили процес економічної глобалізації (науково-технологічний фактор; виробничо-технічний фактор; правовий фактор; соціологічний фактор; екологічний фактор), зроблено висновок, що під глобалізацією слід розуміти всесвітній процес перетворення окремо функціонуючих соціоекономічних устроїв окремих держав в єдину світову економічну і суспільну систему з взаємозалежним політичним супроводом головних торговельних, культурних та фінансових сфер з можливим збереженням їх національних особливостей; обґрунтовано, що економічна глобалізація є якісно новою формою світових суспільних відносин та основоположною складовою процесів глобалізації, що передбачає агрегування науково-технічних, виробничо-технічних, правових, соціологічних, економічних надбань провідних держав з поступовим охопленням глобалізаційними процесами менш розвинених країн світу.

На основі аналізу рівнів глобалізації (глобалізація на галузевому рівні, глобалізація на рівні окремої країни, глобалізація на світовому рівні), форм глобалізації (альтернативна глобалізація, локалізація), виграшів і втрат від глобалізації для світогосподарського розвитку розроблено логіко-структурну схему виграшів та втрат від глобалізації (рис. 1).

У результаті аналізу наукових підходів до визначення економічного циклу (М. Ту­ган-Барановський, Й. Шумпетер, К. Жугляр, Дж. Кітчин, С. Кузнець, Р. Лукас, А. Сток­мен, В. Крам та ін.), аналізу фундаментальних причин прояву глобальної економічної кризи, змісту циклічності глобалізаційних трансформацій (хвиль глобалізації) з урахуванням впливу світових кризових явищ обґрунтовано, що сучасні економічні цикли суттєво відрізняються від циклів ХІХ ст. і першої половини ХХ ст. (відсутня фаза депресії як обов’язкова; зникло чітке розмежування між пожвавленням та піднесенням; визначається рівнодіюча тривалого економічного зростання; змінюються параметри (тривалість) фаз циклу). Зроблено висновок, що циклічність світогосподарського розвитку тісно пов’язана з глобалізаційними трансформаціями (чим вище рівень глобалізації, тим масштабнішою є криза), розроблено хронологію локальних та світових економічних криз (рис.2).

На основі аналізу методики Швейцарського Інституту дослідження бізнесу Konjunkturforschungsstel der ETH (KOF) та методики Міжнародної організації Ca
egie Endowment for Inte
ational Peace (CEIP) розроблено науково-методичний підхід щодо кількісного аналізу процесів глобалізації з урахуванням міжнародних співставлень, центральним елементом якого є комплексна методика кількісного аналізу глобалізації (МКАГ) в економічному, соціальному, політичному вимірі з використанням таких індикаторів: індекс державної нестабільності (Isf); індекс демократизації (Id); індекс миролюбності країни (Igp); індекс нерівності отримання прибутків (Ig); валовий внутрішній продукт на душу населення (GDP); індекс глобальної безпеки (Іgs); індекс сприйняття корупції (Icp); індекс потенційної схильності до скоєння терористичних актів в країні (Ita); індекс боротьби зі злочинністю (Icc)