ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні засади розвитку процесу інтелектуалізації економіки» досліджено комплекс питань, що стосуються економічної природи інтелектуалізації економіки, розроблено її понятійно-термінологічний апарат. Подано авторське трактування таких термінів: інтелектуалізація, яка розглядається як процес накопичення індивідом знань і навичок їх застосовувати в повсякденному житті та виробництві; інтелектуалізація економіки як процес створення і накопичення в суспільстві знань і вмінь їх застосовувати на практиці, що, як правило, сприяє соціально-економічному зростанню, спричиняє в економіці структурні зміни, підвищуючи частку сфер нематеріального виробництва, інтелектуальної праці, інформаційних і високих технологій, збільшує продуктивність праці; знання, які трактуються як похідна від інформації економічна та суспільна категорія, тобто систематизована та опрацьована інформація, яку можна застосовувати в економіці та суспільному житті.

В системі теоретичних питань, що пов’язані з проблемою інвестиційного забезпечення інтелектуалізації економіки України, одним з основних є визначення її функцій. У процесі дослідження обґрунтовано такі функції інтелектуалізації економіки: соціальну; суспільну; технологічну; інституціональну; теоретичну (фундаментальну); індикативну. Соціальна функція проявляється в поліпшенні рівня соціального забезпечення населення. Суть суспільної функції полягає у зміні відносин усередині суспільства з отриманням нових знань. Технологічна функція проявляється в удосконаленні існуючих та створенні нових технологій. Інституціональна – зміна суспільних інститутів під впливом нових знань. Теоретична – розроблення та застосування нових теоретичних (фундаментальних) розробок. Індикативна – інформування про стан розвитку процесу інтелектуалізації, рівень освіченості та інтелектуального розвитку населення певної країни (регіону). Інтелектуалізація економіки, як й інші економічні процеси, є циклічною та має свої причинно-наслідкові зв’язки