ДЕПОЗИТНІ РИЗИКИ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ :

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Банківська діяльність здійснюється в умовах невизначеності. Невизначеність залежить від багатьох чинників, дію яких надто важко або неможливо прогнозувати чи передбачати. Рішення, прийняті в умовах невизначеності, генерують банківські ризики, які можуть привести до виникнення небажаних наслідків. Банківська діяльність характеризується вищим рівнем ризикованості порівняно з іншими видами діяльності і супроводжується численними ризиками, які виникають при здійсненні як активних, так і пасивних операцій.

Ризики активних операцій загальновизначені, і вченими їм надається значна увага. Це обумовлено тим, що ці ризики мають індивідуальний характер. Наприклад, кредитний ризик пов’язаний з кожним конкретним позичальником банку, залежить від його діяльності і виникає внаслідок недотримання ним умов кредитного договору щодо зобов’язань по кредитних операціях. Тому банки частіше стикаються з проявом ризиків активних операцій.

Специфіка банківської діяльності спричиняє наявність ризиків і в ході здійснення пасивних операцій банків. При цьому важливе значення мають ризики, що пов’язані з депозитними операціями, які, у свою чергу, є головним джерелом банківських ресурсів, розширюють його можливості для здійснення активних операцій. Стійке зростання депозитної бази має важливе значення і для забезпечення ліквідності банку, а також багато в чому визначає можливості щодо нарощування обсягів кредитно-інвестиційних вкладень. Проте стабільність депозитної бази досить умовна, тому що на її формування впливають зовнішні і внутрішні фактори, такі як: економічні та політичні кризи, недолік організації роботи усередині самого банку та інші. Депозитні ризики банку саме і проявляються в умовах невизначеності діяльності банку щодо можливої зміни рівня сукупних залишків коштів клієнтів.

Слід зауважити, що депозитним ризикам банків в економічній літературі приділено значно менше уваги порівняно з ризиками активних операцій. З огляду на це особливої актуальності набуває подальше дослідження сутності депозитних ризиків банків, закономірностей їх прояву, окреслення основних факторів, які приводять до їх виникнення. За допомогою цього можливо науково обґрунтувати пропозиції щодо протидії негативним наслідкам від прояву депозитних ризиків банків.

Вагомий внесок у розробку теоретичних положень, методологічних підходів до оцінки та управління банківськими ризиками внесли провідні вітчизняні учені-економісти: О.В. Васюренко, В.В. Вітлінський, А.М. Герасимович, О.В. Дзюблюк, А.О. Єпіфанов, Г.Т. Карчева, А.М. Мороз, О.В. Пернарівський, Ю. Потійко, Л.О. Примостка, Т.О. Раєвська, Л.Ф. Романенко, М.І. Савлук, І.В. Сало, Р.І. Тиркало та інші. Серед російських і зарубіжних вчених-економістів слід відзначити праці Н.І. Валенцевої, В.О. Зотова, С.Ф. Коновалова, О.І. Лаврушина, Т.В. Осипенко, Г.С. Панової, У. Деволда (W.G. Dewald), Г. Дріза (G.R. Dreese), Г. Кауфмана (G. Kaufman), Н. Мерфі (N. Murphy) та інших.

Безпосередньо теоретичні положення і практичні підходи щодо виявлення та ідентифікації, оцінки й управління депозитними ризиками банків відображені у працях таких відомих вітчизняних і російських економістів, як А.П. Вожжов, І.В. Волошин, І.В. Вішняков, В.О. Зотов, М.Г. Лапуста, О.В. Пернарівсь­кий, О.В. Суворов. Проте переважна більшість авторів досліджують окремі аспекти депозитних ризиків банків.

Незважаючи на достатньо пильну увагу з боку наукової спільноти до питань сутності, класифікації, теорії та практики управління банківськими ризиками, до цього часу невпорядкованим є понятійний апарат, вимагають доопрацювання та систематизації основні характеристики депозитних ризиків банків, фактори і закономірності їх виникнення. Невирішеними в теоретичному і практичному аспекти залишаються питання, які пов’язані з запобіганням негативних наслідків у випадку їх прояву.

Актуальність, науково-теоретична і практична значущість поставлених проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили мету, основні завдання, структуру і зміст дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження були використані при виконанні в Севастопольському національному технічному університеті держбюджетної науково-дослідної теми “Моделювання фінансового механізму для забезпечення інтенсивного і збалансованого економічного зростання в Україні” (номер державної реєстрації 0104U010188). До звіту за цією темою включено розробки автора, які присвячені дослідженню сутності депозитних ризиків банків, а також пропозиції щодо удосконалення їх оцінки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення та наукове обґрунтування сутності, закономірностей виникнення депозитних ризиків банків і розробка методичних рекомендацій щодо запобігання негативних наслідків у випадку їх прояву.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

·       проаналізувати існуючі погляди на зміст економічних понять “ризик”, “невизначеність” і з’ясувати їх відмінності;

·       здійснити узагальнення вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень щодо класифікацій банківських ризиків;

·       визначити економічну сутність депозитних ризиків банків, їх основні характеристики та види;

·       виявити фактори виникнення депозитних ризиків банків та класифікувати їх;

·       проаналізувати методи кількісної оцінки депозитних ризиків банків;

·       дослідити вплив макроекономічного середовища на виникнення депозитних ризиків банків;

·       розробити науково-методичний підхід щодо аналізу депозитних ризиків банків у регіональному аспекті;

·       дослідити взаємозв’язок між впливом факторів на формування сукупних залишків коштів клієнтів для подальшої оцінки депозитних ризиків банків;

·       визначити заходи щодо запобігання негативних наслідків у випадку прояву депозитних ризиків банків.

Об’єктом дослідження є процеси банківської діяльності, які спричиняють і обумовлюють невизначеність щодо формування депозитів.

Предметом дослідження є закономірності прояву депозитних ризиків банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження стало наукове і творче осмислення основних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем банківських ризиків. У процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: аналіз та синтез – для уточнення понятійного апарата, визначення сутності, основних характеристик депозитних ризиків банків; метод групувань – при розробці класифікації депозитних ризиків банків; методи багатомірного статистичного аналізу: кластерний аналіз – для оцінки депозитних ризиків банків у регіональному аспекті, регресійний аналіз – для виявлення значущих факторів, які впливають на формування сукупних залишків коштів клієнтів і встановлення характеру взаємозв’язку; абстрактно-логічний метод – для теоретичних узагальнень і формування висновків; елементи теорії імовірності – для виявлення закономірностей прояву депозитних ризиків банків; графічний метод – для побудови ілюстративних графіків і діаграм. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Інформаційною базою дослідження є теоретичні та науково-практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, нормативно-правові акти з питань здійснення банками депозитних операцій, оцінки банківських ризиків, статистичні матеріали Національного банку України, наукові статті та монографічні видання вітчизняних і зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та розвитку теоретичних основ і методичних положень щодо сутності і закономірностей прояву депозитних ризиків банків, розробки методів їх оцінки, методичних рекомендацій, спрямованих на запобігання негативних наслідків у випадку їх прояву.

Основні результати, що мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора:

вперше:

·       запропоновано та обґрунтовано доцільність врахування впливу на рівень сукупних залишків коштів банків таких факторів, як кількість клієнтів, відкритих ними рахунків і сезонність, що дозволить зменшити ступень невизначеності щодо варіювання сукупних залишків коштів. Отримані результати можуть
бути використано на практиці для прогнозування залишків коштів у відповідні моменти часу і в процесі оцінки депозитних ризиків банків;

·       запропоновано науково-методичний підхід щодо оцінки депозитних ризиків банків, який дозволив вірогідно оцінити прогнозований і непрогнозований депозитні ризики банку;

удосконалено:

·       зміст основних характеристик депозитних ризиків банків з таких позицій, як ймовірність (можливість) реалізації, невизначеність наслідків, очікувана несприятливість наслідків, варіабельність рівня депозитних ризиків. Запропоновані характеристики дозволили під депозитним ризиком банку розуміти можливість недоотримання очікуваного рівня депозитів внаслідок несприятливого впливу зовнішніх чи внутрішніх чинників в умовах невизначеності діяльності банку. Такий підхід, на противагу іншим, зосереджує увагу не лише на сутності депозитних ризиків банків, але й підкреслює особливе значення депозитів у діяльності банків;

набули подальшого розвитку:

·       класифікація зовнішніх і внутрішніх факторів виникнення депозитних ризиків банків і класифікація депозитних ризиків банків через запровадження таких ознак: вид залучених коштів, вид вкладника, валюта вкладу, можливість прогнозування, джерела виникнення, рівень втрат банку. Запропоновані класифікаційні ознаки дозволяють більш повно охопити і систематизувати весь спектр депозитних ризиків банків і можуть бути використані як основа для їх подальшого дослідження;

·       науково-методичний підхід до оцінки депозитних ризиків банків у регіональному аспекті, що передбачає застосування кластерного аналізу для групування регіонів (областей) України за рівнем депозитних ризиків. Запропонований підхід відрізняється від існуючих тим, що для визначення регіонів (областей), найбільш однорідних за рівнем депозитних ризиків, одночасно аналізуються зобов’язання банків регіонів (областей) України в розрізі різних видів депозитів. Це дозволяє проаналізувати і зрівняти між собою комплекс показників депозитних ризиків банків, котрий був отриманий у

розрізі регіонів. Запропонований підхід може бути використаний як основа для подальшого дослідження можливостей банків регіонів України щодо формування ресурсів.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертаційного дослідження мають велике теоретичне і практичне значення. Пропозиції автора щодо визначення сутності депозитних ризиків банків, розроблені методичні

підходи та рекомендації щодо удосконалення їх оцінки, а також запропоновані заходи щодо запобігання негативних наслідків від прояву депозитних ризиків банків знайшли застосування в діяльності ряду банків і одержали позитивну оцінку в Севастопольській філії АБ “Таврика” (довідка від 23.09.2008 № 956), Севастопольській філії ВАТ “Укрексімбанк” (довідка від 22.10.2008 № 088-04/3565), ВАТ Банк “Морський” (довідка від 21.10.2008 № 2871/04). Окремі
положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при розробці та викладанні навчальної дисципліни “Банківські операції” на кафедрі “Фінанси і кредит” Севастопольського національного технічного університету (довідка від 20.10.2008 № 92-08.15/1022).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та пропозиції, що викладені у дисертації, одержані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи здобувача. Особистий внесок дисертанта у працях, опублікованих у співавторстві, полягає в апробації моделі адаптації поточних пасивів з врахуванням впливу депозитних ризиків за фактичними даними банку [6]; формулюванні проблеми, визначенні завдань і розгляді теоретичних аспектів кластеризації регіонів України за рівнем депозитного ризику [7]; конкретизації особливостей адаптації банківських ресурсів з врахуванням впливу депозитних ризиків банку [13].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження були подані та отримали схвалення на таких конференціях: V Міжвузівська студентська науково-практична конференція “Проблеми розвитку фінансової системи України і Криму” (м. Сімферополь, 2003 р.); IV Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2003 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України (у контексті глобалізації)” (м. Алушта, 2004 р.); V Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); II Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); IIІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 2005 р.); XI Міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, 2005, 2007 рр.); VIII Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2005, 2007, 2008 рр.); III Всеукраїнська науково-практична конференція вчених, викладачів і практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2006 р.)

Наукові публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 22 наукових працях загальним обсягом 4,53 друк. арк., з них 8 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,86 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,45 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, у тому числі на 89 сторінках розміщено 13 таблиць, 45 рисунків, 15 додатків і список використаних джерел, що включає 162 найменування.