ФОРМУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КОРПОРАТИВНИХ ОБЛІГАЦІЙ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Ринок корпоративних облігацій України є важливим сегментом економіки, де залучаються довгострокові фінансові ресурси. Потреба в таких ресурсах є вкрай необхідною, оскільки пов’язана із забезпеченням поступального розвитку вітчизняної економіки, реструктуризацією і оновленням виробництва, збільшенням випуску традиційних і нових видів продукції.

Фінансування підприємств із використанням корпоративних облігацій відображає зростання ролі боргових цінних паперів в інвестиційному процесі і передбачає встановлення унормованих відносин між підприємствами та їх інвесторами через залучення і повернення позикового капіталу.

Теоретичні і практичні питання дослідження ринку корпоративних облігацій знаходяться у руслі вивчення проблематики функціонування ринків капіталу, інвестицій та кредитування, де економічні суб’єкти використовують різні інструменти та джерела залучення ресурсів і представлені численними працями вчених–дослідників. Серед них вітчизняні: І.Алексєєв, О.Барановський, С.Богачов, М.Бурмака, В.Геєць, А.Даниленко, А.Ковальов, В.Корнєєв, М.Крупка, І.Лютий, О.Мішин, С.Мішина, О.Мендрул, О.Мозговий, С.Науменкова, Г.Терещенко, О.Терещенко, А.Федоренко, Л.Шаблиста, В.Шапран, Н.Шелудько і зарубіжні – А.Бельзецький, Р.Брейлі, О.Буклемішев, Д.Гарнер, А.Дамодаран, Е.Елтон, П.Лансков, Г.Лівінгстон, С.Лялін, С.Майерс, Я.Міркін, С.Росс, Б.Рубцов, С.Уілсон, Ф.Фабоцці, Б.Хейфец.

Відзначаючи вагомі результати наукових здобутків, слід зазначити, що низка теоретичних і практичних питань формування та регулювання ринку корпоративних облігацій України потребує подальшого вивчення. Зокрема, бракує розробок щодо дослідження його прозорості та ліквідності, особливостей становлення у взаємозв’язку з розвитком реального сектора економіки, модифікації стимулюючих та рестрикційних важелів держави при змінах пріоритетів фінансової політики, підвищення інвестиційної привабливості корпоративних облігацій як фінансових активів з покращенням управління відповідними ризиками. В умовах кон’юнктурних змін регулювання ринку корпоративних облігацій України потребує суттєвого удосконалення.

Викладене вище свідчить про актуальність цієї проблеми і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою науково-дослідної роботи ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за темою “Реальний сектор економіки в структурі відтворення валового внутрішнього продукту” (№ ДР 0105U003204), в межах якої здобувачем обґрунтовані рекомендації щодо активізації ринку корпоративних облігацій як джерела поповнення інвестиційного й оборотного капіталу підприємств України (довідка від 11.09.08 № 135–12/791). 

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних і практичних засад формування та регулювання ринку корпоративних облігацій України як джерела ресурсного забезпечення розвитку підприємств. 

Досягнення поставленої мети пов’язано з вирішенням таких завдань:

–      обґрунтувати роль ринку корпоративних облігацій в системі фінансування розвитку підприємств; 

–      розкрити позиціювання ринку корпоративних облігацій у його взаємозв’язку з ринками кредитним, фондовим і капіталів;

–      удосконалити умови формування і регулювання інституційного середовища вітчизняного та зарубіжних ринків корпоративних облігацій;

–      ідентифікувати особливості функціонування ринку корпоративних облігацій України;

–      розробити пропозиції щодо вибору інструментів боргового фінансування підприємств;

–      визначити можливості підвищення інвестиційної привабливості корпоративних облігацій та зменшення інвестиційних ризиків на ринку корпоративних облігацій;

–      удосконалити організаційно-економічний механізм розвитку ринку корпоративних облігацій України з урахуванням змін у регулятивній діяльності держави та саморегулівних інститутів.

Об’єктом дослідження є ринок корпоративних облігацій України.

Предметом дослідження є фінансово–економічні відносини, що виникають при формуванні та регулюванні ринку корпоративних облігацій України.

Методи дослідження. Теоретико–методологічною основою дослідження є фундаментальні положення інституціональної теорії, фінансового і стратегічного менеджменту, інвестування, макроекономічного регулювання, що викладені в працях класиків та сучасників економічної і фінансової науки.

Дослідницький інструментарій роботи ґрунтується на системному підході та діалектичній логіці вивчення процесів розвитку ринку корпоративних облігацій. При вивченні теоретичних основ формування ресурсної бази підприємств використані методи узагальнення, порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Аналіз особливостей становлення вітчизняного та зарубіжних ринків корпоративних облігацій, практики їх державного регулювання і саморегулювання проводилось на основі експертних оцінок, вибірок і групування. Визначення перспектив функціонування ринку корпоративних облігацій України, удосконалення його організаційно–економічного механізму та процедури вибору інструментів боргового фінансування забезпечувалось методами абстракції, прогнозування та формалізації.

Інформаційною та фактологічною базою дослідження стали матеріали Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Національного банку України, опрацьовані законодавчі та нормативні акти щодо регулювання випуску та обігу облігацій підприємств, відповідна звітно-аналітична інформація низки міжнародних і вітчизняних організацій. 

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами дослідження, що містять наукову новизну, є такі:

уперше:

– обґрунтовано пріоритетність інвестиційної спрямованості залучення позикового капіталу на ринку корпоративних облігацій, коли при формуванні та перерозподілі довгострокових фінансових ресурсів на сек’юритизованій основі забезпечуються потреби додаткового боргового фінансування підприємств реального і фінансового секторів економіки;

дістало подальший розвиток:

– уточнення сутності поняття “корпоративні облігації” як фінансового сек’юритизованого інструменту залучення підприємствами зовнішніх ресурсів для фінансування інвестицій та поповнення оборотних коштів при узгодженості умов запозичення між підприємством–емітентом (позичальником) і власником облігації (кредитором);

– оцінка інституційного середовища ринку корпоративних облігацій України через характеристику п’яти складових його інфраструктури: нормативно–правової; інформаційно–аналітичної; торговельної; інвестиційної; розрахунково-облікової, що дозволило визначити достатність і відповідність регулятивних важелів державних та інших установ як першооснову його започаткування і розвитку; 

– виокремлення та характеристика етапів розвитку ринку корпоративних облігацій України протягом 1992–2007 рр. залежно від його динаміки та прояву функцій (інвестиційної, перерозподільчої, спекулятивної, капіталотворчої) у процесі розвитку та відтворення реального сектора економіки;

– визначення особливостей функціонування ринку корпоративних облігацій України з притаманними структурно–функціональними диспропорціями, зокрема: деформованість структури ринку за емітентами, інвесторами та галузями; асиметричність первинного і вторинного розподілу ресурсів при значній концентрації інвестиційно–торговельних угод; фрагментарність інфраструктури та недостатня дієвість державного регулювання та саморегулювання, що дало змогу обґрунтувати економічні передумови та перспективи його розвитку;

– обґрунтування доцільності введення у чинну практику обмеження лімітування обсягів облігаційних запозичень підприємств України сумою, що не перевищує розміри власного капіталу позичальника чи/або забезпечення (гарантії) третьої сторони;

удосконалено:

– а) класифікацію корпоративних облігацій за ознаками наявності забезпечення, способу виплати доходу, умов погашення, можливості обміну, адресності володіння; б) визначення переваг і недоліків корпоративних облігацій у порівнянні з іншими інструментами залучення капіталу через акцентацію характеристик їх ліквідності, прозорості, умов емісії та оцінки ризиків; в) сегментацію ринку корпоративних облігацій за ознаками розміщення та обігу активів, регіональної визначеності та диференціації строків обігу активів;

– процедуру вибору підприємствами інструментів боргового фінансування на основі оцінки умов та параметрів їх використання, що дало змогу визначити доцільність випуску корпоративних облігацій при необхідності залучення значних обсягів довгострокових ресурсів та можливості відтермінування їх отримання і повернення;

– організаційно–економічний механізм управління фінансовими ресурсами підприємств в частині формування та регулювання ринку корпоративних облігацій, який дозволяє здійснювати моніторинг його розвитку і визначати перспективи на основі модифікації регулятивного впливу держави і саморегулівних організацій. 

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні висновки і науково–практичні рекомендації, що містяться у дисертаційному дослідженні, використані:

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України –при унормуванні питань розміщення та обігу облігацій підприємств України відповідно до вимог ст. 37 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (довідка від 17.05.07 № 02/8218);

Українською асоціацією інвестиційного бізнесу – при визначенні економічних передумов розвитку ринку корпоративних облігацій України в частині аналізу його нормативно–правового забезпечення та розкриття інформації про випуск і обіг корпоративних облігацій (довідка від 05.08.08 № 181);

ВАТ “Сумихімпром” – при обґрунтуванні вибору підприємством зовнішніх джерел фінансування та порівняних переваг корпоративних облігацій через оптимізацію виробничих витрат (довідка від 04.08.08 № 20–346);

ТОВ “Бахмацький машинобудівний завод” – щодо використання інвестиційно–торговельної інфраструктури при підготовці та здійсненні випуску корпоративних облігацій підприємства у 2008 р. (довідка від 01.08.08 № 477).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Конотопського інституту Сумського державного університету МОН України при викладанні дисциплін “Державне регулювання економікою”, “Інвестування” та “Економічний аналіз” (довідка від 15.05.08 № 245).

Особистий вклад здобувача. Дисертація є одноосібно підготовленою науковою працею. Наукові положення, висновки і рекомендації сформульовані дисертантом самостійно, публікації за темою дослідження у співавторстві відсутні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались автором на 5 конференціях. Зокрема, на міжнародній науково–практичній конференції “Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності в контексті міжнародної інтеграції” (2007 р., м. Донецьк); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (2005 р., м. Донецьк); “Фінансова система України: становлення та розвиток” (2006 р., 2007 р., м. Острог); “Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (2007 р., м. Львів).

Публікації. Основні положення дисертації оприлюднені у 10 наукових працях загальним обсягом 4,0 д.а., з них 8 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 190 сторінках і складається із вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків на 8 сторінках, списку використаних джерел з 182 найменувань на 17 сторінках. Основний текст роботи містить 14 таблиць і 16 рисунків (з них 4 рисунка займають всю площу сторінки).