POЗВИТOК МАЛOГO ПIДПPИЄМНИЦТВА В АГPАPНOМУ СEКТOPI PEГIOНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади розвитку малого підприємництва в аграрній сфері регіону” розглянуто сутність малого підприємництва, визначено його роль в аграрному секторі економіки, досліджено фактори та принципи функціонування малого підприємництва регіону, розроблено методичні підходи до оцінки економічної ефективності його функціонування.

Дослідження природи малого підприємництва дало змогу виявити основні підходи до визначення сутності цього поняття: соціологічний  та особистісний, останній фокусується на індивідуумі-підприємці, мотивах і характеристиках його діяльності та базується на виявленні взаємозв’язку й взаємозалежності діяльності підприємця і середовища, яке його оточує, включаючи соціальну, економічну, політичну, технологічну та інші складові. Конвергенція та узагальнення теоретичних підходів, сформованих у вітчизняній науковій думці, дали змогу визначити мале підприємництво регіону як систему господарювання, що функціонує у тісному взаємозв’язку з внутрішнім і зовнішнім регіональним середовищем через органічне поєднання на інноваційній основі різних ресурсів (природних, матеріально-технічних, людських, інформаційних, фінансових та ін.) і базується на процесі особистісної, організаційно-управлінської модернізації з метою узгодження інтересів усіх учасників. Виявлено, що на процес становлення малого підприємництва як ефективної форми самозайнятості в аграрній сфері впливали специфічні фактори, представлені на рис 1.

Роль і місце малого підприємництва в національній економіці та аграрному секторі зокрема найкраще виявляється у виконуваних ним специфічних функціях, а саме: сприяння формуванню конкурентного середовища, надання ринковій економіці гнучкості шляхом оперативного реагування на зміни кон’юнктури ринку; прискорення реалізації новітніх технологічних та комерційних ідей в агробізнесі; створення нових робочих місць і поглинання надлишкової робочої сили під час циклічних змін економіки; послаблення притаманної ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, тощо.

Виділення функцій агробізнесу дало змогу показати його роль в економіці та сформувати систему базових принципів стимулювання розвитку підприємницького сектору: використання різноманітних форм власності, господарювання та розмірів підприємств; пріоритетний розвиток малого підприємництва; збереження і раціональне використання наявної матеріально-технічної бази виробництва продовольства тощо. З метою повнішого розкриття процесів, що впливають на ефективність економічного стимулювання розвитку малого підприємництва на регіональному рівні, систему принципів доповнено специфічними, серед яких: мультиплікативності економічного стимулювання аграрного підприємництва, рівноправного партнерства бізнесу та влади, підтримки самоорганізації аграрного підприємництва та ін.