РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку міжна­родного ринку праці в умовах глобалізації світового господарства» досліджено теоретичні основи глобалізації світогосподарського розвитку; проаналізовано теоретичні засади формування міжнародного ринку праці; визначено інституційні засади регулювання міжнародного ринку праці в умовах глобалізації.

Сучасна міжнародна економіка розвивається під впливом низки чинників, серед яких найсуттєвішим є глобалізація: тісна взаємодія і переплетення економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, культурних та інших трансакцій; поширення безпосередніх і опосередкованих зв’язків між суб’єктами економічної діяльності всіх країн світу; формування єдиної (глобальної) системи світогосподарських відносин.

В результаті дослідження теоретичних основ глобалізації світогосподарського розвитку (Т.Левітт, Р.Кеохане, М.Кастельс, А.Старостіна, Є.Савельєв, Д.Лук’яненко, В.Липов, Ю.Макогон та ін.) запропоновано під глобалізацією розуміти встановлення тривалих економічних, інформаційних, політичних, культурних та інших зв’язків між державами, що у кінцевому підсумку призводить до формування взаємодоповнюваності і взаємозалежності економічних систем країн і формує визначальні орієнтири розвитку національних економік в майбутньому.

Вільний рух товарів і капіталу вимагає вільного переміщення людських ресурсів, що зумовлює виникнення такого явища, як формування глобального ринку праці. Міжнародні міграційні процеси, що інтенсифікуються, виступають фактором подальшої інтеграції та глобалізації, сприяють формуванню нових і розширенню існуючих торгівельних, економічних, політичних і культурних зв’язків між країнами. При цьому глобалізація виробничих процесів і поширення інформаційних технологій призводять до уніфікації вимог до кваліфікації працівників, стандартів використання праці у світовій економіці тощо. 

В результаті дослідження теоретичних основ формування міжнародного ринку праці – теорія світового ринку праці (Є.Плєтнєв), теорія людського капіталу (Дж.Беккер, Х.Кларк), нова економічна теорія міграції (О.Старк, Е.Тайлор), теорія сегментування ринку праці (М.Піоре, А.Порт), неокласичний підхід (Дж.Харіс, М.Тодаро), теорія технологічного розвитку (Дж.Саймон), теорія «притягання – відштовхування» (Е.Лі), теорія суспільного капіталу (Д.Масей, Л.Голдінг), теорія міграційних мереж (Д.Массі), теорія міграційних систем (Р.Билсбороу), концепція нового міжнародного економічного порядку (В.Бонінг, Г.Бхагваті) – запропоновано визначення понять «глобальний ринок праці» та «міжнародна міграція». Глобальний ринок праці визначено як різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що формуються у взаємозв’язку з ринками капіталу, товарів та послуг, і, перетинаючи національні кордони у формі трудової міграції, створюють безпосередній вплив на рівень зайнятості працездатного населення, розміри відносного перенаселення (безробіття) як приймаючих країн, так і країн-донорів робочої сили; міжнародну міграцію – як одну з об’єктивних підстав становлення цілісної світогосподарської системи, зумовлену чинниками внутрішнього економічного розвитку кожної окремої країни і зовнішніми чинниками, станом міжнародної економіки в цілому та економічними зв’язками між країнами, що представляє собою глобальний процес переміщення робочої сили з однієї країни в іншу та охоплює всі континенти і країни – як розвинуті, так і периферію, а також різні соціальні шари, і включає два взаємопов’язані процеси – еміграційний та імміграційний. 

Визначено, що посилення міжнародної мобільності людських ресурсів зумовлюється об’єктивною нерівномірністю світового економічного розвитку, нерівністю економічних умов і можливостей у різних країнах, різноманітним ступенем залучення останніх до процесів глобалізації, зростаючими демографічними диспропорціями, потребами світового ринку праці.

Обґрунтовано, що вплив глобалізації світового господарства (інформатизація і зростання інтелектуалізації галузей економіки, економічна лібералізація, актуалізація екологічних проблем та безпеки життєдіяльності людини та ін.) на міграційні процеси призводить до формування принципово нової міграційної ситуації в світі, характерними ознаками якої є такі: безпрецедентне розширення масштабів міжнародної міграції; якісна зміна міграційних потоків; фемінізація трудової міграції; формування передумов нелегальної міграції; протиріччя між національним (державним) регулюванням міграційних потоків і транснаціональним (глобальним) характером сучасного світогосподарського розвитку тощо.

Встановлено, що на національному, регіональному, глобальному рівнях відбуваються активні пошуки шляхів регулювання міжнародного ринку праці, розширюється міжнародна співпраця та координація, створюються  міжнародні установи та організації (Міжнародна організація праці (МОП), Комісія ООН з народонаселення, Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Управління Верховного комісара у справах біженців при ООН (УВКБ), Система постійного нагляду за міграцією (CONEMI), Міжнародний комітет з питань міграції (СІМЕ); прийняті в їх рамках рішення еволюціонують  від рекомендацій до обов’язкових для членів міжнародного співтовариства норм (регулювання міграції в умовах глобалізації стає можливим тільки на основі багатостороннього міжнародного співробітництва).

В другому розділі «Аналіз розвитку міжнародного ринку праці в умовах глобалізації світової економіки» досліджено динаміку розвитку міжнародного ринку праці в умовах глобалізації; проаналізовано розвиток ринку праці США і Європи як рушійних центрів глобалізації; проаналізовано стан українського ринку праці як складової глобального ринку праці.

На сучасному етапі світогосподарського розвитку кількість і якість трудових ресурсів визначають розвиток не лише економік окремих країн, а й світової економіки, провідною рисою якої є процес глобалізації. В результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що глобалізація світової економіки дозволяє більш повно використовувати переваги ринкового господарства на міжнародному ринку праці. Одночасно міжнародна міграція (рис. 1) і глобальна конкуренція ведуть до посилення нерівності між країнами, створення нових умов зайнятості населення тощо.