ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методологічну та інформаційну основу дисертації, проаналізовано ступінь розробленості теми, розкрито наукову новизну.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи функціонування глобальної валютної системи» узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «глобальна валютна система» як складової системи світового господарства; проаналізовано сутність та основні властивості глобальної валютної системи у процесі трансформації глобальної фінансової архітектури; визначено сучасні тенденції та переважаючі тренди розвитку світової валютної системи; розкрито сутність глобальних дисбалансів та валютних криз в контексті формування передумов трансформації глобальної валютної системи.

Огляд теоретико-методологічної літератури з проблем розвитку валютно-фінансових систем дозволив сформулювати такі положення.

По-перше, в сучасних умовах актуалізуються проблеми реформування міжнародної валютно-фінансової системи і глобальної фінансової архітектури, що є підґрунтям правомірності використання терміну «глобальна валютна система» як більш високого рівня організації управління міжнародними валютними відносинами.

По-друге, аналіз теоретичних досліджень природи та сутності поняття «глобальна валютна система» дав змогу систематизувати означення світової (міжнародної) валютної системи: з позицій інтернаціоналізації господарських зв’язків; з позицій міжнародних договорів як форми організації валютних відносин; з позицій грошового обігу та порядку розрахунків.

Узагальнюючи означення поняття світової валютної системи та враховуючи класифікацію систем, слід відзначити, що за своєю сутністю (класифікацією складних систем) вона є організаційною системою управління валютно-фінансовими відносинами між суб’єктами світового господарства та може бути охарактеризована як система абстрактна, відкрита, динамічна, складна, ієрархічна. Об’єктом управління є співвідношення валют (валютний курс). При цьому валюта виконує функції грошей як засіб платежу, обігу, накопичення (збереження), інвестування та одиниці виміру.

Розкрито властивості (характерні особливості) глобальної валютної системи з урахуванням специфіки системного підходу, зокрема її цілісність, складність структури, інтегративність, структурність, абстрактність характеру опису, цільова спрямованість, множинність цілей і багатовимірність критерію ефективності системи, динамічність процесів, інституційність.

За наведеними результатами огляду теоретичних основ сформульовано визначення глобальної валютної системи. Глобальна валютна система – це сукупність елементів різної природи, значення, різних політичних, економічних, правових, інституційних, функціональних, організаційних форм і механізмів у їх взаємодії, яка склалася внаслідок об’єктивних політичних, економічних та інших реалій сучасного світу, а також суб’єктивних дій окремих центрів сили, і юридично закріплена в національних законодавствах, приватно- та публічно правових угодах, в першу чергу, в міждержавних договорах та статутних документах спеціалізованих міжнародних організацій.

Сформульоване положення, що трансформація глобальної валютної системи відбувається під впливом об’єктивних чинників, серед яких провідну роль відіграють дисбаланси валютно-фінансового характеру та валютно-фінансові кризи.

Термін «глобальні дисбаланси» позначає сукупність дефіцитів і профіцитів рахунку поточних операцій, які накопичилися у світовій економіці. Напередодні кризи 2008 р. у США та групах європейських країн (Великобританія, Південна Європа, включаючи Грецію, Іспанію, Італію і Португалію, а також Центральна і Східна Європа) виникли значні дефіцити рахунку поточних операцій, а в інших країнах – профіцити (зокрема в Китаї, Японії, інших країнах Східної Азії, Німеччині й країнах-експортерах нафти) (див. рис.1). Зокрема, за підсумками 2011 р. дефіцит поточного рахунку США досяг 473,4 млрд. дол. Майже дзеркальним відображенням є сукупний профіцит рахунку поточних операцій Японії та країн Азії, що розвиваються, що становить 321,5 млрд. дол. США. Профіцит рахунку поточних операцій країн Азії, що розвиваються, за вісім років з 2004 по 2011 р. зріс на 123%.

Слід виділити такі чинники, що пояснюють накопичення дисбалансів: «надлишок глобальних заощаджень» у результаті скорочення інвестицій і різкого збільшення заощаджень країнами Азії після азійської кризи; підвищення рівня бюджетного дефіциту США й скорочення заощаджень населення в США; експортоорієнтована модель розвитку країн Азії з ринком, що формується, що спирається на занижені обмінні курси і накопичення резервів; привабливість фінансових активів США тощо.