ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено зв’язок з науковими програмами, засвідчено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи та стан розвитку банківсько-страхової інтеграції” узагальнено економічні передумови та мотиви інтеграції банків та страхових компаній; досліджено сутність, форми та види банківсько-страхової інтеграції; здійснено комплексний порівняльний аналіз моделей організації банківсько-страхової інтеграції.

У дослідженні систематизовано економічні передумови інтеграції банків та страхових компаній, а саме: 1) макроекономічні передумови, пов’язані з впливом зовнішнього середовища, у якому функціонують фінансові посередники (законодавчо-політичні, кон’юнктурні та інфраструктурні); 2) мікроекономічні передумови, що стосуються змін у системі організації діяльності фінансових установ (у сферах відносин з клієнтами, фінансово-економічних відносин та продуктової політики). Такий підхід дозволив комплексно розглянути основні рушійні сили та мотиви, що обумовили розвиток банківсько-страхової інтеграції у світі та в Україні, а також обґрунтувати вирішальну роль банків у даних процесах.

У роботі здійснено періодизацію розвитку банківсько-страхової інтеграції у світі (Україні): етап започаткування – 1967–1985 рр. (в Україні – 1991–1996 рр.); етап становлення – 1985–1995 рр. (в Україні – 1997–2004 рр.); етап прискореного розвитку 1996–2007 рр. (в Україні – 2005–2012 рр.); етап концентрації – 2008–2012 рр. (в Україні даний етап ще не наступив). При цьому враховано узагальнені автором економічні передумови і мотиви інтеграції банків та страхових компаній, ключові події та сучасні тенденції розвитку світового та українського фінансових ринків.

Аналіз теоретичної бази щодо виокремлення моделей організації БСІ дозволив констатувати відсутність у вітчизняній та зарубіжній літературі загальновизнаного та усталеного підходу до їх визначення та єдиного змісту окремих моделей. Зарубіжний досвід організації БСІ у роботі розглянуто базуючись на основних положеннях європейської (континентальної), північноамериканської та азійсько-океанійської моделей БСІ. Систематизація підходів до визначення критеріїв окреслення моделей організації БСІ дозволила доповнити існуючий комплекс ознак (тип державного регулювання БСІ; місце реалізації спільних фінансових продуктів; рівень інтегрованості та технологічної складності фінансових продуктів; відкритість клієнтської бази; постачальник фінансових продуктів; стратегія управління; резидентність основних учасників БСІ) рядом додаткових – форма та вид інтеграції, інноваційний досвід, рівень розвитку та потенціал використання банкострахування як найбільш поширеної форми БСІ.

Аналіз досвіду організації БСІ дозволив дійти висновку, що європейський регіон (Італія, Португалія, Туреччина, Франція, Іспанія) є найбільш розвинутим у даному аспекті, а банківсько-страхова інтеграція в азійсько-океанійському регіоні (Малайзія, Тайвань, Австралія, Таїланд) розвивається прискореними темпами. Практично відсутні інтеграційні взаємозв’язки між банками та страховими компаніями в північноамериканському регіоні (США, Канада). Україна є безпосереднім учасником міжнародних інтеграційних процесів, а банківсько-страхова інтеграція відбувається відповідно до європейської
моделі.

Автором досліджено сутність банківсько-страхової інтеграції, виходячи з організаційного, ресурсного, функціонального та результатного підходів. У роботі обґрунтовано необхідність трактування БСІ як процесу об’єднання капіталів (участі в капіталі) банків і страхових компаній, та (або) сумісного використання їхніх інформаційних, технологічних, кадрових, управлінських та інших ресурсів при реалізації спільних функцій, результатом якого є досягнення даними суб’єктами певного позитивного (негативного) синергетичного ефекту (мікрорівень) та зміни у характері розвитку фінансового сектора економіки (макрорівень). У даному визначенні враховано: ключові ознаки процесу інтеграції, різні види наслідків БСІ (мікро- та макрорівень), можливість отримання негативного синергетичного ефекту, наявність часткової або повної інтеграції капіталів фінансових посередників.

У роботі обґрунтовано розмежування банківсько-страхової інтеграції та інших форм взаємодії банків і страхових компаній, враховуючи критерій однорідності суб’єктів інтеграції, характер співпраці, строковість і рівень щільності взаємозв’язків між ними.

Автором упорядковано види банківсько-страхової взаємодії (інтеграція капіталів, консолідація банків і страхових компаній, конвергенція банківського і страхового бізнесу, кооперація банківської та страхової діяльності) у взаємозв’язку з формами її реалізації (фінансові групи, фінансові конгломерати, фінансові супермаркети, стратегічні альянси, спільні канали збуту, комплексні фінансові продукти, агентські договори), враховуючи специфіку ресурсів, що об’єднуються з метою їх спільного використання банками і страховими компаніями