ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Краткое содержание

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження інвестиційно-інноваційного розвитку в умовах глобалізації» досліджено теоретичні основи глобалізації світового господарства, розглянуто концепції розвитку інвестиційно-інноваційних процесів, встановлено вплив глобальних трансформацій на інвестиційно-інноваційний розвиток національних економік.

Глобалізація є процесом зростаючої взаємозалежності країн світу завдяки збільшенню обсягів міжнародного руху товарів та послуг, потоків капіталу, а також динамічного розповсюдження технологій, у рамках якого на сучасному етапі відбувається трансформація галузевої, технологічної та географічної структур світового виробництва.

У результаті систематизації проявів наслідків глобалізації для різних країн світу зроблено висновок, що глобалізація утворює принципово новий рівень взаємодії між розвиненими країнами, країнами з транзитивними економіками та країнами, що розвиваються. У сучасній світовій економіці товари і капітали спрямовуються не з розвинених країн у країни, що розвиваються, як раніше, а навпаки. Крім того, з країн, що розвиваються, спостерігаються потоки деяких технологій, що пов'язано з новим поділом праці, який виник протягом останнього десятиліття.

На основі аналізу сучасних концепцій розвитку інвестиційно-інноваційних процесів, що базуються на класичних законах розміщення продуктивних сил, інтернаціоналізації ринків капіталу та робочої сили, транснаціоналізації виробництва, розроблено логіко-структурну схему причинно-наслідкового зв’язку розповсюдження інновацій у межах інноваційного циклу (рис.1).

Обґрунтовано, що представлений зв'язок доцільно розглядати як основу інноваційного циклу, кожна нова стадія якого розпочинається з науково-технічної революції, яка згодом сприяє розвитку інновацій в інших сферах. Техніко-технологічна сфера інновацій потребує залучення найбільшого обсягу фінансових ресурсів, у зв’язку з чим дослідження інноваційного розвитку доцільно поєднувати з дослідженням інвестиційних процесів.

У результаті розмежування інвестиційної та інноваційної складових досліджуваного предмета за критерієм первинності, який визначається синхронністю розвитку інвестиційного та інноваційного потенціалу національної економіки в умовах глобалі­за­ції, надано такі визначення цього процесу: інвестиційно-інноваційний розвиток – це про­цес залучення інвестиційних ресурсів до інноваційної діяльності на базі наявного науково-технічного потенціалу з метою підвищення її ринкової ефективності; іннова­цій­но-інвестиційний розвиток – це процес залучення інвестиційних ресурсів з метою форму­ван­ня інноваційного потенціалу та здійснення первинної інноваційної діяльності (з макроеко­номічної точки зору інноваційно-інвестиційний та інвестиційно-інноваційний розвиток є невід’ємними один від одного та постійно діючими процесами в суспільному відтворенні).