| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Всі існуючі моделі підприємництва, - класичне, внутрішньокорпоративне, вимушене; квазіпідприємництво – з теоретичної точки зору зводяться до першої з них, – класичної, яка найбільш повно знайшла своє відображення в діяльності саме малих та середніх підприємств, котрі стали невід'ємною і важливою складовою світової ринкової господарської системи. Аналіз загальних теоретичних засад підприємницької діяльності та специфіки малого та середнього підприємництва, дає підстави дати його визначення, як самостійної, систематичної, інноваційної, ризикованої діяльності окремих громадян та малих та середніх підприємств будь-якої форми власності, метою якої є задоволення ринкового попиту на товари та послуги та отримання прибутку.
В роботі проаналізовано особливості підходів до визначення малого та середнього підприємства, які використовуються в КНР, Україні, Європейському Союзі, США тощо. Встановлено дві групи критеріїв класифікації підприємств, – формально-кількісні та якісні, застосування яких дає змогу відрізнити малі та середні підприємства від великих компаній.
Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених міжнародному бізнесу, їх автори не мають єдиної позиції щодо визначення сутності цього поняття. До числа найбільш суттєвих рис міжнародного бізнесу прийнято відносити наступні: наявність підприємницької діяльності; наявність партнерів в одній або декількох закордонних країнах; здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку чи реалізації певних політичних завдань. Підтримуючи в цілому такий підхід, в роботі запропоновано уточнення цілей компанії в міжнародному бізнесі, які, з нашої точки зору, полягають у реалізації інтересів власників компанії. З врахуванням цього в роботі дано визначення міжнародного бізнесу .
В дисертаційні роботі запропоновано поділ сфер міжнародного бізнесу на ядро (ключова діяльність), яке складається із зовнішньої торгівлі та зовнішньої інвестиційної діяльності, та перефірію (обслуговуючі операції), до складу якої входять консалтингові, логістичні, транспортні та інші операції, які спрямовані на забезпечення ефективності ключових видів діяльності міжнародного бізнесу. Найменш значну роль малі та середні підприємства відіграють в якості суб’єктів зовнішньої інвестиційної діяльності. Її другорядне, у порівнянні із зовнішньоторговельною діяльністю, місце обумовлено наступними чинниками: 1) неспівпадінням з метою малого та середнього підприємництва у випадку іноземних портфельних інвестицій; 2) обмеженістю у малих і середніх підприємств ресурсів, необхідних для управлінського контролю за іноземними прямими інвестиціями; 3) значні складності із залученням фінансування із зовнішніх джерел; 4) неможливість довгострокового відволікання значних коштів із власного бізнесу. Проте, з вищенаведеної закономірності існують і виключення, які пов’язані із посиленням інвестування фінансових ресурсів діаспор для інвестування в економіку країн їх походження. Найбільш характерними є ці процеси для діаспор Китаю, Індії, низки країн Латинської Америки.
Більш значною, ніж в сфері міжнародних інвестицій, є участь малих та середніх підприємств в міжнародній торгівлі товарами та послугами що підтверджується аналізом в роботі чисельних статистичних даних щодо міжнародної активності підприємств США, Європи та КНР. Їх діяльність не лише слугує забезпеченню експортно-імпортних операцій великих компаній, а й має, не зважаючи на негативну роль у контрафактних експортно-імпортних операціях, цілком самостійне значення для розвитку міжнародної економіки.
Зроблені в роботі висновки відносно місця малого та середнього бізнесу в міжнародній торгівлі повною мірою узгоджуються із сучасними теоретичними підходами до її аналізу, – зокрема Р. Вернон, М. Познер, М. Сімолі) та т.зв. «новою теорією торгівлі» (П. Кругман). Обидва теоретичні підходи розглядають малі та середні підприємства як важливий чинник розвитку міжнародної торгівлі за рахунок інтенсивного освоєння технологічних інновацій в нових товарах та послугах.
В роботі розглянуті в умовах глобалізації, в основі яких знаходяться мотиви інтернаціоналізації їх бізнесу. Їх систематизація дозволила до традиційних трьох груп мотивів виходу компаній на міжнародні ринки (необхідність зростання компанії; наявність в компанії інтелектуальних активів, які сприяють міжнародній діяльності та мережеві (соціальні і виробничі) мотиви) додати соціально-трансформаційні мотиви, які обумовлені процесами, що відбуваються в країнах, які активно розвивають ринкові засади в своїх економіках. Соціально-трансформаційні мотиви можуть бути позитивними (приклад: під впливом політики державної підтримки створення та розвитку експортноорієнтованих кластерів в КНР) або негативними (приклад: під впливом політики сприяння первісному накопиченню капіталу за рахунок ухиляння від сплати податків крупними державними компаніями-експортерами).
ринок, поділяються в роботі на об'єктивні передумови, що склалися на місцевому або світовому ринку, та суб'єктивні мотиви, якими керуються підприємства, виходячи із умов, що склалися. Основними серед об’єктивних факторів в роботі розглядаються наступні: глобалізація, розвиток комп’ютерних технологій і телекомунікацій, все зростаюча інтегрованість малих та середніх підприємств в моделі бізнес-операцій ТНК, зокрема використання «територіально віддаленої» моделі надання послуг, поява нових відкритих національних ринків.
Серед основних особливостей міжнародної діяльності малих та середніх підприємств в сучасних умовах, в роботі розглядаються тісна взаємодія малих та середніх підприємств із ТНК, та активне використання в міжнародних операціях Інтернету і засобів електронної комерції. В якості основних форм співпраці між малими і середніми підприємствами та ТНК в дисертаційній роботі визначені субконтракт; спільні венчурні підприємства; торгівля ліцензіями; лізинг; франчайзинг; компенсаційні угоди. В дисертації розглянута специфіка використання малими та середніми підприємствами електронної комерції та Інтернету.
Другий розділ роботи «Формування пріоритетних напрямів діяльності малих і середніх підприємств КНР на міжнародних ринках» присвячено аналізу сучасного стану діяльності малих і середніх підприємств КНР в Україні, розробці моделі визначення пріоритетних напрямів їх діяльності на міжнародних ринках та практичного механізму її застосування стосовно зовнішньоекономічних зв’язків КНР та України.
Незважаючи на успішні результати, досягнуті КНР протягом більш ніж тридцятирічної політики реформ та відкритості, яка проводиться з 1978 р., економіка країни в даний час стикається з певними проблемами, викликаними, зокрема її нераціональною структурою та можливістю попасти в т.зв. «пастку середнього рівня доходів». Одним із чинників вирішення зазначених проблем є ефективна зовнішньоекономічна діяльність малих та середніх підприємств.
Значне місце в усіх видах зовнішньоекономічної діяльності підприємств КНР в Україні належить малим і середнім підприємствам, які по ряду позицій, - виробництво та експорт текстилю, одягу, взуття тощо займають домінуюче місце серед усіх китайських підприємств. Малі та середні підприємства КНР відіграли значну роль як у насиченні споживчого ринку України товарами в умовах системної економічної кризи 1990-х років, пов’язаної із крахом соціалістичної системи господарювання в Україні, так і в забезпеченні позитивної динаміки попиту на ньому в роки подальшого економічного зростання. Проте, світова фінансово-економічна криза, яка розпочалася в 2007 р. з краху на ринку субстандартних іпотечних кредитів США, та надалі проявилася в кризі світової торгівлі (2009 р.) та суверенних боргових зобов’язань низки країн Єврозони (2010-2012 рр.), загострила протиріччя між інтересами країн, економіка яких продовжувала розвиватися (до яких належить і КНР), та інтересами країн, економіки яких перенесли спад та рецесію (серед яких знаходиться і Україна).
За таких умов малі та середні підприємства КНР, приймаючи рішення про пріоритетні напрями зовнішньоекономічної діяльності в Україні, повинні, по-перше, керуватися інтересами розвитку національної економіки, та, по-друге, узгоджувати в своїй діяльності як інтереси країни-походження, так і інтереси країни, з якою вони проводять зовнішньоекономічні операції. З цією метою в роботі розроблена модель визначення пріоритетних напрямів діяльності малих і середніх підприємств КНР на міжнародних ринках, яка є схематичним відображенням взаємопов’язаних компонентів на макро- та мікрорівнях управління економікою, спрямованих на реалізацію пріоритетів соціально-економічного розвитку держави в зовнішньоекономічній діяльності малих і середніх підприємств.
Побудова моделі спирається на наступні концептуальні засади, які запропоновані в роботі: врахування економічних законів та соціально-економічних процесів, які відбуваються в країні та в світовій економіці; спрямованість на досягнення цілей соціально-економічного розвитку КНР; спрямованість на посилення міжнародної конкурентоспроможності КНР; спрямованість на використання потенціалу співробітництва між країнами-партнерами шляхом максимально можливої реалізації їх інтересів та зменшення існуючих протиріч на світовому ринку; врахування двохрівневості прийняття рішень в економічній системі, – на макрорівні (державні органи управління) та мікрорівні (малі та середні підприємства); управління зовнішньоекономічними ризиками.
|
